18 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/19669/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд (з урахуванням уточнення):
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2024 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078);
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2024 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про безпідставну відмову відповідача у індексації грошового забезпечення позивача упродовж періоду служби з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2024 року відповідно до положень Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-XII). При цьому позивач зазначає, що пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Оскільки таке підвищення відбулось з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є, як вказує позивач, відповідно, березень 2018 року. При цьому зазначає й те, що Порядок № 1078 пов'язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок). Також підкреслює, що відповідно до вимог Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця, а тому, вважає безпідставним неурахування відповідачем положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та ненарахування спірної індексації за період з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2024 року.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначає про безпідставність заявлених вимог з посиланням на норми Закону № 1282-XII та положення Порядку № 1078 зауважуючи на тому, що з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, у тому числі грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за відповідно посадою. При цьому аналіз редакцій пункту 10-2 Порядку № 1078, як доводить відповідач, свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін здійснюється в індивідуальному порядку для кожного військовослужбовця в залежності від просування по службі. Також стверджує про пропущення позивачем встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) строку звернення до суду із заявленими у позові вимогами. З таких підстав просить суд відмовити у позові.
У відповіді на відзив позивач наполягає на зверненні до суду з цим позовом у межах встановленого у статті 233 Кодексу законів про працю України трьохмісячного строку.
Ухвалою від 18 червня 2025 року суд, задовольнивши заяву позивача від 27 жовтня 2024 року, визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі.
Розглянувши доводи у позовній заяві та заперечення у відзиві на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, вирішуючи спір у цій справі суд виходить з такого.
Не є спірним що упродовж періоду з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2024 року позивач проходив військову службу у відповідача:
на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 24 лютого 2022 року № 38 військовозобов'язаних згідно з мобілізаційним призначенням, зокрема, молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 24 лютого 2022 року, з 24 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу на посаду командира Третього відділення охорони другого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 12 червня 2024 року № 173 молодшого сержанта ОСОБА_1 командира Третього відділення охорони другого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 11 червня 2024 року № 43-РС відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за підпунктом "б", виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 з 12 червня 2024 року.
Відповідно до витягу з картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 (командир 3 відділення, молодший сержант) за березень 2022 року - липень 2024 року позивачу з 24 лютого 2022 року по грудень 2022 року нараховувалась індексація грошового забезпечення, а починаючи з січня 2023 року нарахування індексації не проводилось.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін щодо виплати спірної індексації грошового забезпечення суд, насамперед, зауважує на тому, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають установленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Як встановлено судом, з 24 лютого 2022 року по грудень 2022 року позивачу нараховувалась поточна індексація грошового забезпечення, а з січня 2023 року таке нарахування не проведено. Водночас, за змістом заявлених вимог, позивач наполягає на тому, що в силу абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 має право на отримання "індексації-різниці" за період з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2024 року, а тому в аспекті спірної індексації-різниці суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 надавав оцінку нормам абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Згідно із викладеною позицією Верховного Суду, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).
При цьому слід зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Застосовуючи вказаний у справі № 400/3826/2 підхід та ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 можна дійти висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 право на отримання суми індексації-різниці виникає за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
З урахуванням викладених підходів Верховним Судом у постановах у від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23, від 06 червня 2024 року у справі № 380/14704/22, зазначено про те, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суду належить встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
У постанові від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3 %.
Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4463,15 грн).
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, й визначаючись щодо права позивача на індексацію грошового забезпечення з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2024 року, на думку суду визначальним питанням у цьому спорі є те, що абзац перший пункту 5 Постанови № 1078 передбачає виплату індексації-різниці лише у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Як вже йшлося, таке підвищення відбувалось у 2018 році й у період проходження позивачем військової служби з 24 лютого 2022 року збільшення грошового забезпечення військовослужбовців не відбувалося.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач не має права на індексацію відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Щодо індексації грошового забезпечення упродовж 2023 року, то пунктом 3 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону № 1282-XII.
Водночас, оскільки дію Закону України № 1282-XII було зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт Порядок № 1078, який прийнятий на виконання вимог частини другої статті 6 Закону України № 1282-XII, також не діяв упродовж 2023 року.
З таких підстав, за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року у відповідача не виникав обов'язок нарахування позивачу індексації грошового забезпечення.
Досліджуючи питання індексації грошового забезпечення позивача за 2024 рік, то статтею 39 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року.
Так, відповідно до статті 4 Закону України № 1281-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Індекс росту споживчих цін у січні 2024 року становив 100,4 %, у лютому 2024 року 100,3 %, у березні 2024 року 100,5 %, у квітні 2024 року 100,2 %, у травні 2024 року 100,6 %, у червні 2024 року 102,2 %.
З наведеного слідує, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01 січня по 12 червня 2024 року відсутні.
Тому, за наведеного правового регулювання за результатом розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що дії відповідача у межах спірних правовідносин відповідають критеріям законності та обґрунтованості відповідно до частини другої статті 2 КАС України, натомість позивачем не доведено підставності заявлених вимог, відтак у позові слід відмовити.
За правилами статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
18.06.25