18 червня 2025 року Справа № 160/10306/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
09 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Одуда Андрія Андрійовича через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати позивачу у повному розмірі додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період з 01.08.2024 року по 31.12.2024 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період 01.08.2024 року по з 30.11.2024 року у розмірі 266 754,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника групи розвідки, старший лейтенант ОСОБА_1 у період з 01.08.2024 року по 31.12.2024 року залучався командуванням до виконання завдань із здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії військових формувань Російської Федерації на території Сумської області, що підтверджується відповідно до бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 №413дск від 01.08.2024 року, №490дск від 01.09.2024 року, №550дск від 01.10.2024 року, №609дск від 01.11.2024 року, №651дск від 01.12.2024 року, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2025 №11/367. Втім, незважаючи на приписи пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у вказаний період збільшена до 100 000 грн. додаткова винагорода нараховувалась та виплачувалась не в повному обсязі. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 17.04.2025 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 16.06.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в обгрунтування якого зазначено, що Позивач у вказаний період виконував свої посадові обов'язки, як начальник групи розвідки військової частини НОМЕР_1 і у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року та наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року йому було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн. з урахування періодів, коли він залучався до виконання завдань з безпосередньої участі в бойових діях, а саме 83 870,97 грн. - за серпень 2024 та 100 000,00 грн. - за грудень 2024, і відповідно додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. в інші періоди, що Позивач не заперечує.
Третьою особою 12.05.2025 було подано пояснення на позов в якому зазначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у/ тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому, п. 8 Розділу І Наказу №260 імперативно встановлено, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України та в період з 01.08.2024 року по 31.12.2024 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями з військового квитка позивача, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.03.2022 №4 та від 05.11.2022 №281.
З листа військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2025 №11/367 вбачається, що відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №1398т від 11.06.2024 року, бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 №33-БН/т від 11.06.2024 року та з метою ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань підрозділами першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, в періоді з 01.08.2024 року по 31.12.2024 року, всьому особовому складу військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і позивачам, були визначені наступні бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 : №413дск від 01.08.2024 року, №490дск від 01.09.2024 року, №550дск від 01.10.2024 року, №609дск від 01.11.2024 року, №651дск від 01.12.2024 року.
До відповіді на адвокатський запит, були додані Витяг з бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 , копії наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. з додатками та довідками про доходи військовослужбовців, тобто зокрема і позивача.
Ознайомившись з вищезазначеними документами позивач вважає, що військова частина НОМЕР_1 бездіяльно протиправно, не виплатила позивачу грошове забезпечення яке йому передбачене, у розмірі 100 000 грн., за період з 01.08.2024 року по 31.12.2024 рік у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Цього ж дня, Указом Президента України № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України, окрім іншого, зобов'язано невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України, окрім іншого, доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання цих указів, 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 (далі Постанова № 168), якою серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами, в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, далі - Постанова №168) військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території державиагресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У пункті 2-1 Постанови № 168 зазначається, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 2-1 Постанови №168 встановлюється, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 11 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 12 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
На виконання пункту 2-1 Постанови №168 наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 доповнено новим розділом Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Наказ № 260).
Відповідно до пункту 2 розділу ХХХIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Наказу №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
У пункті 4 Наказу №260 зазначається, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Як убачається з матеріалів цієї справи, на підтвердження наявності права на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди в розмірі 100 000, 00 грн., ОСОБА_1 посилається на лист військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2025 №11/367 в якому зазначено, що відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №1398т від 11.06.2024 року, бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 №33-БН/т від 11.06.2024 року та з метою ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань підрозділами першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, в періоді з 01.08.2024 року по 31.12.2024 року, всьому особовому складу військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і позивачам, були визначені наступні бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 : №413дск від 01.08.2024 року, №490дск від 01.09.2024 року, №550дск від 01.10.2024 року, №609дск від 01.11.2024 року, №651дск від 01.12.2024 року.
Втім, на переконання суду, вказані документи не можуть бути підставою для нарахування і виплати позивачу передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди в розмірі 100 000, 00 грн., оскільки підставою для виплати такої винагороди є виключно факт виконання військовослужбовцем бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підтверджений сукупністю таких документів, як бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій, рапорт командира, зміст яких відображає суть виконаного завдання та період його виконання.
З наданих позивачем копій бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 : №413дск від 01.08.2024 року, №490дск від 01.09.2024 року, №550дск від 01.10.2024 року, №609дск від 01.11.2024 року, №651дск від 01.12.2024 року не вбачається безпосередня участь Позивача у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Посилання Позивача на рапорти начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 : від 06.10.2024 за період з 01.09.2024 - 15.09.2024, від 06.11.2024 за період з 01.10.2024 - 06.10.2024, від 06.12.2024 за період з 07.11.2024 - 30.11.2024 - суд вважає такими, що не підтверджують в повній мірі факт безпосередньої участь Позивача у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, тому що вказаний факт може бути підтверджений в комплексі з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) та журналом бойових дій, у зв'язку з чим зазначені рапорти не можуть бути підставою для нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Крім того відповідно до Картки особового рахунку ОСОБА_1 останній у вказаний період виконував свої посадові обов'язки, як начальник групи розвідки військової частини НОМЕР_1 і у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року та наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року йому було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн. з урахування періодів, коли він залучався до виконання завдань з безпосередньої участі в бойових діях, а саме 83 870,97 грн. - за серпень 2024 та 100 000,00 грн. - за грудень 2024, і відповідно додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, частиною першою вказаної статті встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_3 не зазначив конкретні бойові завдання, які ним виконувались у період з 01.08.2024 по 31.12.2024, а також не надав доказів виконання таких завдань, зокрема, бойових наказів (розпоряджень), журналів бойових дій, суд доходить висновку про відсутність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, в розмірі 100 000, 00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відповідність протиправних дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77,139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; ПН НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049; ІК в ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18 червня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков