ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" червня 2025 р. справа № 640/24759/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» (далі - ТОВ «Аірон Компані», позивач) звернулось до суду з даним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2786771/41771332 від 22.06.2021, №2786777/41771332 від 22.06.2021, №2786770/41771332 від 22.06.2021, № 2786769/41771332 від 22.06.2021, №2786767/41771332 від 22.06.2021, винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві;
2) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №145 від 18.03.2021, №150 від 18.03.2021, №154 від 29.03.2021, №177 від 26.03.2021, № 183 від 25.03.2021, подані ТОВ «Аірон Компані».
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржені рішення про відмову позивачу в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Так, позивачем зазначено, що ним було надано повний пакет документів, які розкривають суть здійснених господарських операцій, проте контролюючим органом у спірних рішеннях не визначено, яких документів не достатньо для реєстрації податкових накладних, що, за висновком позивача свідчить про протиправність прийнятих відповідачем 1 рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/24759/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/24759/21 зареєстрована 01.04.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025, справу №640/24759/21 передано судді Кафарському В.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/24759/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та розгляд справи постановлено розпочати з початку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
12.05.2025 надійшли відзиви на позовну заяву, в яких представник позову не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав правомірності спірних рішень, прийнятих в спосіб та в межах наданих повноважень. Так, зазначено, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій Комісією ГУ ДПС у м. Києві були прийняті спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та / або не є достатніми для прийняття комісією контролюючого органу рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. На думку представника відповідачів, пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, не встановлено обов'язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов'язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також представник відповідачів наголошує, що визначений позивачем спосіб захисту порушеного права у формі зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, у реєстрації яких відмовлено, є порушенням дискреційних повноважень податкового органу.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» зареєстроване як юридична особа 30.11.2017, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 119).
ТОВ «Аірон Компані» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податку на додану вартість (а.с. 120).
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності платника податків є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, код КВЕД 46.90.
Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕЛ» (далі - ТОВ «КОМЕЛ») укладено договір поставки №А18-1007-1 від 10.07.2018, відповідно до якого ТОВ «Аірон Компані» (постачальник) зобов'язується поставити у власність ТОВ «КОМЕЛ» (покупець) продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до договору (а.с. 5-8).
На виконання умов договору та специфікацій оформлено видаткові накладні (а.с. 10-11, 16-17, 21, 25-26, 30-31).
ТОВ «КОМЕЛ» проведено часткову оплату за поставлену продукцію згідно платіжних доручень №33089 від 26.04.2021 (а.с. 15).
Доставка придбаної ТОВ «КОМЕЛ» продукції здійснювалась транспортом ТОВ «Аірон Компані» згідно товарно-транспортних накладних (а.с. 14, 20, 24, 29, 34).
Продукція, що в подальшому реалізована на адресу ТОВ «КОМЕЛ» придбана у постачальників ФОП ОСОБА_1 (а.с. 35-45), ТОВ «ДВЄ» (а.с. 69-74), TOB «САНТІ ТРЕЙД» (а.с. 54-68), TOB «МАСТОНІС» (а.с. 75-84), ТОВ «ТЕХСТОР» (а.с. 85-89), «Shenzhen BOYUE Technology Co., Ltd» (а.с. 46-53), «FAIRYARD ENTERPRISES LIMITED» (а.с. 90-98).
У зв'язку із цим, на виконання вищенаведеного договору №А18-1007-1 від 10.07.2018, відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), позивачем складено податкові накладні (далі - ПН) №145 від 18.03.2021 (а.с. 12), №150 від 18.03.2021 (а.с. 18), №154 від 29.03.2021 (а.с. 22), №177 від 26.03.2021 (а.с. 27), №183 від 25.03.2021 (а.с. 32), які для реєстрації в ЄРПН направлено до податкового органу.
11.06.2021 ТОВ «Аірон Компані» отримано квитанції №1 про зупинення реєстрації ПН №145 від 18.03.2021, №150 від 18.03.2021, №154 від 29.03.2021, №177 від 26.03.2021, №183 від 25.03.2021. Причиною зупинення ПН зазначено «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с. 13, 19, 23, 28, 33).
Позивачем 15.06.2021 направлено контролюючому органу письмові пояснення:
№14 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по ПН №145 від 18.03.2021 та копії документів у складі пакету пов'язаних документів в кількості 2 копій (а.с. 103);
№15 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по ПН №150 від 18.03.2021 та копії документів у складі пакету пов'язаних документів в кількості 2 копій (а.с. 104);
№23 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по ПН №154 від 29.03.2021 та копії документів у складі пакету пов'язаних документів в кількості 2 копій (а.с. 105);
№22 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по ПН №177 від 26.03.2021 та копії документів у складі пакету пов'язаних документів в кількості 2 копій (а.с. 106);
№20 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по ПН №183 від 25.03.2021 та копії документів у складі пакету пов'язаних документів в кількості 2 копій (а.с. 107).
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято спірні рішення №2786771/41771332 від 22.06.2021, №2786777/41771332 від 22.06.2021, №2786770/41771332 від 22.06.2021, № 2786769/41771332 від 22.06.2021, №2786767/41771332 від 22.06.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (яких саме - не підкреслено) (а.с. 108-112).
Вважаючи такі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Стаття 185 Кодексу визначає об'єкти оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт «а»); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт «б»).
Згідно з пунктом 187.1 пункту 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт «а»); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт «б»).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 13 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Також пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) платнику податку.
Судом встановлено, що після отримання податкових накладних №145 від 18.03.2021, №150 від 18.03.2021, №154 від 29.03.2021, №177 від 26.03.2021, № 183 від 25.03.2021, контролюючий орган в повідомленні Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України сформував висновок про невідповідність податкових накладних пункту 8 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, пунктом 8 Критерій ризикованості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд звертає увагу на те, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не було зазначено яка саме податкова інформація, зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
В ході розгляду справи відповідачами також не наведено обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності податкової інформації, яка б свідчила про відповідність ТОВ «Аірон Компані» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Суд зазначає, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить відчіткого визначення контролюючим органомконкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не конкретизовано, які документи необхідно надати платнику для підтвердження інформації щодо здійснення господарських операцій, що не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії та свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам визначених пунктом 11 Порядку №1165.
Як уже зазначено вище, реєстрація податкових накладних зупинена у зв'язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних саме через ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування навантаження, тощо.
Наведене в сукупності свідчить про те, що контролюючий орган зупинив реєстрацію податкових накладних з одних підстав (відповідність пункту 8 Критеріїв), відмовив у їх реєстрації з інших підстав (ненадання платником податку копій документів).
Як встановлено судом, позивач надав пояснення разом із документами, на підтвердження походження товару та його подальшої реалізації ТОВ «КОМЕЛ» і на думку суду, Товариством виконано вимоги контролюючого органу щодо надання додаткових пояснень та документів.
Зокрема, суд встановив, що на підставі договорів поставки, видаткових накладних, платіжних доручень, позивач придбав товари у ФОП ОСОБА_1 (а.с. 35-45), ТОВ «ДВЄ» (а.с. 69-74), TOB «САНТІ ТРЕЙД» (а.с. 54-68), TOB «МАСТОНІС» (а.с. 75-84), ТОВ «ТЕХСТОР» (а.с. 85-89), «Shenzhen BOYUE Technology Co., Ltd» (а.с. 46-53), «FAIRYARD ENTERPRISES LIMITED» (а.с. 90-98). Доставку придбаного товару підтверджено, зокрема, товарно-транспортними накладними (а.с. 44-45, 59).
В той же час, в спірних рішеннях не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Більше того, податковий орган не вказав, чому наданих позивачем документів недостатньо для реєстрації податкових накладних, які документи були взяті ним до уваги, а які відхилені та причини їх неприйняття, чи містили документи дефекти, тощо.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Крім того, судом встановлено згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що позивач здійснює господарську діяльність, що відповідає кодам КВЕД, зокрема і 46.49 «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення».
При цьому, суд з'ясував, що за спірними податковими накладними позивач здійснював (надавав) послуги, які відповідають його зареєстрованому виду економічної діяльності.
Суд звертає увагу, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
2) договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
3) первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
4) розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
5) документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Так, комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято оскаржувані рішення №2786771/41771332 від 22.06.2021, №2786777/41771332 від 22.06.2021, №2786770/41771332 від 22.06.2021, № 2786769/41771332 від 22.06.2021, №2786767/41771332 від 22.06.2021 про відмову у реєстрації податкових накладних позивача №145 від 18.03.2021, №150 від 18.03.2021, №154 від 29.03.2021, №177 від 26.03.2021, № 183 від 25.03.2021 відповідно, в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою для таких відмов контролюючим органом визначено: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (яких саме - не підкреслено) (а.с. 108-112).
Як уже встановлено судом вище, позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних, чого не заперечують відповідачі. Тобто, позивачем подано контролюючому органу відповідні документи.
Крім того, суд вказує на те, що повідомлення Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.
Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019 за результатом розгляду справи №0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018 за результатом розгляду справи №822/1817/18.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
В даному випадку, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку №520, а також такі надані суду.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про недотримання відповідачем норми пункту 201.16 статті 201 ПК України, Порядку №520, оскільки відповідачем у квитанціях (повідомленнях) про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Аірон Компані» надало контролюючому органу необхідний пакет документів (і пояснення, і копії документів), які засвідчують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товарів.
Як наслідок, суд зазначає, що Комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, безпідставно відмовлено в реєстрації податкових накладних №145 від 18.03.2021, №150 від 18.03.2021, №154 від 29.03.2021, №177 від 26.03.2021, № 183 від 25.03.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки всі необхідні документи, які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні, позивач надав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.
При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, відповідно до яких суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Суд зауважує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. Під час реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у податкових накладних. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу, підстави та порядок проведення яких визначено нормами Податкового кодексу України.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, окрім уже згаданих, також у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №2786771/41771332 від 22.06.2021, №2786777/41771332 від 22.06.2021, №2786770/41771332 від 22.06.2021, № 2786769/41771332 від 22.06.2021, №2786767/41771332 від 22.06.2021.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Суд зазначає, що дискреційні функції ДПС України як суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством України визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним документів, які є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних №145 від 18.03.2021, №150 від 18.03.2021, №154 від 29.03.2021, №177 від 26.03.2021, № 183 від 25.03.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що у даному випадку, у ДПС України відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим зобов'язання відповідача ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні датою їх фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 11 350,00 грн, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України пропорційно з кожного із відповідачів.
Окрім цього, представником позивача заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 775,00 грн.
Так, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 132 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги та понесення позивачем витрат надано: договір про надання правової допомоги №08/21 від 02.08.2021 (а.с. 113-114), ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 123), розрахунок наданих послуг за договором №08/21 від 02.08.2021 (а.с. 115), акт прийому-передачі наданих послуг від 26.08.2021 (а.с. 116), рахунок-фактуру від 26.08.2021 на суму 4 775,00 грн (а.с. 117), платіжне доручення від 27.08.2021 на суму 4 775,00 грн (а.с. 118).
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідно до частини 5 статті 134 КАС України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу, що заперечення відповідача щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката складності справи та виконаних адвокатом робіт суду не надано.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Розмір понесених позивачем витрат в сумі 4 7750,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 7750,00 грн пропорційно з кожного із відповідачів.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» (код ЄДРПОУ 41771332, вул. Старокиївська, будинок 10 «І», м. Київ, 04116) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ВП 44116011, вул. Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, 04116), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, будинок 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2786771/41771332 від 22.06.2021, №2786777/41771332 від 22.06.2021, №2786770/41771332 від 22.06.2021, № 2786769/41771332 від 22.06.2021, №2786767/41771332 від 22.06.2021, винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №145 від 18.03.2021, №150 від 18.03.2021, №154 від 29.03.2021, №177 від 26.03.2021, №183 від 25.03.2021, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» (код ЄДРПОУ 41771332, вул. Старокиївська, будинок 10 «І», м. Київ, 04116).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ВП 44116011, вул. Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» (код ЄДРПОУ 41771332, вул. Старокиївська, будинок 10 «І», м. Київ, 04116) частину сплаченого судового збору в розмірі 5 675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, будинок 8, м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» (код ЄДРПОУ 41771332, вул. Старокиївська, будинок 10 «І», м. Київ, 04116) частину сплаченого судового збору в розмірі 5 675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ВП 44116011, вул. Шолуденка, будинок 33/19, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» (код ЄДРПОУ 41771332, вул. Старокиївська, будинок 10 «І», м. Київ, 04116) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн 50 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, будинок 8, м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аірон Компані» (код ЄДРПОУ 41771332, вул. Старокиївська, будинок 10 «І», м. Київ, 04116) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн 50 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Відповідачам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.