Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 червня 2025 року Справа№200/2471/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2018 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2018 році та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2022 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Відповідно до витягу з наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.02.2025 № 98-ос припинено (розірвано) контракт та виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення штаб - сержанта ОСОБА_1 з 12.02.2025.
З інформації відображеної в особистих картках грошового забезпечення вбачається, що в період з жовтня 2015 року до лютого 2024 року ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ).
Позивач вважає, що під час проходження військової служби відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплата йому грошового забезпечення.
Так, з огляду на відомості особистих карток грошового забезпечення позивача за 2016 - 2022 роки вбачається, що у період січня 2016 року по березень 2022 року ОСОБА_1 щомісячно нараховувалась та виплачувалась грошова винагорода за участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил (далі - АТО/ООС).
У вказаний період відповідачем здійснювалось нарахування та виплата сум, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема грошова допомога на оздоровлення, підйомна допомога, компенсація за невикористані дні щорічної чергової відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
У той же час, із огляду на особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2022 роки останньому за вказаний період було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року у розмірі 4 839,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2017 року у розмірі 4 839,75 грн, підйомної допомога у січні 2018 року у розмірі 4 850,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2018 року у розмірі 4 850,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2019 року у розмірі 10 173,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у січні 2020 року у розмірі 11 996,50 грн, грошової допомоги на оздоровлення у липні 2021 року у розмірі 11 836,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2022 року у розмірі 12 292,50 грн, без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 28.04.2025 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Згідно наявних облікових даних старшина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 21.09.2015 по 19.02.2024 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 . Виключений зі списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 19.02.2024 № 174-ОС та вибув для подальшого проходження військової служби до Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України, з 19.02.2024.
Щодо грошової допомоги на оздоровлення відповідач вказав, що положення статей 9, 10-1 Закону № 2011-ХІІ дозволяє зробити висновок про те, що грошова допомога на оздоровлення виплачується у розмірах, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Щодо підйомної допомоги вказано, що підйомна допомога виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Отже, законом розмір грошової допомоги на оздоровлення, розмір підйомної допомоги визначено у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідач стверджує, що допомога для оздоровлення, підйомна допомога є одноразовими виплатами, а отже додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення таких виплат.
Додаткова грошова винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога для оздоровлення.
Відповідно підстав для зарахування до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди за участь в АТО/ООС немає.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , є учасником бойових дій, проходив військову службу Державній прикордонній службі України.
Відповідно до витягу з наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.02.2025 № 98-ос припинено (розірвано) контракт та виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення штаб - сержанта ОСОБА_1 з 12.02.2025.
З інформації відображеної в особистих картках грошового забезпечення вбачається, що в період з жовтня 2015 року до лютого 2024 року ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ).
Як вбачається з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача за 2016 - 2022 роки вбачається, що у період січня 2016 року по березень 2022 року ОСОБА_1 щомісячно нараховувалась та виплачувалась грошова винагорода за участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил (далі АТО/ООС). У вказаний період відповідачем здійснювались нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема підйомна допомога та грошова допомога на оздоровлення.
З огляду на особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2022 роки останньому за вказаний період було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року у розмірі 4 839,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2017 року у розмірі 4 839,75 грн, підйомної допомога у січні 2018 року у розмірі 4 850,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2018 року у розмірі 4 850,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2019 року у розмірі 10 173,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у січні 2020 року у розмірі 11 996,50 грн, грошової допомоги на оздоровлення у липні 2021 року у розмірі 11 836,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2022 року у розмірі 12 292,50 грн, без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці.
При нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги не врахована у складі місячного грошового забезпечення грошова винагорода за участь в АТО/ООС, що не заперечується відповідачем.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо не включення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті вищенаведених сум, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги позивача та доводи відповідача, суд керується таким.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно з положеннями пунктів 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Підпунктом 1 пункту 3 статті 9-1 Закону № 2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Згідно з пунктом 3 статті 15 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок, розміри та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин, визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (далі - Інструкція № 425).
Пунктом 1.2 Інструкції № 425 визначено, що у цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення;
місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
До складу місячного грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія);
штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Згідно з положеннями підпунктів 3.7.1, 3.7.2., 3.7.4 пункту 3.7 розділу ІІІ «Додаткові види грошового забезпечення» Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги
Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яка діяла у період з 03.02.2015 по 20.01.2016 (далі - Постанова № 24) установлено що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Вказана Постанова № 24 втратила чинність з 21.01.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 (далі - Постанова № 18 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка набрала чинності з 21.06.2016 та пунктом 1 якої було установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.
Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
На виконання положень вказаної Постанови № 18, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 затверджено Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція № 188 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно пункту 3 розділу 1 Інструкції № 188, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів начальників вищого рівня.
Згідно з пунктом 1 розділу 2 Інструкції № 188 військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:
на контрольних постах, контрольних пунктах в'їзду-виїзду, в акваторії Азовського моря в межах Донецької області та інших об'єктах (у тому числі військовослужбовцям оперативно-розшукових, розвідувальних підрозділів, підрозділів внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби, закріплених в установленому порядку за ділянками відповідальності), які знаходяться на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону, - 7500 грн;
в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) - 3500 грн.
Пунктом 2 розділу 2 Інструкції № 188 визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО; перебувають у районі проведення АТО.
Згідно з пунктами 7-9 Інструкції № 188 безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні (лінії зіткнення) в районі проведення АТО та відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується: записом у журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; бойовим донесенням та рапортом керівника прикордонного підрозділу, який виконував завдання.
Крім того, підтвердними документами є:
бойовий наказ начальника органу Держприкордонслужби для виконання поставлених завдань з охорони об'єктів;
постова відомість під час охорони об'єкта (журнал службово-бойових дій), книга прикордонної служби прикордонного підрозділу.
Військовослужбовцям, які у воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни) беруть безпосередню участь у бойових діях, винагорода виплачується у розмірі 8500 грн на місяць, а військовослужбовцям, які беруть участь у здійсненні спеціальних заходів (пошук деверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні), - в розмірі 4000 грн на місяць.
Винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що додаткова винагорода за участь в антитерористичній операції (інших заходах в умовах особливого періоду) є особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком участі військовослужбовця в таких заходах.
При цьому, правова природа такої виплати невід'ємно пов'язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах бойових дій.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17 (постанова від 06.02.2019).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Судом встановлено, що позивач отримував винагороду за участь в АТО щомісячно з жовтня 2015 року до лютого 2024 року (за виключенням листопад - грудень 2015 року, листопада 2020 року), тобто станом на момент звільнення, і вона входила до складу його грошового забезпечення, що свідчить про постійний (систематичний) характер виплати.
За такого правового регулювання та обставин справи суд вважає, що відповідач протиправно не включив до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті підйомної допомоги за 2018 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.04.2024 № 380/1169/20.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 10.05.2023 у справі № 240/6857/20 є незмістовними, оскільки у вказаній справі Верховним Судом зроблено висновки за інших спірних правовідносин та відповідних їм обставин, зокрема щодо включення сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи в антитерористичній операції до суми грошового забезпечення для перерахунку пенсії особи, а відтак такі висновки не є релевантними до даних спірних правовідносин.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховано спірні суми, винагороду за участь в АТО, чим допустив бездіяльність, яка порушила права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно, суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною, оскільки саме такий спосіб захисту відповідатиме об'єкту порушених прав позивача.
Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення позивача сум винагороди за участь в АТО, при обчисленні розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки (включно), підйомної допомоги у 2018 році;
- зобов'язання НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки (включно), підйомної допомоги у 2018 році, обчисливши їх, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум винагороди за участь в АТО, та раніше виплачених сум.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктами 1 та 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум винагороди за участь в АТО, при обчисленні розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки (включно), підйомної допомоги у 2018 році.
Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки (включно), підйомної допомоги у 2018 році, обчисливши їх, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум винагороди за участь в АТО, та раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В.Загацька