18 червня 2025 року справа №320/48680/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у встановленні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень додатково до призначеної пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві установити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату в розмірі 2000 гривень додатково до призначеної пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 їй до розміру пенсії установлено щомісячну доплату 2000 гривень. У подальшому, у зв'язку із перерахунком пенсії на підставі судового рішення в іншій адміністративній справі, виплату передбаченої названою постановою Уряду доплати до пенсії припинено. Посилаючись на те, що попередній перерахунок пенсії проведений з метою усунення порушеного права на належне пенсійне забезпечення та непов'язаний зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, позивач вказує на неправомірність дій відповідача у скасуванні набутого права пенсіонера на підвищення до пенсії, передбаченого зазначеною постановою.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві протиправними, та такими, що порушують її права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/48680/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
17 грудня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України (паспорт громадянина України НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01 липня 2021 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 позивачу було встановлено доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень.
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 січня 2024 року у справі №640/14826/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.11.2021 № 14423 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05 березня 2019 року.
У серпні 2024 року представник позивача звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України м.Києві з заявою про призначення та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14 липня 2021 року з 01.07.2021 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 1 жовтня 2024 року №38310-37907/Т-02/8-2600/24 за результатом розгляду звернення позивача повідомлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 року у справі №640/14826/22 право на встановлення щомісячної доплати переглянуто. Оскільки збільшення пенсії за період з березня 2018 року до липня 2021 року перевищує 2000,00 грн., відсутні підстави для встановлення щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ №713.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі - Постанова №713).
У преамбулі Постанови №713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Абзацами 1, 2 пункту 1 вказаної постанови встановлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закон №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру (абзац 3 пункту 1 Постанови № 713).
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови № 713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом № 2262-ХІІ, починаючи з 01 липня 2021 року.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а та від 04 квітня 2023 року у справі №380/25987/21, яку суд враховує в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що з 1 квітня 2019 року відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивачу на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 січня 2024 року у справі №640/14826/22.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень до розміру його пенсії, згідно з Постановою №713 є протиправними.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач зазначає, що доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» має бути виплачена з 1 липня 2021 року. Відповідачем вказаний факт не спростовано, отже, позовна заява підлягає задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 1 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати щомісячну доплату, то суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що виплата доплати позивачу буде порушена відповідачем, а тому задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, із обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1090,08 грн. (90%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії у сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16 ) нарахувати та виплатити з 1 липня 2021 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щомісячну доплату у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині задоволення позовних вимог-відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1090 (одна тисяча дев'яносто гривень) 08 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.