18 червня 2025 рокуСправа №160/7055/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД." про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
06.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Лівобережної окружної прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області, щодо не звернення до відповідних органів (осіб), у тому числі суду, щодо:
- визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро;
- визнання незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 26.01.2022 щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх передання у власність (на відстані 25м-90м від урізу води плеса Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра) по 0,1000 га кожна, у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130;
- витребування на користь держави, Дніпровської міської ради земельні ділянки в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133;
- припинити дію дозвільних документів на проведення підготовчих, будівельних робіт на прибережній захисній смузі та на земельних ділянках 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра;
- зобов'язати винних осіб відновити становище прибережної захисної смуги та земельних ділянок 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра;
Зобов'язати Лівобережну окружну прокуратуру міста Дніпра Дніпропетровської області, щодо звернення до відповідних органів (осіб), у тому числі суду, щодо:
- визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро;
- визнання незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 26.01.2022 щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх передання у власність (на відстані 25м-90м від урізу води плеса Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра) по 0,1000 га кожна, у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130;
- витребування на користь держави, Дніпровської міської ради земельні ділянки в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133;
- припинити дію дозвільних документів на проведення підготовчих, будівельних робіт на прибережній захисній смузі та на земельних ділянках 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра;
- зобов'язати винних осіб відновити становище прибережної захисної смуги та земельних ділянок 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що озеро Московське є природною водоймою, яка має давню історію і утворена у заглибленнях лівого берега Дніпра. За походженням озеро Московське є заплавним озером, яке входить у придаткову систему Дніпра, а не штучним водоймищем. Враховуючи викладене, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами приведеними вище належить до земель водного фонду та у відповідності до положень до ст. 4 ВК та ст. 58, 59, 84 ЗК за своїм цільовим призначенням не передбачали можливості для їх відведення у приватну власність за категорією земель «Землі житлової та громадської забудови». На думку позивача, вказані обставини, у сукупності, свідчать про порушення міською радою вимог ст. 88 ВК, ст. 60 ЗК, під час передачі у власність фізичним особам спірної землі, розташованої в межах прибережної захисної смуги. Більш того, як зазначає позивач, на законодавчому рівні не існує такого водного об'єкту як «плесо», а існує озеро Московське, навколо якого прибережна захисна смуга становить не менше ніж 100 метрів, у якій заборонено проводити підготовчі та будівельні роботи (які зараз там проводяться). Відтак, враховуючи викладене, позивач вказує, що Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра протиправно не виконано вимог, зазначених у його зверненні від 07.01.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено; звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви; відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/7055/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
31.03.2025 представником відповідача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра 07.01.2025 за вх.№173-25 надійшла заява ОСОБА_1 про недопущення знищення лісу, прибережної захисної смуги та припинення проведення робіт. Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра за вих. №52-532вих-25 від 20.01.2025 ОСОБА_1 надано відповідь, що 26.12.2024 Сектором дізнання Відділу поліції №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області на підставі звернення фізичної особи, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024047220000116 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, яка розташована в районі провулку Широкий у м. Дніпро. Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва забезпечується Лівобережною окружною прокуратурою м. Дніпра Дніпропетровської області. Відповіді органів державної влади та місцевого самоврядування на запити окружної прокуратури щодо встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави за фактом передачі у власність фізичних осіб земельних ділянок та проведення на них будівельних робіт долучено матеріалів кримінального провадження №12024047220000116. За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, за наявності підстав, будуть вжиті заходи представницького характеру в інтересах держави. На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024047220000116 від 26.12.2024 триває. Крім того, представник відповідача окремо зазначає, що вимоги позивача щодо можливості зобов'язання прокуратуру вжити заходів представницького характеру в інтересах держави з підстав наявності у останнього права на таке представництво, також не можуть бути самостійним предметом судового розгляду, а можливість вирішення питання наявності процесуальної правоздатності у прокурора має здійснюватися лише тим судом, який здійснює провадження у справі за його позовом. У зв'язку із зазначеним, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД." про вступ у справу в якості третьої особи у справі №160/7055/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Залучено до участі у справі №160/7055/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД.".
20.05.2025 представником третьої особи направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» письмові пояснення, в яких позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову та вказує, що у відповідача відсутні правові та обґрунтовані підстави для звернення до суду із позовними вимогами, про які просить позивач ОСОБА_1 в цій справі.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 склав та направив звернення від 07.01.2025 до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, в якому останній просив:
1. Провести позапланову перевірку для припинення противоправних дій, порушення законодавства згідно до вищевикладених обставин, у т.ч. припинити знищення лісу прибережної захисної смуги, припинити проведення підготовчих та будівельних робіт.
2. Звернутися до відповідних органів (осіб), у тому числі суду щодо:
- визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро;
- визнання незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 26.01.2022 щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх передання у власність (на відстані 25м-90м від урізу води плеса Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра) по 0,1000 га кожна, у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130;
- витребування на користь держави, Дніпровської міської ради земельні ділянки в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133;
- припинити дію дозвільних документів на проведення підготовчих, будівельних робіт на прибережній захисній смузі та на земельних ділянках 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра;
- зобов'язати винних осіб відновити становище прибережної захисної смуги та земельних ділянок 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра;
Листом від 20.01.2025 за №52-120-4514-24 Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , в якій зазначено, що 26.12.2024 дізнавачами Сектору дізнання Відділу поліції №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області на підставі звернення фізичної особи, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024047220000116 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва забезпечується Лівобережною окружною прокуратурою м. Дніпра Дніпропетровської області.
Відповіді органів державної влади та місцевого самоврядування на запити окружної прокуратури щодо встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави за фактом передачі у власність фізичних осіб земельних ділянок та проведення на них будівельних робіт долучено матеріалів кримінального провадження №12024047220000116.
За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, за наявності підстав, будуть вжиті заходи представницького характеру в інтересах держави.
Вважаючи такі дії (бездіяльність) органу прокуратури протиправними, а свої екологічні права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Втім, враховуючи обставини справи, предмет спору та особу позивача, суд вважає за необхідне дослідити наявність чи відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача у екологічній сфері.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» визначено, що Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно із ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
Орхуська конвенція ратифікована Законом України від 06.07.1999 №832-ХІV, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
Пунктом 3 ст. 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов'язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов'язків різноманітних суб'єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є «національним законодавством, що стосується навколишнього середовища» у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.
З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.
Право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об'єднання громадян (громадськість).
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №826/3820/18 та від 04.04.2023 у справі №826/17687/16.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.05.2011 у справі «Дубецька та інші проти України» (заява № 30499/03) дійшов висновку, що ні стаття 8, ні будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на охорону природного екологічного середовища як такого (див. рішення у справі «Кіртатос проти Греції», заява №41666/98, пункт 52, ECHR 2003-VI). Також жодного питання не виникне, якщо оскаржувана шкода є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Однак може мати місце небезпідставна скарга за статтею 8 там, де екологічна небезпека досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя. Оцінка такого мінімального рівня є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість шкідливого впливу та його фізичний чи психологічний вплив на здоров'я або якість життя особи (пункт 105).
Принципи, які застосовуються до оцінки відповідальності держави за статтею 8 Конвенції в екологічних справах, загалом схожі незалежно від того, чи розглядається справа з точки зору прямого втручання, чи позитивного обов'язку регулювати приватну діяльність (див. рішення у справі «Хеттон та інші проти Сполученого Королівства» (Hatton and Others v. the United Kingdom) [ВП], заява №36022/97, пункт 98, ECHR 2003VIII, та рішення у справі «Фадєєва проти Росії» (Fadeyeva v. Russia); пункти 89 та 94).
Європейський суд з прав людини звертає увагу, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов'язань. Основне питання Суду полягає в тому, чи вдалось державі дотримати справедливого балансу між конкуруючими інтересами осіб, що зазнали впливу, та суспільства в цілому (див. рішення у справі «Хеттон та інші проти Сполученого Королівства» (Hatton and Others v. the United Kingdom), пункти 100, 119 та 123).
Відповідно до ст. 10 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні права громадян забезпечуються, зокрема: б) обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У справі яка розглядається, позивач на обґрунтування наявності порушення його права у сфері екологічних прав стверджує, що існує озеро Московське, навколо якого прибережна захисна смуга становить не менше ніж 100 метрів, у якій заборонено проводити підготовчі та будівельні роботи, однак, як вважає позивач, відповідні підготовчі та будівельні роботи проводяться у прибережній захисній смузі озера Московського.
Разом з цим, суд зазначає, що позивач самостійно обирає спосіб захисту своїх прав та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства згідно зі змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до змісту ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 вказав, що поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Згідно із преамбулою до Закону №2456-XII цей Закон визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів.
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною
Завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі (ст. 1 Закону №2456-XII)
Частиною 3 ст. 7 Закону №2456-XII визначено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону №2456-XII регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється не будь-яка діяльність, а лише та, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Суд вважає необхідним зазначити, що ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Разом з цим суд зазначає, що вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з'ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з'ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.
Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.
Аналізуючи зміст та підстави позову, суд констатує, що саме відповідачем не було допущено порушення екологічних прав і свобод позивача, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відтак, суд не бере до уваги твердження позивача про порушення його екологічних прав відповідачем в контексті спірних правовідносин.
У п. 26 постанови від 26.02.2020 у справі №826/9175/18 Верховний Суд висловив правову позицію, що: «можливість участі громадської організації в управлінні охороною навколишнього природного середовища, в тому числі, шляхом оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав і свобод здійснюється у порядку, передбаченому законодавством та за умови, що повноваження щодо їх захисту закріплені у статутних документах такої громадської організації.».
«вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з'ясувати:
- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;
- мету громадської організації та її безпосередній зв'язок з предметом позову;
- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;
- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;
- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду (п. 36 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 640/21611/19)».
З огляду на викладене, суд вказує, що позивач не є особою, яка відповідно до положень Орхуської Конвенції, законодавства України, а також своєї діяльності має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
Відтак, не заслуговують на увагу доводи позивача, як однієї з підстав подання позовної заяви до суду, щодо необхідності захисту його екологічних прав, адже такі доводи не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, частиною якого є Орхуська Конвенція.
Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження протиправною бездіяльності Лівобережної окружної прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області щодо не звернення до відповідних органів (осіб), з метою захисту своїх екологічних прав, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 в справі №540/2077/18.
При цьому, щодо бездіяльності Лівобережної окружної прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області щодо не звернення до відповідних органів (осіб), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Стаття 2 Закону України "Про прокуратуру", визначає функції прокуратури, а саме на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.
На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: 1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; 3) територіальності; 4) презумпції невинуватості; 5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків; 6) політичної нейтральності прокуратури; 7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом; 9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання; 10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Згідно із ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 склав та направив звернення від 07.01.2025 до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, в якому останній просив:
1. Провести позапланову перевірку для припинення противоправних дій, порушення законодавства згідно до вищевикладених обставин, у т.ч. припинити знищення лісу прибережної захисної смуги, припинити проведення підготовчих та будівельних робіт.
2. Звернутися до відповідних органів (осіб), у тому числі суду щодо:
- визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро;
- визнання незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 26.01.2022 щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх передання у власність (на відстані 25м-90м від урізу води плеса Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра) по 0,1000 га кожна, у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130;
- витребування на користь держави, Дніпровської міської ради земельні ділянки в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра у районі провулку Широкого у м. Дніпро, код цільового використання землі 02.01 «Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» із кадастровими номерами: 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133;
- припинити дію дозвільних документів на проведення підготовчих, будівельних робіт на прибережній захисній смузі та на земельних ділянках 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра;
- зобов'язати винних осіб відновити становище прибережної захисної смуги та земельних ділянок 1210100000:01:496:0118; 1210100000:01:496:0119; 1210100000:01:496:0120; 1210100000:01:496:0121; 1210100000:01:496:0122; 1210100000:01:496:0123; 1210100000:01:496:0124; 1210100000:01:496:0125; 1210100000:01:496:0126; 1210100000:01:496:0127; 1210100000:01:496:0128; 210100000:01:496:0129; 1210100000:01:496:0130; 1210100000:01:496:0133 біля Плесо Ломівського (історична назва - озеро Московське) в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра;
Листом від 20.01.2025 за №52-120-4514-24 Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , в якій зазначено, що 26.12.2024 дізнавачами Сектору дізнання Відділу поліції №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області на підставі звернення фізичної особи, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024047220000116 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва забезпечується Лівобережною окружною прокуратурою м. Дніпра Дніпропетровської області.
Відповіді органів державної влади та місцевого самоврядування на запити окружної прокуратури щодо встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави за фактом передачі у власність фізичних осіб земельних ділянок та проведення на них будівельних робіт долучено матеріалів кримінального провадження №12024047220000116.
За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, за наявності підстав, будуть вжиті заходи представницького характеру в інтересах держави.
Однак, суд аналізуючи положення Закону України "Про прокуратуру", зазначає, що органи прокуратури не наділені повноваженнями здійснювати перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідач в межах наданих йому повноважень розглянув звернення позивача, та надав відповідь.
При цьому позивач не заперечує факт того, що відповідь на його запит надійшла вчасно.
Зважаючи на досліджені обставини і докази, суд робить висновок, що відповідь, яку відповідач надав за наслідками розгляду звернення позивача, свідчить про належне виконання ним своїх обов'язків, як суб'єкта владних повноважень.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Таким чином, суд робить висновок, що в спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно, протиправна бездіяльність відсутня.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд робить висновок про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (вул. Осіння, буд. 8, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 02909938), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД." (вул. Шевченка, буд. 37, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44683286) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський