Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2025 року Справа №200/4239/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення № 057250004959 від 10.02.2025 щодо відмови у перерахунку розміру пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та не врахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 02.12.1994 по 19.01.1995, з 20.01.1995 по 03.03.1996;
зобов'язати зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 02.12.1994 по 19.01.1995, з 20.01.1995 по 03.03.1996;
зобов'язати здійснити перерахунок розмір пенсії у відповідності із ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 16.02.2024.
Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Позивач просить суд перерахувати пенсію з 16.02.2024, зазначає у позові, що саме з цієї дати виникло право на перерахунок пенсії, в той час як до суд звернулась із позовом 10.06.2025, тобто із пропуском 6-місячного строку на звернення із вимогами за період з 16.02.2024 по 10.12.2024. Також позивач просить про зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 02.12.1994 по 19.01.1995, з 20.01.1995 по 03.03.1996, проте, не вказує з якої дати просить це зробити.
Відповідно до ст. 46 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ця норма в частині щодо виплати пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком застосовується у випадку невиплати нарахованої пенсії.
При цьому, позивач у позові ставить питання протиправності обчислення пенсії, тобто пенсія позивачу не нараховувалась у бажаному ним розмірі (доказів зворотного позивач суду не надав), тобто у даному випадку підлягає застосуванню 6-місячний строку на звернення до суду із цим позовом відповідно до ст. 122 КАС України.
Необхідно чітко диференціювати передбачені ст. 122 КАС України поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись» про порушення своїх прав.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Позивач зазначає, що відмова у перерахунку пенсії у відповідності із ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обумовлена недостатністю пільгового стажу через протиправне неврахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 02.12.1994 по 19.01.1995, з 20.01.1995 по 03.03.1996, що не було спірним раніше та про що позивачу не було відомо, не було предметом розгляду у справі № 200/1537/24 з цього з приводу, не зазначалось відповідачем у листі від 17.02.2025 № 0500-0210-8/13637, в якому позивача повідомлено про зараховані періоди стажу на виконання рішення суду по справі №200/1537/24.
Водночас суд зазначає, що в матеріалах справи №200/1537/24 наявний розрахунок стажу позивача (в тому числі в системі Електронний суд), з якого вбачається, що при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії від 16.02.2024 періоди роботи позивача з 02.12.1994 по 19.01.1995, з 20.01.1995 по 03.03.1996 не враховувались до пільгового стажу. Тобто, позивач мав дізнатись про порушення своїх прав, відтак, посилання у позові на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав з листа відповідача від 17.02.2025 № 0500-0210-8/13637, суд до уваги не бере.
Також з огляду на наведені судом вище висновки Верховного Суду, не можна вважати, що позивач дізналася про порушення прав при отриманні від пенсійного органу цієї відповіді, оскільки позивача отримуючи пенсію як щомісячну виплату у кожен місяць періоду з 16.02.2024 по 10.12.2024 в неналежному на його думку розмірі мав можливість без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) пенсії звернутись до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації та дізнатись про неврахування, в тому числі, періодів роботи з 02.12.1994 по 19.01.1995, з 20.01.1995 по 03.03.1996 до пільгового стажу. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем, при цьому, не додано до позову клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, що з огляду на ст. 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду і відповідні докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Михайлик