18 червня 2025 року справа №640/19900/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Департамент патрульної поліції звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Департаменту патрульної поліції (ІВАN: НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ у Київській обл., МФО 820172, ЄДРПОУ 401108646) надмірно нараховану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року в сумі 6311 (шість тисяч триста одинадцять) грн. 50 коп.;
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 накористь Департаменту патрульної поліції (ІВАN: UA088201720343190001000092745 в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 401108646) вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 3266 (три тисячі двісті шістдесят шість) грн. 85 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має сплатити на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 3266,85 грн, а також надмірно нараховану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року в сумі 6311,50 грн, однак в добровільному порядку вказані кошти сплачені не були, а, отже, підлягають стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято до провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/19900/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів або пояснень суду не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 полку 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції "Про відпустки" від 21.12.2020 №955 о/с лейтенанту поліції ОСОБА_1 інспектору роти №2 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правового берега) управління патрульної поліції у місті Києві надано частину основної відпустки за 2021 рік тривалістю 16 діб з 18.01.2021 по 02.02.2021.
Наказом Департаменту патрульної поліції "Про відпустки" від 11.02.2021 №120 о/с лейтенанту поліції ОСОБА_1 інспектору роти №2 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правового берега) управління патрульної поліції у місті Києві надано частину основної відпустки за 2021 рік тривалістю 14 діб та додаткової за 2021 рік - 1 доба з 17.03.2021 по 31.03.2021.
Наказом Департаменту патрульної поліції "Про відпустки" від 22.03.2021 №235 о/с лейтенанту поліції ОСОБА_1 інспектору роти №2 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правового берега) управління патрульної поліції у місті Києві надано відпустку без збереження грошового забезпечення для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду з 01.04.2021 по 30.09.2021.
Наказом Департаменту патрульної поліції "Про відпустки" від 27.09.2021 №1124 о/с лейтенанту поліції ОСОБА_1 інспектору роти №2 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правового берега) управління патрульної поліції у місті Києві надано відпустку без збереження грошового забезпечення (заробітної плати) для догляду за дитиною до досягнення нею віку 4 років, з 01.10.2021 по 31.03.2022.
Наказом Департаменту патрульної поліції (по особовому складу) від 31.03.2022 №677 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора роти №2 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правового берега) управління патрульної поліції у місті Києві звільнено зі служби в поліції за п. 7?(за власним бажанням ) ч. 1?ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".
Даним наказом також визначено про відрахування грошового забезпечення за 15 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за 2021 рік, а також визначено розмір відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, на суму 3266,85 грн.
Відповідно до розрахунку №5 грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року заборгованість відповідача по грошовому забезпеченню перед Департаментом патрульної поліції складає 3266,85 грн.
Листом від 30.08.2022 №11129 про добровільне відшкодування вартості елементів однострою особистого користування, строк носіння (експлатації) яких не закінчився було повідомлено відповідача про наявність заборгованості у сумі 3266,85 грн., також було надіслано витяг із наказу Департаменту патрульної поліції від 31.03.2022 №677 о/с, копію довідки №162 про отримані поліцейським предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.
Листом від 30.08.2022 № 11130 про добровільне відшкодування грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року було повідомлено відповідача про наявність заборгованості у сумі 6311,50 грн., також було надіслано витяг із наказу Департаменту патрульної поліції від 31.03.2022 №677 о/с, витяг із наказу Департаменту патрульної поліції від 21.12.2020 №955 о/с, витяг із наказу Департаменту патрульної поліції від 11.02.2021 №120 о/с, витяг із наказу Департаменту патрульної поліції від 22.03.2021 №235 о/с, витяг із наказу Департаменту патрульної поліції від 27.09.2021 №1124 о/с, копія розрахунка №5 грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580).
Відповідно до частини першої статті 92 Закону № 580 поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 93 Закону № 580 тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
Відповідно до частини четвертої статті 93 Закону № 580 тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Частиною сьомою статті 93 Закону № 580 визначено, що чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.
Відповідно до абзаців першого, другого частини дев'ятої статті 93 Закону № 580 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції за власним бажанням, за віком, за станом здоров'я (через хворобу) або у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, у році звільнення, за їх бажанням, надається щорічна основна відпустка з наступним звільненням, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. Датою звільнення поліцейського в цьому разі є останній день відпустки.
При звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), визначені Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі Порядок № 260).
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується.
Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Пунктом 15 розділу І Порядку № 260 визначено, що при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.
Абзацом шостим пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 визначено, що при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення.
Згідно із абзацом дев'ятим пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 при звільнені поліцейського зі служби в поліції розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню за надмірно нараховану частину щорічної відпустки, здійснюється, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав поліцейський за дні чергової відпустки.
Суд відзначає, що зазначені вище правові норми є нормами спеціального законодавства і підлягають застосуванню при визначенні структури, порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейських та у випадку виникнення спорів з цього приводу.
Непоширення на поліцейських норм Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) стосується тільки норм, якими врегульована оплата праці (виплата грошового забезпечення) вказаних осіб та спорів щодо цього забезпечення, таких як: спорів щодо розміру посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, порядку їх нарахування та виплати.
Однак питання повернення зайво виплаченого грошового забезпечення поліцейському не врегульовано положеннями спеціального законодавства. Водночас такі питання унормовано положеннями КЗпП України.
За правилами частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
За таких обставин суд вважає, що до спірних правовідносин субсидіарно підлягають застосуванню норми КЗпП України.
Статтею 127 КЗпП України визначено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).
Як було зазначено раніше відповідно до витягу з наказу (по особову складу) від 31.03.2022 №677 о/с та розрахунку №5 відповідачу надмірно нараховано частину чергової оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 15 діб, що складає 6311,50 грн.
Отже, оскільки відповідач безпідставно отримав грошові кошти (надмірно нараховані та виплачені), та вже не проходить службу в Департаменті патрульної поліції, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 136 КЗпП України, статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Частинами першою та другою статті 136 КЗпП України визначено, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
Частинами першою та другою статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
За наведених обставин суд вважає, що заявлена позовна вимога у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Департамента патрульної поліції грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року в сумі 6311,50 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення з позивача на користь Департаменту патрульної поліції вартість предметів онострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону №580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина четверта статті 20 Закону №580-VIII).
Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №823 Про однострій поліцейських.
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року №772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року №1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за №1224/31092 (далі - Порядок №772).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку №772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку №772).
Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IV Порядку №772).
Предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший (пункти 1, 2, 3, 4 Розділу V Порядку №772).
Згідно з п.10 розділу 5 Порядку №722 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; за власним бажанням; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; через службову невідповідність.
З системного аналізу вищенаведених норм Порядку №772 вбачається, що в разі звільнення поліцейського зі служби за власним бажанням, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 31.03.2022 №677 о/с (по особовому складу) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням ) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".
Даним наказом також визначено розмір відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, на суму 3266,85 грн.
Оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні докази сплати відповідачем коштів позивачу у сумі 3266,85 грн. на відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, тому вони підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) надмірно нараховану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року в сумі 6311,50 грн. (шість тисяч триста одинадцять) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 3266,85 грн. (три тисячі двісті шістдесят шість) грн. 85 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.