ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" червня 2025 р. справа № 300/2340/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду.
Дуткевич Михайло Васильович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо не звільнення ОСОБА_1 - солдата на посаді водія-електрика відділення штабних машин взводу зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 (бригада 63) з військової служби за абзацом 2 підпункту “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за станом здоров'я - наявності інвалідності 3 групи, коли позивач не висловив бажання продовжувати військову службу; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (командира військової частини) щодо не надання позивачу відповіді на рапорти від 16.12.2024, від 04.03.2025 та на додатковий адвокатський запит від 06.03.2025 про підстави відмови у звільненні ОСОБА_1 - солдата на посаді водія-електрика відділення штабних машин взводу зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 (бригада 63) з військової служби за абзацом 2 підпункту “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за станом здоров'я - наявності інвалідності 3 групи, коли позивач не висловив бажання продовжувати військову службу; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (командира військової частини) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 - солдата на посаді водія-електрика відділення штабних машин взводу зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 (бригада 63) з військової служби за абзацом 2 підпункту “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за станом здоров'я - наявності інвалідності 3 групи, коли позивач не висловив бажання продовжувати військову службу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач 27.02.2022 призваний на військову службу по мобілізації та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_1 подав рапорт від 16.12.2024 про звільнення з військової служби відповідно до підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я у зв'язку з наявністю інвалідності ІІІ групи. До вказаного рапорта від 16.12.2024 позивач долучив необхідний перелік документів, які підтверджують наявність обставин для звільнення з військової служби відповідно до підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». Про результати розгляду рапорта від 16.12.2024 ОСОБА_1 повідомив усно безпосередній командир, підстав відмови у звільненні позивачу не озвучив, жодних письмових відповідей за наслідками розгляду рапорта від 16.12.2024 позивач не отримував. У відповідь на адвокатський запит Військова частина НОМЕР_1 листом від 20.02.2025 повідомила представника позивача про факт надходження рапорта від 16.12.2024 та відмову в його задоволенні, однак підстав такої відмови не повідомлено. Позивач звернувся з рапортом від 04.03.2025 до командира Військової частини НОМЕР_1 з вимогою надати письмові обгрунтування відмови у звільненні, однак відповіді не отримав. На поданий представником позивача до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит від 06.03.2025 відповідь також не надійшла. Представник позивача вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки має право на звільнення з військової служби на підставі підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
Ухвалою від 28.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)
07.05.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив представника Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2025 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_1 було отримано рапорт про звільнення з військової служби ОСОБА_1 25.12.2024 та зареєстровано за вхідним № 33183. Даний рапорт розглянутий командиром Військової частини НОМЕР_1 та за результатами розгляду прийняте рішення про відмову в звільненні з військової служби, про що було накладено резолюцію. Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Крім того, Військовою частиною НОМЕР_1 було проінформовано позивача про результати розгляду рапорту про звільнення з військової служби у відповіді від 20.02.2025 за № 900. Щодо рапорта від 16.12.2024, то до поданого рапорту позивач не долучив копію аркуша бесіди, що не відповідає вимогам підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та пункту 3 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженій наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170. Зважаючи на наведені норми законодавства, за результатами розгляду рапорту на звільнення було прийнято рішення відмовити у звільненні з військової служби. Окрім цього, до військової частини НОМЕР_1 не надходив рапорт Позивача від 04.03.2025, у зв'язку з чим відповіді не надано. Також повідомляємо, що військовою частиною НОМЕР_1 було надано відповіді на всі адвокатські запити та звернення, які надходили від представника позивача. Зокрема, відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2025 № 900, від 26.03.2025 № 1564, від 12.04.2025 № 1863. Так, Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь від 26.03.2025 № 1564 на адвокатський запит від 06.03.2025. Таким чином, твердження представника позивача про ненадання відповіді на даний адвокатський запит не відповідають дійсності. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 40-50).
15.05.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 12.05.2025 на відзив. Так, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не отримував письмової відповіді на свій рапорт від 16.12.2024. Щодо вимоги про надання аркушу бесіди, то бесіда проводиться лише з тими військовослужбовцями, які досягли граничного віку перебування на військовій службі чи закінчення строку контракту. Представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити повністю (а.с. 52-53).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний з 27.02.2022 на військову службу по мобілізації та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 29.01.1993 та довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2022 № 5285 (а.с. 6, 10).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК № 066969 від 27.11.2024 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з 11.11.2024 до 01.12.2025 (а.с. 15).
16.12.2024 на ім'я командира 2 взводу роти зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 подано рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я у зв'язку з наявністю інвалідності ІІІ групи (а.с. 16).
До вказаного рапорта від 16.12.2024 позивачем долучено нотаріально засвідчені копії таких документів: паспорта та РНОКПП; довідки до акту огляду МСЕК № 066969 від 27.11.2024; індивідуальної програми реабілітації інваліда № 3442; посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 ; довідки про реєстрацію місця проживання особи; військового квитка № НОМЕР_4 ; довідки ВЛК від 29.06.2024 № 10524/1 (а.с. 16).
На вказаному рапорті від 16.12.2024 командир 2 взводу роти зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 вчинив напис погодження та клопотання по суті рапорта ОСОБА_1 перед командиром роти зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 16).
Такий рапорт від 16.12.2024 надійшов 25.12.2024 до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції за вхідним номером № 33183 (а.с. 45).
22.01.2025 на рапорті від 16.12.2024 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби проставлена резолюція «Не затверджую. Без реалізації» та підпис командира Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 45).
05.02.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 05.02.2025 № 7/11 про надання інформації про стан розгляду рапорта ОСОБА_1 від 16.12.2024 про звільнення з військової служби (а.с. 17).
Листом від 20.02.2025 № 900 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 був розглянутий командиром Військової частини НОМЕР_1 та за результатами розгляду було відмовлено у звільненні з військової служби (а.с. 18).
04.03.2025 ОСОБА_1 направив поштовим зв'язком на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просив надати повну відповідь за результатами розгляду рапорта від 16.12.2024 про звільнення з військової служби про підстави відмови у звільненні з військової служби (а.с. 19-20).
06.03.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 06.03.2025 № 7/11 про надання інформації про підстави відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби (а.с. 21-22).
Листом від 26.03.2025 № 1564 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що адвокатський запит від 06.03.2025 № 7/11 не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки до адвокатського запиту не долучено документів, які підтверджують факт уповноваження адвоката представляти інтереси ОСОБА_1 (а.с. 46).
26.03.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 26.03.2025 № 7/11 про надання інформації про підстави відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби.
Листом від 12.04.2025 № 1863 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що адвокатський запит від 26.03.2025 № 7/11 не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки до адвокатського запиту долучено ордер на надання правничої допомоги, в якому неправильно зазначено назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом (а.с. 48).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в звільненні ОСОБА_1 з військової служби за абзацом 2 підпункту “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за станом здоров'я - наявності інвалідності 3 групи, коли позивач не висловив бажання продовжувати військову службу, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання позивачу відповіді на рапорти від 16.12.2024, від 04.03.2025 та на додатковий адвокатський запит від 06.03.2025 про підстави відмови у звільненні ОСОБА_1 - солдата на посаді водія-електрика відділення штабних машин взводу зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 (бригада 63) з військової служби за абзацом 2 підпункту “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за станом здоров'я - наявності інвалідності 3 групи, коли позивач не висловив бажання продовжувати військову службу; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 - солдата на посаді водія-електрика відділення штабних машин взводу зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 (бригада 63) з військової служби за абзацом 2 підпункту “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за станом здоров'я - наявності інвалідності 3 групи, коли позивач не висловив бажання продовжувати військову службу.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами та нормами права.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Видом військової служби є зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Статтею 24 Закону № 2232-XII унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Відповідно до частини третьої цієї статті закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII, а у частині четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (пункт 1), під час воєнного стану (пункт 2).
Відповідно до підпункту “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на час подання позивачем рапорта від 16.12.2024) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: б) за станом здоров'я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення № 1153/2008).
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення № 1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно з пунктом 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано пунктом 225 цього Положення. Так, підпунктом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;
у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них .
Стосовно порядку звільнення, то пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (абзац третій пункту 241 Положення № 1153/2008).
Згідно з пунктом 242 Положення № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.
Пунктом 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за № 438/16454, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.
Відповідно до пункту 12.9 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України документи на звільнення військовослужбовців з військової служби надсилаються безпосередньо до служби персоналу, підпорядкованій посадовій особі, яка має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби, у таких випадках звільнення:
за підставами, передбаченими пунктами «г»-«е», «и» частини третьої, підпунктами «а», «д», «є», «ж» пункту 1, підпунктами «в», «з» пункту 2 частини четвертої, підпунктами «д», «е», «и»-«о», «р», «с» пункту 1, підпунктами «д», «е», «з»-«м», «р», «с» пункту 2, підпунктами «а», «в», «е», «з» пункту 3 частини п'ятої, підпунктами «д»-«к» пункту 1, підпунктами «ґ»-«и», «й», «к» пункту 2, підпунктами «а», «б», «в», «д», «ж» пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», якщо звільнення відбувається за ініціативою командування;
за підставами, передбаченими пунктами «б», «в», «д», «є» частини третьої, підпунктами «г», «е», «є» пункту 1, підпунктами «б», «г», «д», «е» пункту 2 частини четвертої, підпунктами «а»-«в», «ґ», «к», «р» пункту 1, підпунктами «а»-«в», «ґ», «й», «к», «п», «р» пункту 2, підпунктами «а», «б», «г», «д» пункту 3 частини п'ятої, підпунктами «а»-«в», «ґ», «й» пункту 1, підпунктами «а», «б», «г», «і», «й» пункту 2, підпунктами «а», «б», «г», «ґ» пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», якщо звільнення відбувається за бажанням військовослужбовця.
Пунктом 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України встановлено, що перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Так, пунктом 3 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби додатку 19 до Інструкції визначено, що при поданні до звільнення з військової служби за підставами: за станом здоров'я подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; висновок (постанова) військово-лікарської комісії або копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою первинної облікової документації № 157/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 30 липня 2012 року № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 року за № 1509/21821, або копія посвідчення особи з інвалідністю, або копія пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або копію довідки для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 21 вересня 2015 року № 946, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2015 року за № 1198/27643 (у разі звільнення з військової служби за підставами, передбаченими абзацом третім підпункту «б» пункту 2 частини четвертої або абзацом третім підпункту «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - за наявності інвалідності); копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, за наявності у них інвалідності. Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення безпосередньо до служби персоналу, підпорядкованій посадовій особі, яка має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби
На підставі статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Пунктом 31 Статуту ЗСУ начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Подання рапорта “по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.
Як встановлено судом, 16.12.2024 на ім'я командира 2 взводу роти зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 подано рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я у зв'язку з наявністю інвалідності ІІІ групи (а.с. 16).
До вказаного рапорта від 16.12.2024 позивачем долучено нотаріально засвідчені копії таких документів: паспорта та РНОКПП; довідки до акту огляду МСЕК № 066969 від 27.11.2024; індивідуальної програми реабілітації інваліда № 3442; посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 ; довідки про реєстрацію місця проживання особи; військового квитка № НОМЕР_4 ; довідки ВЛК від 29.06.2024 № 10524/1 (а.с. 16).
На вказаному рапорті від 16.12.2024 командир 2 взводу роти зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 вчинив напис погодження та клопотання по суті рапорта ОСОБА_1 перед командиром роти зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 16).
У цій справі суд встановив, що правом звільнення позивача з військової служби станом наділений командир Військової частини НОМЕР_1 . Так, рапорт позивача з доданими документами отримано безпосереднім командиром позивача та передано «по команді» з відміткою про власне клопотання з відповідного питання до командування Військової частини НОМЕР_1 , до повноважень командира якої віднесено вирішення питання звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Вище суд зазначив свої висновки з приводу застосування положень Статуту ЗСУ, відповідно до яких подання рапорту “по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. У випадку ж відмови клопотати, на переконання суду, рапорт військовослужбовця з обґрунтуванням відмови у будь-якому випадку має передаватися вищому командуванню. Остаточне рішення має прийматися саме тією посадовою особою, яка наділена правом вирішувати питання по суті. Отже, рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності. Вказане також узгоджується з положенням пункту 12.9 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України про те, що документи на звільнення військовослужбовців з військової служби надсилаються безпосередньо до служби персоналу, підпорядкованій посадовій особі, яка має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби з підстав, серед яких передбачена підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
В спірному випадку рапорт позивача від 16.12.2024 надійшов 25.12.2024 до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції за вхідним номером № 33183, що свідчить про дотриманням приписів статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 233 Положення № 1153/2008 (а.с. 45).
Факт отримання командиром Військової частини НОМЕР_1 рапорта ОСОБА_1 від 16.12.2024 про звільнення з військової служби не заперечується представником відповідача.
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за № 40 (далі - Інструкція № 40), рапорт (заява) - це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735 (далі - Інструкція № 735) визначений порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України, у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Відповідно статті 117 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.
Пунктом 6 розділу ІІІ ''Розгляд звернень громадян'' Інструкції № 735 також передбачено те, що звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Отже, згідно з пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що волевиявлення військовослужбовця, який бажає звільнитися з військової служби, викладається лише у формі рапорта, який є допустимим доказом в підтвердження бажання військовослужбовця звільнитися з військової служби.
Водночас звернення громадян розглядається за окремим порядком, визначеним Інструкцією № 735.
Суд погоджується з тим, що у разі наявності підстав для прийняття рішення про звільнення військовослужбовця, таке оформляється розпорядчим документом, яке доводиться до відома особи, що регламентовано зазначеними вище нормативно-правовими актами: Положенням № 1153/2008, Інструкцією про організацію виконання цього Положення. Проте дані акти не визначають, яким чином має бути оформлена і доведена до відома відмова військовослужбовцю у звільненні з військової служби. На переконання суду, сама форма відмови (лист, рішення, висновок тощо) не є суттєвою, основним є те, щоб вона містила конкретні підстави відмови та була доведена до відома військовослужбовця.
Відповідно до пункту 3.10.2 Інструкції № 40, документи, розглянуті керівництвом військової частини (установи) повертаються з відповідною резолюцією до служби діловодства, що здійснює передачу документів на виконання.
Згідно з пунктом 32.2.14 Інструкції № 40, резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень, яка передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, визначено, що командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
В цій справі на рапорті позивача від 16.12.2024 проставлена 22.01.2025 резолюція «Не затверджую. Без реалізації» та підпис командира Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 45).
Отже, в цій справі відмова позивачу в звільненні з військової служби прийнята останньою ланкою командування. Водночас, із змісту резолюції 22.01.2025 неможливо встановити підстави відмови в задоволенні рапорта ОСОБА_1 від 16.12.2024 про звільнення з військової служби.
З огляду на зміст позовної заяви, про результати розгляду рапорта від 16.12.2024 ОСОБА_1 повідомив усно безпосередній командир. Чи були при цьому доведені ОСОБА_1 підстави відмови у звільненні з військової служби, то таких доказів відповідач суду не подав, а позивач такий факт заперечує.
Щодо доводів представника відповідача про те, що про результати розгляду рапорта від 16.12.2024 ОСОБА_1 повідомлено письмово листом Військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2025 № 900, то суд звертає увагу на те, що такий лист від 20.02.2025 № 900 адресований не ОСОБА_1 , а його представнику у відповідь на адвокатський запит від 05.02.2025 (а.с. 47). При цьому в листі від 20.02.2025 № 900 відсутня інформація про підстави відмови у звільненні позивача з військової служби за рапортом від 16.12.2024.
Отже, за обставин справи, суд висновує про те, що рішення відповідача про відмову в звільненні позивача з військової служби за рапортом від 16.12.2024 є необгрунтованим.
З'ясовуючи наявність правової підстави для звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» згідно поданого рапорту від 16.12.2024, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за станом здоров'я: у зв'язку з наявністю ІІІ групи інвалідності, то суд виходить з такого.
Передовсім необхідно встановити наявність в ОСОБА_1 всіх передбачених підпунктом “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» умов для звільнення з військової служби з вищевказаної підстави.
Так, суд встановив, що ОСОБА_1 :
1) є військовослужбовцем, проходить військову службу у воєнний час за призовом під час мобілізації;
2) позивач подав рапорт від 16.12.2024 про звільнення з військової служби на підставі підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я: у зв'язку з наявністю ІІІ групи інвалідності. В рапорті позивач зазначив, що не бажає проходити військову службу у військовому резерві, а після звільнення підлягає направленню на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
3) факт встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК № 066969 від 27.11.2024 (а.с. 15). Такий акт огляду МСЕК долучений до рапорту від 16.12.2024.
Згідно відзиву від 07.05.2025 на позовну заяву, представник відповідача підтвердив факт отримання рапорта від 16.12.2024 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби разом із долученими до такого рапорта нотаріально засвідчених копій таких документів: паспорта та РНОКПП; довідки до акту огляду МСЕК № 066969 від 27.11.2024; індивідуальної програми реабілітації інваліда № 3442; посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 ; довідки про реєстрацію місця проживання особи; військового квитка № НОМЕР_4 ; довідки ВЛК від 29.06.2024 № 10524/1.
У відзиві від 07.05.2025 на позовну заяву представник відповідача зазначив, що до поданого рапорту від 16.12.2024 позивач не долучив копію аркуша бесіди, що фактично слугувало єдиною підставою для відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби.
Суд вказує на безпідставність таких доводів представника відповідача з огляду на таке.
Порядок звільнення з військової служби визначає Положення № 1153/2008.
Так, відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно з пунктом 236 Положення № 1153/2008 з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення.
Форма, порядок оформлення та зберігання документа, в якому відображається зміст проведення бесіди, визначаються Міністерством оборони України.
Також порядок проведення бесіди з питань звільнення регламентовано пунктом 12.7 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Так, відповідно до пункту 12.7 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України бесіда з питань звільнення проводиться:
1) з військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу - командиром військової частини, в якій вони проходять військову службу, або його заступником;
2) з молодшими та старшими офіцерами до підполковника включно:
у військовій частині - командиром військової частини;
в управлінні з'єднання - командиром з'єднання або його заступниками;
в управлінні оперативного (повітряного) командування, органах військового управління і командуваннях видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України - начальником відповідного структурного підрозділу, заступником командувача чи керівника органу військового управління;
у структурних підрозділах Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту - керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України, Головнокомандувачем Збройних Сил України, Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту начальником Генерального штабу Збройних Сил України або їх заступниками;
3) з полковниками (капітанами 1 рангу) - начальником військового навчального закладу, науково-дослідної установи, органу військового управління Збройних Сил України, командувачем оперативного (повітряного) командування, командувачем виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України, керівником структурного підрозділу Міністерства оборони України, Головнокомандувачем Збройних Сил України та начальником Генерального штабу Збройних Сил України, Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту або їх заступниками, заступниками Міністра оборони України;
4) з особами вищого офіцерського складу, крім тих, звільнення з військової служби яких здійснюється Президентом України,- командувачем виду, командувачем окремого роду військ (сил) Збройних Сил України, командиром військової частини НОМЕР_5 , Головнокомандувачем Збройних Сил України, першим заступником Міністра оборони України;
5) з особами вищого офіцерського складу, звільнення з військової служби яких здійснюється Президентом України,- Міністром оборони України.
З військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед направленням документів на їх звільнення за всіма підставами проводиться бесіда із складанням аркуша бесіди. До участі в бесіді з військовослужбовцем, який звільняється з військової служби, за потреби залучаються безпосередні командири, фахівці служб персоналу, юридичних, фінансових служб тощо.
Під час бесіди з військовослужбовцем посадова особа роз'яснює йому, які пільги та переваги він має з працевлаштування та матеріально-побутового забезпечення, доводить військовослужбовцю рішення щодо рекомендацій для територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно можливості проходження ним служби у військовому резерві Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, водночас з'ясовує про місце проживання після звільнення військовослужбовця та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для направлення його на військовий облік. При цьому враховуються прохання та побажання військовослужбовця, даються необхідні пояснення з інших питань.
У разі коли під час бесіди виникли питання, які не можуть бути вирішені на місці, на адресу відповідної посадової особи чи органу військового управління надсилається запит з необхідними матеріалами і довідками.
Зміст проведення бесіди відображається в аркуші бесіди. У разі відмови військовослужбовця підписати аркуш бесіди він підписується особами, присутніми під час бесіди, з відміткою про відмову військовослужбовця підписувати аркуш бесіди.
Аркуш бесіди зберігається у першому примірнику особової справи військовослужбовця.
Отже, огляду на зміст пункту 236 Положення № 1153/2008 та пункту 12.7 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України перед звільненням бесіда з питань звільнення проводиться з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом.
В спірному випадку ОСОБА_1 призваний з 27.02.2022 на військову службу по мобілізації. На час подання та розгляду рапорта від 16.12.2024 надалі проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 по мобілізації, а не за контрактом. Суд звертає увагу на те, що військова служба за контрактом та мобілізація - це два різних способи проходження військової служби в Збройних Силах України.
Окрім цього, варто зазначити, що прерогатива проведення бесіди з питань звільнення з військовослужбовцями рядового складу належить саме командиру військової частини, в якій вони проходять військову службу, або його заступнику, а не самим військовослужбовцям. Таким чином, безпідставними є вимоги командира військової частини до військовослужбовця рядового складу про необхідність подання аркуша бесіди, яку мав скласти саме командир військової частини.
Отже, викладене у відзиві заперечення відповідача щодо ненадання позивачем до рапорту на звільнення з військової служби аркуша бесіди є безпідставним.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (за наявності інвалідності), прийняту за результатом розгляду рапорта від 16.12.2024.
