18 червня 2025 рокуСправа №160/9266/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицька І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Селянське (фермерське) господарство «КВАРЦ» з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №12225998/23938720 від 19.12.2024 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №33 від 18.09.2024 р., №12248874/23938720 від 24.12.2024 р. про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 18.09.2024 р. до податкової накладної №31 від 14.09.2024 р., №12248873/23938720 від 24.12.2024 р. про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 18.09.2024 р. до податкової накладної №32 від 17.09.2024 р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати податкову накладну і розрахунки коригування Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ» (код ЄДРПОУ 23938720), а саме: податкову накладну №33 від 18.09.2024 р. та розрахунки коригування №1 від 18.09.2024 р. і №2 від 18.09.2024 р. датами їх подання.
Крім того, позивач просить суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7267,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі господарських операцій з його контрагентами було складено та подано до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації податкові накладні та розрахунки коригування. Проте, у подальшому позивачем отримані квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, оскільки останні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем були надані первинні документи разом з письмовими поясненнями стосовно проведених господарських операцій. Однак, спірними рішеннями комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування, оскільки надані платником податку копії документів складені із порушенням законодавства. У свою чергу, оскаржувані рішення не містять жодних пояснень, яких саме документів не вистачило контролюючому органу для прийняття позитивного рішення на користь платника, не конкретизовано, які саме документи складені із порушенням. Позивач оскаржив прийняті рішення в адміністративному порядку, однак, останні залишено без змін. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що податкова накладна та розрахунки коригування складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду документів, наданих позивачем, та згідно аналізу інформаційних баз даних ДПС України, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з причини наявності ризикових операцій. Водночас, повідомляє, що позивача включено до переліку ризикових платників податку. З огляду на викладене, вважає прийняті рішення правомірними та посилається на дискреційність повноважень щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На адресу суду від представника ДПС України (далі - відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що за результатами розгляду документів, наданих позивачем, та згідно аналізу інформаційних баз даних ДПС України, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з причини наявності ризикових операцій. Водночас, повідомляє, що позивача включено до переліку ризикових платників податку. Наголошує на тому, що чинними нормативними актами не встановлено обов'язку контролюючого органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Натомість, обов'язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п. 14 Порядку. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. Разом з тим, наголошує на дискреційності повноважень контролюючого органу щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти тверджень відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву, підтримує позовні вимоги та просить останні задовольнити. Водночас, зазначає, що здійснення господарських операцій підтверджується видатковими накладеними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, банківськими виписками про рух грошових коштів та іншими документами у їх сукупності, які містять всі необхідні реквізити та підтверджують фактичний рух активів.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Селянське (фермерське) господарство «КВАРЦ» (далі - позивач, СФГ «КВАРЦ»), код ЄДРПОУ 23938720, зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа. Основними напрямками діяльності згідно КВЕД є 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61. Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
11.09.2024 року між СФГ «КВАРЦ» та ДП «Сантрейд» було укладено Договір поставки №60755388 (далі - Договір), предметом якого є постачання сільськогосподарської продукції в асортименті за ціною, якістю, у кількості та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у даному Договорі та Додатках до даного Договору.
13.09.2024 року позивачем на адресу ДП «Сантрейд» було відвантажено 87,44 т соняшника згідно товарно-транспортних накладних №№1, 2, 3 від 13.09.2024 року та видаткової накладної №31 від 14.09.2024 року. За поставку товару ДП «Сантрейд» на підставі рахунку №29 від 14.09.2024 року здійснено оплату, що підтверджується банківською випискою за період з 17.09.2024 року по 20.09.2024 року.
Позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №31 від 14.09.2024 року на загальну суму 1896368,67 грн, у т. ч. ПДВ 232887,38 грн, яка була зареєстрована у ЄРПН.
16.09.2024 року позивачем на адресу ДП «Сантрейд» було відвантажено 25,74 т соняшника згідно товарно-транспортної накладної №4 від 16.09.2024 року та видаткової накладної №32 від 17.09.2024 року. За поставку товару ДП «Сантрейд» на підставі рахунку №30 від 17.09.2024 року здійснено оплату, що підтверджується банківською випискою за період з 17.09.2024 року по 20.09.2024 року.
Позивачем було складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №32 від 17.09.2024 року на загальну суму 551811,57 грн, у т. ч. ПДВ 67766,38 грн, яка бул зареєстрована у ЄРПН.
На підставі акта перерахунку ціни партії товару №60755388 від 18.09.2024 року, згідно якого з причин низьких показників якості поставленої продукції проведено зниження ціни за 1 тонну, позивачем складено та подано на реєстрацію розрахунок коригування №1 від 18.09.2024 року до податкової накладної №31 від 14.09.2024 року на суму «-» 4444,68 грн та розрахунок коригування №2 від 18.09.2024 року до податкової накладної №32 від 17.09.2024 року на суму «-» 1308,40 грн.
Проте, реєстрація розрахунків коригування була зупинена згідно квитанцій №9302250156 від 14.10.2024 року, №9286278813 від 30.09.2024 року, №9286282701 від 30.09.2024 року з підстав відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано подати первинні бухгалтерські документи та пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування.
На виконання умов Договору позивачем також виконано поставку соняшника в обсязі 42,22 т згідно видаткової накладної №33 від 18.09.2024 року на загальну суму поставки 913152,94 року, у т. ч. ПДВ 112141,59 грн.
Реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, про що свідчить квитанція ДПС України №9302250156 від 14.10.2024 року, згідно якої підставою зупинення вказаних накладних зазначено: «Платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку», та запропоновано платнику податків подати первинні бухгалтерські документи та пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.
Позивачем було подано на розгляд комісії відповідача-1 повідомлення №1 від 17.12.2024 року, №2 від 19.12.2024 року, пояснення та копії документів щодо податкової накладної та розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками: первинними бухгалтерськими та іншими додатковими документами, які свідчать про реальність здійсненої господарської операції.
Однак, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування СФГ «КВАРЦ»: №12225998/23938720 від 19.12.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №33 від 18.09.2024 року; №12248874/23938720 від 24.12.2024 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 18.09.2024 року; №12248873/23938720 від 24.12.2024 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 18.09.2024 року.
За результатами розгляду скарг позивача на вказані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято рішення №79405/23938720/2 від 30.12.2024 року, №1855/23938720/2 від 09.01.2025 року, №1858/23938720/2 від 09.01.2025 року, якими скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Позивач вважає таку позицію контролюючого органу протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно із пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно, у редакції на час спірних відносин).
За положенням п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно із п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 7 - 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Так, згідно з пунктом 1 Додатку 3 Порядку № 1165 Критерії ризиковості здійснення операцій є: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
За приписами п. 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно із п. 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 року № 520.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем були подані на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна №33 від 18.09.2024 року та розрахунки коригування №1 від 18.09.2024 року до податкової накладної №31 від 14.09.2024 року, та №2 від 18.09.2024 року до податкової накладної №32 від 17.09.2024 року, проте реєстрацію останніх було зупинено.
У квитанціях ДПС України зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до категорії ризиковості платника податку.
Відповідного не наведено в оспорюваних рішеннях та не доведено відповідачами належними засобами доказування.
При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов'язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанціях про зупинення реєстрації розрахунків коригування та податкової накладної, даних про розрахунковий показник критерію ризиковості платника податку не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначені такі показники, як: «D» та «Р». Однак, такі показники не є прийнятними, оскільки розрахункові величини D та P є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини за жодних умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.
Крім того, контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація цих податкових накладних та розрахунків коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Суд звертає увагу, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу.
Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 року у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).
Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості, а містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.
Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520 в редакції на час спірних відносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 року № 261).
Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до пунктів 10-12 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
За таких обставин, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації (пояснень) та копій наданих документів платника податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
У ході розгляду справи судом встановлено та відповідачами ця обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування позивачем надавались відповідачу-1 пояснення до заблокованих податкових накладних та розрахунків коригування з копіями первинних документів.
Однак, оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та долучених первинних документів.
Суд зазначає, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня приймає або рішення про реєстрацію податкової накладної, або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
У спірному випадку відповідачем-1 за результатами поданих позивачем документів сформовані оспорювані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування.
При цьому, у цих рішеннях про відмову в реєстрації зазначено загальне твердження: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», однак без конкретизації, які подані документи складені із порушеннями та які порушення законодавства при їх складанні допущені.
Тобто, контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не зазначено конкретні документи, які складені із порушеннями.
Зазначення в графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» оспорюваних рішень про те, що встановлено ризиковість операцій та відсутні документи на підставі яких складено податкову накладну/розрахунки коригування, відповідно до ст. 187 ПК України, не можна вважати виконанням вимог щодо зазначення конкретних документів, які складені із порушенням законодавства.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній та розрахунках коригування.
Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорювані рішення не містить мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, у зв'язку з чим суд вважає необ'єктивним та необґрунтованим твердження відповідача-1 щодо правомірності оспорюваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування.
При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складені вказані податкові накладні та розрахунки коригування, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що первинні документи разом із поясненнями надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних та розрахунків коригування не спростована відповідачами, враховуючи також встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної №33 від 18.09.2024 року та розрахунків коригування №1 від 18.09.2024 року до податкової накладної №31 від 14.09.2024 року, №2 від 18.09.2024 року до податкової накладної №32 від 17.09.2024 року, суд дійшов висновку, що відмовляючи у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач-1 діяв протиправно.
За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12225998/23938720 від 19.12.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №33 від 18.09.2024 року; №12248874/23938720 від 24.12.2024 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 18.09.2024 року до податкової накладної №31 від 14.09.2024 року; №12248873/23938720 від 24.12.2024 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 18.09.2024 року до податкової накладної №32 від 17.09.2024 року, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 18.09.2024 року та розрахунки коригування №1 від 18.09.2024 року і №2 від 18.09.2024 року датами їх подання, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб'єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
У цьому випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 18.09.2024 року та розрахунки коригування №1 від 18.09.2024 року і №2 від 18.09.2024 року датами їх подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку № 1246).
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 18.09.2024 року та розрахунки коригування №1 від 18.09.2024 року і №2 від 18.09.2024 року, що складені позивачем, датою їх фактичного отримання.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень як Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, так і Державної податкової служби України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7267,20 грн, оскільки рішеннями саме цих суб'єктів владних повноважень порушено права та інтереси позивача.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., суд зазначає наступне.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги від 02.01.2025 року, додаткову угоду №1 від 28.01.2025 року до Договору від 02.01.2025 року, ордер на надання правничої допомоги серія АЕ №1373102 від 29.03.2025 року, платіжна інструкція №479 від 28.01.2025 року на суму 15000,00 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. При цьому обов'язок доводити про неспівмірність витрат на правничу допомогу у даному випадку покладається на відповідача.
Зважаючи на незначну складність справи (з підстав чого остання була розглянута в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін), сталої практики, суд вважає, що сума у розмірі 15000,00 грн на оплату наданих адвокатом послуг є завищеною.
Отже, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, а тому, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку має бути зменшений з 15000,00 грн до 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12225998/23938720 від 19.12.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №33 від 18.09.2024 року, складеної Селянським (фермерським) господарством «КВАРЦ».
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12248874/23938720 від 24.12.2024 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 18.09.2024 року до податкової накладної №31 від 14.09.2024 року, складеного Селянським (фермерським) господарством «КВАРЦ».
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12248873/23938720 від 24.12.2024 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 18.09.2024 року до податкової накладної №32 від 17.09.2024 року, складеного Селянським (фермерським) господарством «КВАРЦ».
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 18.09.2024 року, складену Селянським (фермерським) господарством «КВАРЦ», датою її подання на реєстрацію.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 18.09.2024 року, складеного Селянським (фермерським) господарством «КВАРЦ», датою його подання на реєстрацію.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 18.09.2024 року, складеного Селянським (фермерським) господарством «КВАРЦ», датою його подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ» понесені позивачем судові витрати в сумі 3 633,50 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ» понесені позивачем судові витрати в сумі 3 633,50 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька