Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 червня 2025 року Справа№200/5638/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.05.2024 №905140145124 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08.03.2024; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08.03.2024; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесенні ним судові витрати за сплату судового збору.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідача 1) та отримує пенсії за віком на пільгових умовах (список № 2), призначену згідно з Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Досягнувши 60-річного віку, 08.05.2024 позивач звернувся (через портал електронних послуг) до відповідача 1 із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач 2) 02.05.2024 №905140145124 відмовлено в призначені пенсії за віком. Рішення вмотивовано тим, що позивач є одержувачем пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону № 1058-ІV, а тому підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати по Україні та призначення пенсії за віком повторно відсутні. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки на підставі Закону № 1058 пенсія йому призначається вперше, а отже йдеться про застосування положення цього закону, якими врегульовано призначення пенсії, а не положень щодо переведення на інший вид пенсії.
Ухвалою суду 15.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач 08.03.2024 у встановленому законом порядку звернувся до органів Пенсіного фонду України одну із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058. За результатом розгляду заяви Головним управлінням прийнято рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший від 02.05.2024 №905140145124у зв'язку з тим, що заява фактично стосувалась переведення на той самий вид пенсії (пенсії за віком), яка вже призначалась раніше. Пенсія не може бути призначена повторно та обчислена на підставі положень статті 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки. З огляду на наведене, Головним управлінням прийнято рішення від 02.05.2024 №905140145124 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
ПФУ в Донецькій області надало до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 з 18.02.2010 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах відповідно до положень ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набув чинності з 01.01.2004.
На час звернення Позивача діяв Закон 1058 та саме на умовах положень Закону 1058 Позивачу була призначена пенсія. У свою чергу, відповідно до матеріалів справи, до 01.01.2004 ніякі види пенсії відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» Позивачу не призначались.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 18.02.2010 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (шифр 124), про що свідчить розпорядження №108644 від 06.12.2010, протокольне рішення про перерахунок пенсії від 10.05.2024 №905140145124.
При розрахунку пенсії враховано середній заробіток за три попередні роки, а саме за 2014-2016 роки, що підтверджено витягом ППВП ПФУ «розрахунок заробітку для обчислення».
08.03.2024 Позивач звернувся (через портал електронних послуг) до Відповідача 1 із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Заява Позивача про призначення пенсії була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 02.05.2024 №905140145124 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії на підставі заяви від 08.03.2024 №1031 у зв'язку із відсутністю підстав.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08.03.2024 позивач звернувся до суду.
З протоколів пенсійної справи вбачається, що позивач 15.11.2017 та 28.02.2024 перебував на обліку, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 44 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписом пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
З наведеного випливає, що у випадку призначенні пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно ч.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як уже зазначалося вище, відповідно до частини другою статті 40 Закону № 1058, для призначення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Судом встановлено, що з 18.02.2010 ОСОБА_1 , призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить рішення №905140145124. Для обчислення пенсії враховано середній заробіток за три попередні роки, а саме за 2014-2016 роки.
Враховуючи те, що позивачу з 18.02.2010 призначена пенсія за віком на умовах Закону №1058-IV, а заява позивача фактично стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка йому вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно (за заявою від 08.03.2024) на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул.Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено і підписано 18.06.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв