про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2025 року м. Житомир справа №240/15288/25
категорія 111030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог та рішення про застосування штрафних санкцій,
встановив:
09.06.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому вона просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282412407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4139995,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282262407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 3341902,13 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного у управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282272407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 278491,84 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282282407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 472,79 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282392407, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282302407, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 03 грудня 2024 року №0282312407, якою ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 72734,20 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282352407 про застосування штрафних санкцій до ОСОБА_1 в розмірі 36367,10 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 05 лютого 2025 року №Ф-0491-0630 У, якою ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховані штрафні санкції на суму 109101,18 грн.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Позовна заява подана із порушенням положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у повному обсязі.
Так, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд в постанові від 14.05.2018 у справі №818/1229/17 залишив без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2017, якою позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з тим, що судовий збір за оскарження податкових повідомлень-рішень сплачений не у повному обсязі та зазначив, що в разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору. При цьому, як вбачається з даної ухвали Верховного Суду, судовий збір обраховувався за кожне податкове повідомлення-рішення окремо.
З матеріалів позовної заяви видно, що вона містить дев'ять позовних вимог, які є майновими, а саме: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282412407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4139995,00 грн (15140,00 грн сума судового збору за майнову вимогу); про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282262407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 3341902,13 грн (15140,00 грн сума судового збору за майнову вимогу); про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного у управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282272407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 278491,84 грн (2784,91 грн сума судового збору за майнову вимогу); про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282282407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 472,79 грн (1211,20 грн сума судового збору за майнову вимогу); про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282392407, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн (1211,20 грн сума судового збору за майнову вимогу); про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282302407, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн (1211,20 грн сума судового збору за майнову вимогу); про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282312407, якою ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 72734,20 грн (1211,20 грн сума судового збору за майнову вимогу); про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282352407 про застосування штрафних санкцій до ОСОБА_1 в розмірі 36367,10 грн (1211,20 грн сума судового збору за майнову вимогу); про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2025 №Ф-0491-0630 У, якою ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховані штрафні санкції на суму 109101,18 грн (1211,20 грн сума судового збору за майнову вимогу), загальна сума судового збору, що підлягає сплаті 40332,11 грн.
Представником позивача до позовної заяви додано квитанцію від 26.05.2025 про сплату судового збору у сумі 15140,00 грн.
Отже, судовий збір сплачено позивачем не у повному розмірі.
Зважаючи на зазначене, позивачу за подання до суду даного позову, з урахуванням позовних вимог і розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, під час подачі позову до суду необхідно доплатити судовий збір у сумі 25192,11 грн за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA048999980313181206084006797, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101 __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як зазначалось вище, частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначений порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлений спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас, пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України застережено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто норми вказаного Податкового кодексу України не врегульовують відповідне питання.
Тому, враховуючи положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження; абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Схожа правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.
У матеріалах адміністративної справи відсутні докази використання позивачем процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.12.2024 та рішення про нарахування штрафних санкцій. У тексті позовної заяви представник позивача посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій ним було отримано 30.04.2025 на його адвокатський запит.
З урахуванням викладеного вище, суд погоджується із доводами представника позивача, що строк на оскарження позивачем до суду податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій від 03.12.2024 не пропущено.
Разом із тим, доводи представника позивача про те, що податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) та штрафних санкцій, у разі не здійснення позивачем процедури адміністративного оскарження, оскаржуються до суду в шестимісячний строк, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу дев'ятого частини 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Відповідно до абзацу другого частини 14 статті 25 Закону №2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Судом встановлено, що позивач оскаржує до суду податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282352407 та від 05.02.2025 №Ф-0491-0630 У, винесені Головним управлінням ДПС у Житомирській області.
З тексту позову встановлено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282352407 отримано представником позивача на адвокатський запит 30.04.2025 (останній день на оскарження вимоги до суду 12.05.2025, оскільки 10.05.2025 є вихідним днем), а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2025 №Ф-0491-0630 У отримано 19.05.2025 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (останній день на оскарження вимоги до суду 17.02.2025, оскільки 15.02.2025 є вихідним днем).
Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом 09.06.2025, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Таким чином, позивачем пропущено десятиденний строк на звернення до суду щодо оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282352407 та від 05.02.2025 №Ф-0491-0630.
Відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску до суду не надав.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у сумі 25192,11 грн;
- окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску стосовно оскарження податкових вимог, датованих 03.12.2024 та 05.02.2025.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Гурін