ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" червня 2025 р. справа № 300/3636/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 3380/5 від 22.11.2024 року,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся в суд з позовною заявою до Міністерства юстиції України (надалі, також - відповідач, Мін'юст України) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3380/5 від 22.11.2024 року згідно якого державному реєстратору Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_1 тимчасово заблокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.
Підставою звернення до суду слугував протиправний, на думку позивача, наказ про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
12.06.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу в якості представника.
12.06.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
12.06.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Дане клопотання вмотивоване тим, що дана справа має значення для сторін, і, зважаючи на думку учасників справи, може бути розглянута за правилами загального позовного провадження.
12.06.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів. Дане клопотання вмотивоване тим, що необхідні суду докази правомірності прийнятого Міністерством юстиції України наказу містяться у Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.
Суд, дослідивши подане відповідачем клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та матеріали адміністративної справи, зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статі 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
При цьому, пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу представника відповідача, що необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.
Однак, наведені у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження доводи представника відповідача не свідчать про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Будь-яких доказів наявності таких підстав, складності спірних правовідносин суду не надано.
Отже, враховуючи зміст позовних вимог, заявлених позивачем, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаній справі не спонукають до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд робить висновок, що в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід відмовити.
Суд також вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (надалі, також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі, також - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини, заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі Варела Ассаліно проти Португалії, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що ні позивач, ні відповідач, не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за участю сторін.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання у справі № 300/3636/25 - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.