ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" червня 2025 р. справа № 640/29902/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 237 042,98 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (надалі по тексту також - позивач) 21.10.2021 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва, з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач), про стягнення податкового боргу в сумі 237 042,98 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 38, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 54.1 статті 54, пунктів 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, не погашено в повному обсязі визначені контролюючим органом податкові зобов'язання:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в тому числі штрафні санкції і пеня в сумі 218 848,13 гривень;
- з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, в тому числі штрафні санкції і пеня в сумі 18 194,85 гривень.
Вказані грошові зобов'язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов'язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 237 042,98 гривень. Несплата до бюджету податкового боргу зумовила звернення контролюючого органу до суду.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 25.10.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини 3 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за №2825-IX від 13.12.2022 скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/29902/21. Вказана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 03.03.2025.
Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/29902/21 передано на розгляд судді Чуприні О.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 прийнято до провадження та призначити судовий розгляд справи №640/29901/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами адміністративного позову, а також розгляд адміністративної справи №640/29901/21 розпочати спочатку (а.с.63).
Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 05.03.2025 направлено Центральному міжрегіональному управлінню ДМС у м. Києві та Київській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи стосовно ОСОБА_1 (а.с.61, 62).
03.04.2025 до канцелярії суду від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшла відповідь за №919 від 20.03.2025 про те, що ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться (а.с.68-69).
Матеріали справи свідчать, що підставою стягнення у даній с праві є податковий борг, який сформований на підставі податкових повідомлення-рішеннях, які, в свою чергу, прийняті на підставі акту перевірки відповідача в статусі суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи підприємця.
Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 17.06.2025, ОСОБА_1 з 26.05.1999 зареєстрований як платник податків за адресою : АДРЕСА_1 .
Судом 10.03.2025 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв'язку (із рекомендованим повідомленням про вручення відправлення (06 011 210 049 29) направлено відповідачу ухвалу від 07.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.64, 74).
Дане рекомендоване поштове відправлення повернулося в Івано-Франківській окружний адміністративний суд із відміткою "повернення за терміном зберігання" (а.с.70-73).
Разом з тим, порядок виклику (повідомлення) відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме визначений статтею 130 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 130 КАС України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З урахуванням вказаного судом 07.03.2025 розміщено оголошення про розгляд справи за №640/29902/21 на офіційному вебпорталі "Судова влада України" (а.с.66).
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4 частини 6 статті 251 КАС України).
Відтак, беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу від 07.03.2025 поштовим зв'язком, то в силу вимог пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України, а також зважаючи на розміщення в порядку частини 1 статті 130 КАС України відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, коментована ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про прийняття справи до провадження.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 із присвоєним реєстраційним номером платника податків НОМЕР_1 зареєстрований як фізична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Головному управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України як платник податків і зборів, свідченням чого є відомості із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.06.2025 (а.с.74).
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
Виходячи із положень підпункту 162.1.1., 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.
Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача заборгованості по застосованих контролюючим органом до платника податків штрафних (фінансових) санкцій та нарахованих основних зобов'язаннях, згідно податкових повідомлень-рішень з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, суд виходить із таких аргументів.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Так, Головним управління Державної податкової служби в Головному управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на підставі акта документальної позапланової не виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за №3417/26-15-42-03-30/2247617778 від 16.08.2018 (а.с.25-37) прийнято:
- податкове повідомлення-рішення за №0102664203 від 25.09.2018, яким збільшено суму основного зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на 141 992,73 гривень та застосовано штраф в розмірі 35 498,18 гривень (а.с.20);
- податкове повідомлення-рішення за №0102684203 від 25.09.2018, яким застосовано штраф з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 510,00 гривень (а.с.18-19);
- податкове повідомлення-рішення за №0102674203 від 25.09.2018, яким збільшено суму основного зобов'язання з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування на 11 832,73 гривень і застосовано штраф в розмірі 2 958,18 гривень (а.с.16-17).
Також, в матеріалах справи є наявний розрахунок пені:
- за податковим повідомленням-рішенням за №0102674203 від 25.09.2018 з податку на доходи фізичних осіб нараховано пеню в сумі 3 403,90 гривень (а.с.6);
- за податковим повідомленням-рішенням за №0102664203 від 27.10.2018 з військового збору нараховано пеню в сумі 40 847,22 гривень (а.с.7).
Як слідує із змісту довідки-розрахунку суми заборгованості в частині нарахування пені та змісту інтегрованої картки платника податків, у відомостях останньої числяться дані про нарахування податковим органом пені (статті 129 ПК України), з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 3 403,90 гривень та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 40 847,22 гривень (а.с.5, 8, 9).
Коментовані податкові повідомлення-рішення 5 (п'ять) направлялись відповідачу поштовим відправленням №01011 2531087 8, яке повернулося до органу стягнення із незалежних від позивача причин "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.22-24).
В силу вимог пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Із урахуванням вказаного вище податкові повідомлення-рішення за №0102664203 від 25.09.2018, за №0102684203 від 25.09.2018, за №0102674203 від 25.09.2018, за №0102674203 від 25.09.2018 і за №0102664203 від 27.10.2018 вважаються врученими платнику податків у встановленому порядку.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом зобов'язання в загальному розмірі 237 042,98 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 237 042,98 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).
З'ясовані у справі обставини свідчать, що Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України поштовим відправленням за номером 04116 2617592 9, направлено податкову вимогу форми "Ф" за №241018-17 від 04.12.2018, за податковою адресою (вул. Маршала Малиновського, 13-Б, кв. 128, м. Київ, Київська область, 042012), яка разом із поштовим конвертом повернулася до контролюючого органу з незалежних від останнього причин (а.с.41-44).
Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).
Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.
У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу, що підлягає стягненню за платежами від 22.04.2021, податковими повідомленнями-рішеннями №0102664203 від 25.09.2018, за №0102684203 від 25.09.2018, за №0102674203 від 25.09.2018, податковою вимогою форми "Ф" за №241018-17 від 04.12.2018, а також інтегральними (обліковими) картками платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.5-21, 41).
Таким чином, суд приходить до висновку, що нараховані самостійно платником податків та контролюючим органом зобов'язання в загальній сумі 237 042,98 гривень, являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 237 042,98 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 237 042,98 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
В спірних правовідносинах ОСОБА_1 несе повну відповідальність за свої податкові зобов'язання в статусі фізичної особи-підприємця.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в загальній сумі 237 042,98 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету податковий борг зі сплати:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в тому числі штрафні санкції і пеня в загальній сумі 218 848,13 гривень (двісті вісімнадцять тисяч вісімсот сорок вісім гривень тринадцять копійок);
- військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, в тому числі штрафні санкції і пеня в загальній сумі 18 194,85 гривень (вісімнадцять тисяч сто дев'яносто чотири гривні вісімдесят п'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (ЄДРПОУ відокремлений підрозділ 44116011), вул.Шолуденка, 33/19, м. Київ, Київська область, 04116.
відповідач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса місця проживання та податкова адреса за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .
Суддя Чуприна О.В.