Щодо позову в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 (командира військової частини) щодо не надання позивачу відповіді на рапорт від 04.03.2025 та на додатковий адвокатський запит від 06.03.2025, то суд вказує на таке.
04.03.2025 ОСОБА_1 направив поштовим зв'язком на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просив надати повну відповідь за результатами розгляду рапорта від 16.12.2024 про звільнення з військової служби про підстави відмови у звільненні з військової служби (а.с. 19-20).
Як зазначено судом вище, подання рапорту “по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання.
Отже, рапорт військовослужбовця є формою звернення громадянина до представника органу влади, однак в спірному випадку форма і порядок подання такого рапорта регламентується спеціальним законодавством.
В спірному випадку рапорт від 04.03.2025 поданий ОСОБА_1 не “по команді» безпосередньому командиру - командиру 2 взводу роти зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 , який не висловив власну позицію з порушеного в рапорті питання.
Щодо не надання відповіді на адвокатський запит від 06.03.2025, то суд зазначає, що представник позивача тричі звертався з адвокатськими запитами до Військової частини НОМЕР_1 , на які відповідач надав відповіді.
Так, 05.02.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 05.02.2025 № 7/11 про надання інформації про стан розгляду рапорта ОСОБА_1 від 16.12.2024 про звільнення з військової служби (а.с. 17). Листом від 20.02.2025 № 900 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 був розглянутий командиром Військової частини НОМЕР_1 та за результатами розгляду було відмовлено у звільненні з військової служби (а.с. 18). 06.03.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 06.03.2025 № 7/11 про надання інформації про підстави відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби (а.с. 21-22). Листом від 26.03.2025 № 1564 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що адвокатський запит від 06.03.2025 № 7/11 не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки до адвокатського запиту не долучено документів, які підтверджують факт уповноваження адвоката представляти інтереси ОСОБА_1 (а.с. 46). 26.03.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 26.03.2025 № 7/11 про надання інформації про підстави відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби. Листом від 12.04.2025 № 1863 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що адвокатський запит від 26.03.2025 № 7/11 не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки до адвокатського запиту долучено ордер на надання правничої допомоги, в якому неправильно зазначено назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом (а.с. 48).
Таким чином, доводи представника позивача про не надання Військовою частиною НОМЕР_1 відповіді на адвокатський запит від 06.03.2025 не відповідають дійсності, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит від 06.03.2025.
Щодо вимог позивача зобов'язального характеру, то суд вказує на таке.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Як вже зазначив суд, згідно з підпунктом 1 пункту 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
2) під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що: військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.
Відповідно до пункту 234 Положення № 1153/2008 перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
Таким чином, вимогами Положення № 1153/2008 передбачено уточнення даних про проходження особою військової служби перед її звільненням.
Згідно з пунктом 242 Положенням № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, видання наказу про звільнення військовослужбовця належить до повноважень командира (начальника) військової частини, який має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби.
В спірному випадку ОСОБА_1 повідомив, що не бажає продовжувати військову службу, а особова справа підлягає направленню до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання. Таким чином позивач надав відповідачу всю необхідну інформацію, яка згідно вимог Положення № 1153/2008 підлягає з'ясуванню у військовослужбовця перед його звільненням з військової служби.
Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд встановив, що ОСОБА_1 : 1) є військовослужбовцем, проходить військову службу у воєнний час за призовом під час мобілізації; 2) йому встановлено ІІІ групу інвалідності; 3) позивач подав рапорт про звільнення з військової служби, до якого долучив документи, що підтверджують підстави звільнення.
Таким чином, суд встановив, що позивач відповідає вичерпному перелік умов, яким повинен відповідати військовослужбовець для прийняття позитивного рішення за його рапортом. Закон не передбачає будь-яких альтернативних варіантів рішення за наслідками вирішення рапорта військовослужбовця за встановлених судом обставин.
З огляду на це обраний позивачем спосіб захисту своїх прав в частині вимог до Військової частини НОМЕР_1 є ефективним, не суперечить закону та забезпечує досягнення завдання адміністративного судочинства.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково: визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», прийняту за результатом розгляду рапорта від 16.12.2024; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 та прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з наявністю інвалідності). Відмовити в задоволенні решти позову.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Сторони не понесли судових витрат у справі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом “б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», прийняту за результатом розгляду рапорта від 16.12.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.12.2024 та прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з наявністю інвалідності).
Відмовити в задоволенні решти позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.