Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 червня 2025 року Справа№200/2660/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54а, код ЄДРПОУ 38652962) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання сплатити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб,
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
Позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо відмови у здійснені ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу»; 2) зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» у сумі 6750,32 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 09 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДСНС України в Донецькій області із заявою про здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», що були відраховані на виконання рішення суду по справі 200/6762/24.
Однак, листом від 13.02.2025 року позивачу було відмовлено у здійсненні виплат.
18 квітня 2025 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначив, що відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
В свою чергу, Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Компенсаційна виплата за відпустку УБД не є складовою грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу.
Відтак відсутні підстави для нарахування та виплати Позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 при нарахуванні та виплаті компенсаційної виплати за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2018 рік, за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2019 рік, за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2020 рік.
З урахуванням викладеного у відзиві, представник відповідача просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 проходила службу в ГУ ДСНС України в Донецькій області.
22 жовтня 2023 року виключена зі списків особового складу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі № 200/6762/24 було зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2018 рік, за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2019 рік, за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2020 рік, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби - 22.10.2023 року.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі № 200/6762/24, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області 17.12.2024 року перерахувало ОСОБА_1 компенсаційну виплату за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2018 рік, за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2019 рік, за 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати за 2020 рік, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби, у розмірі 37501,80 грн., утримавши податки в розмірі 6750,32 грн. та військовий збір в розмірі 562,53 грн.
09 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», що були відраховані на виконання рішення суду по справі 200/6762/24.
Листом від 13.02.2025 року № 50 01-1196/50 14 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Позивачу було роз'яснено, що відповідно до пункту 168.5 статті 168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового i начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів i підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів пx сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового i начальницького складу, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.
Таким чином, відповідач вказав ОСОБА_1 на те, що виплати за рішенням суду звільненій особі рядового i начальницького складу ДСНС включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Кодексу на загальних підставах.
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ.
Відповідно дост. 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Згідно з п. 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Приписами пунктів 3-5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Таким чином, відповідач при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року по справі № № 200/6762/24 був зобов'язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.
Більш того, суд зазначає, що при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу грошового забезпечення при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення, складовою якого є і індексація, за наявності у позивача статусу військовослужбовця.
Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі № 812/1048/17, від 25.06.2020 року у справі № 825/761/17, від 29.07.2020 року у справі № 814/142/17.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання сплатити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54а, код ЄДРПОУ 38652962) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання сплатити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54а, код ЄДРПОУ 38652962) щодо відмови у здійснені ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу».
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54а, код ЄДРПОУ 38652962) здійснити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» у сумі 6750,32 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Тарасенко