про продовження строку розгляду справи
18 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/10791/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо обмеження пенсії максимальним розміром та відмови у виплаті пенсії з підвищенням на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, починаючи з 01 березня 2025 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 "Про індексацію пенсійних виплат і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
При вирішенні питання щодо можливості розгляду цієї справи, суд ураховує наступне.
Судом з наданої відповідачем копії пенсійної справи установлено, що застосування обмеження пенсії максимальним розміром проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році», що підтверджено перерахунками пенсії за 01 січня та 01 березня 2025 року.
Станом на день постановлення цієї ухвали Верховним Судом відкрито касаційне провадження 26 травня 2025 року у справі №240/1202/25 за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №240/1202/25.
Зі змісту названої ухвали убачається, що касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України через неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зокрема, скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (щодо тимчасового (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, коефіцієнтів зменшення пенсії).
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів верховенства права, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно пункту 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у цьому випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно, повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, верховенства права, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 258, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис