ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" червня 2025 р. справа № 300/1214/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - третя особа, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.43-44).
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 27.01.1994 по 23.02.2015 працювала в органах державної податкової служби, з 08.07.2020 по 01.01.2025 обіймала посади державного службовця в межах категорій "В", "Б" державної служби у Південно-Західному управлінні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), (з 17.10.2022 у Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції. 21.01.2025 позивач звернулася із відповідною заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком, згідно Закону України "Про державну службу". За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Донецькій області рішенням №092750012200 від 31.01.2025 призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Одночасно додатковим рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №092750012200 від 31.01.2025 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу", у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Позивач вважає дане рішення протиправним та просить його скасувати, а також просить зарахувати до стажу державної служби період її роботи з 15.09.1994 по 20.05.2013 та з 23.12.2013 по 23.02.2015 в органах державної податкової служби, а також періоди роботи з 08.07.2020 по 16.10.2022 у Південно-Західному управлінні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та з 17.10.2022 по 01.01.2025 у Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з 21.01.2025, здійснивши нарахування та виплату пенсії відповідно до ст. 37 ЗУ "Про державну службу" з урахуванням довідок від 20.01.2025 за №2908/16-25/137.
Відповідач - ГУ ПФУ в Донецькій області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву. У даному відзиві проти заявлених позовних вимог представник відповідача заперечила зокрема зазначила, що станом на 01.05.2016 позивач не працювала на посаді, віднесеної до категорії посад державних службовців, та відсутність 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723, право на пенсію за віком відповідно до Закону №889 відсутнє. Просила суд в задоволенні позову відмовити (а.с.62-122).
Третя особа - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористався правом на подання пояснення по справі. Представник третьої особи проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у поясненні, який міститься в матеріалах справи. Просила суд в задоволенні позову відмовити, вказавши на те, що в даному випадку, станом на 01.05.2016 у позивача відсутній 20 річний стаж роботи на посадах державного службовця та віднесених до них посад державних службовців.
31.03.2025 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (а.с.56-60).
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив. Враховуючи, що приписами частини 3 статті 263 КАС України сторони позбавлені права подання відповіді на відзив та заперечення, пояснення, міркування та аргументи, викладені позивачем у додаткових поясненнях не можуть бути предметом дослідження судом при розгляді та вирішенні даної справи.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 27.01.1994 по 23.02.2015 працювала в органах державної податкової служби, з 08.07.2020 по 01.01.2025 обіймала посади державного службовця в межах категорій "В", "Б" державної служби у Південно-Західному управлінні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), (з 17.10.2022 у Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.
21.01.2025 позивач звернулася із відповідною заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком, згідно Закону України "Про державну службу".
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Донецькій області рішенням №092750012200 від 31.01.2025 призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Додатковим рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №092750012200 від 31.01.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу", у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.
У даному рішенні, зокрема зазначено, що страховий стаж становить 38 років 8 місяців 17 днів, стаж роботи на посадах державних службовців становить 1 рік 2 місяці 20 днів. До стажу роботи на посадах державних службовців зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 08.08.1983 з 27.01.1994 по 14.09.1994 в Державній податковій інспекції Тисменицької районної держадміністрації, з 21.05.2013 по 22.12.2013 в ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області.
Періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 08.08.1983 з 15.09.1994 по 25.11.1996 в Державній податковій інспекції Тисменицької районної держадміністрації, з 26.11.1996 по 31.03.1998 в Державній податковій адміністрації в Тисменицькому районі, з 01.04.1998 по 30.07.2001 в Державній податковій інспекції в Тисменицькому районі, з 02.08.2004 по 09.03.2006 в Тисменицькій міжрайонній державній податковій інспекції, з 10.03.2006 по 16.06.2007 в Державній податковій інспекції в Тисменицькому районі, з 18.06.2007 по 30.12.2012 в Державній податковій адміністрації в Івано-Франківській області, з 31.01.2012 по 20.05.2013 в ДПС в Івано-Франківській області, з 06.11.2014 по 23.02.2015 в Головному управлінні державної фіскальної служби в Івано-Франківській області не зараховано до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, оскільки в зазначені періоди заявниці були присвоєні спеціальні звання "інспектор податкової служби", "радник податкової служби", "радник податкової та митної справи" I-III рангу.
Також зазначено, що пенсію за віком призначено відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.11.2024 (а.с.40-41).
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.
При вирішенні вказаного спору суд виходив з такого нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
1 травня 2016 року набув чинності Закон № 889-VIII, згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 “Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18).
З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу є недостатність стажу державної служби, а саме: незарахування служби позивача в митних органах до державної служби.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в митних органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 569 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.
Частиною 1 ст. 588 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991 .
Отже, як встановлено матеріалами справи стаж державної служби позивача складає 38 років 8 місяців 17 днів, що включає службу в митних органах.
За таких обставин, коли позивач досягла віку 60 років місяців, станом на 01.05.2016 року має необхідний страховий стаж роботи та має не менш як 10 років стажу державної служби, вона набула право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Крім того, суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.01.2025 №092750012200 про відмову позивачу в призначенні пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області призначити позивачу з 21.01.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-XII.
Як зазначалося судом вище, позивачу пенсію за віком призначено відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.11.2024 (а.с.40-41).
Зважаючи на вказане, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 9 КАС України, якою встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, беручи до уваги висновок суду про те, що відповідачем протиправно, всупереч вимог чинного законодавства України відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, з метою належного та ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , суд вбачає за необхідність вийти за межі позовних вимог та зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період її роботи з 15.09.1994 по 20.05.2013 та з 23.12.2013 по 23.02.2015 в органах державної податкової служби, а також періоди роботи з 08.07.2020 по 16.10.2022 у Південно-Західному управлінні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та з 17.10.2022 по 01.01.2025 у Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції та перевести пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з 21.01.2025, з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача.
Поряд з тим, щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату пенсії позивачу, врахувавши при обчисленні розміру пенсії довідки про складові заробітної плати, видані Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції від 20.01.2025 за №2908/16-25/137, суд виходить з такого.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав, яке випливає з конституційного положення, закріпленого у статті 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні ще не проведено, та відповідно позивач не отримувала відмову у здійсненні такого перерахунку пенсії виходячи із даних, вказаних у довідках від 20.01.2025 за №2908/16-25/137 виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, такі позовні вимоги є передчасними, адже спору в цій частині на час звернення позивача до суду не існує.
За наведених обставин, суд вважає передчасними позовні вимоги в частині переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", виходячи із стажу та із заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати, видані Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції від 20.01.2025 за №2908/16-25/137.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №300/2045/19 та від 15.06.2023 у справі №300/385/23.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Наявною в матеріалах справи квитанцією від 20.02.2025 за №2042-4836-2977-2407 підтверджується сплата позивачкою судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 1211,20 грн (а.с.12).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача частина сплаченої нею суми судового збору у розмірі 605,60 грн, що пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010, пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №092750012200 від 31.01.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010, пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121 зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до стажу державної служби період її роботи з 15.09.1994 по 20.05.2013 та з 23.12.2013 по 23.02.2015 в органах державної податкової служби, а також періоди роботи з 08.07.2020 по 16.10.2022 у Південно-Західному управлінні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та з 17.10.2022 по 01.01.2025 у Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції та перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з 21.01.2025.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010, пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідачу та третій особі рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.