28 квітня 2025 рокуСправа №640/2103/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
29.01.2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, що полягає в ухиленні від вжиття заходів реагування у вигляді попередньої перевірки на здійснене 18 липня 2019 року через офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції www.nazk.gov.ua ОСОБА_1 письмове повідомлення про відоме йому можливе порушення суддею Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції здійснити попередню перевірку щодо здійсненого 18 липня 2019 року через офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції www.nazk.gov.ua Шумило Олександром Миколайовичем письмового повідомлення про відоме йому можливе порушення суддею Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та надати у триденний строк з дня завершення попередньої перевірки ОСОБА_1 детальну письмову інформацію про її результати.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає в ухилянні від проведення передбаченої приписами частини 3 статті 53-2 Закону України «Про запобігання корупції» попередньої перевірки здійсненого позивачем, як викривачем, 18 липня 2019 року повідомлення про відоме йому порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", а саме про можливе порушення суддею Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 вимог статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", щодо запобігання врегулювання конфлікту інтересів. Так, оскільки можливе порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" суддею Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 полягало у відмові у задоволенні заяви саме позивача, яка стосувалася захисту позивачем своїх прав та законних інтересів у судовому порядку, то допущеною відповідачем бездіяльністю було порушено його право на відновлення порушеного права за рахунок усунення наслідків корупційного правопорушення. При цьому, підтвердженням очевидного зв'язку між бездіяльністю відповідача та правами, інтересами і свободами позивача є те, що ним здійснено на адресу відповідача у визначеному законодавством порядку повідомлення про можливе порушення суддею Горностаївського районного суду Херсонської області Посунько Г.А. вимог Закону України "Про запобігання корупції" у правовідносинах, що виникли безпосередньо щодо ОСОБА_2 та позивача. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року було відкрито провадження у справі №640/2103/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору в адміністративній справі №640/2103/20.
19 лютого 2020 року від представника Національного агентства з питань запобігання корупції до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року заяву, подану Науменко Оленою Петрівною як представником Національного агентства з питань запобігання корупції (довіреність від 17.01.2020 року №3/20) від 17.02.2020 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження повернено заявнику без розгляду.
02 березня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд», з наступним наданням до канцелярії суду 03 березня 2020 року, від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім було висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
03 березня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. Так, 18.07.2019 року позивач звернувся до Національного агентства із повідомленням (вхідний Національного агентства від 19.07.2019 № ЗП-2495/19) стосовно можливих фактів порушення суддею Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 вимог статті 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Під час опрацювання повідомлення Національне агентство керувалось нормами Закону. Проаналізувавши інформацію викладену у повідомленні Позивача, Національне агентство встановило, що повідомлення не містить фактичних даних, відомостей чи будь-якої іншої інформації про наявність у судці ОСОБА_2 приватного інтересу, як обов'язкової складової конфлікту інтересів під час прийняття постанови від 12.10.2017 згідно з якою відмовлено у задоволенні заяви Позивача про застосування заходів безпеки. За таких обставин, Національне агентство за результатами розгляду повідомлення Позивача від 18.07.2019 дійшло законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для вжиття відповідних заходів реагування. Про вказані висновки Національне агентство поінформувало Позивача у встановленому порядку та строки листом від 25.07.2019 № 34-02/59540/19. Отже Національне агентство під час розгляду повідомлення Позивача від 18.07.2019 діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України та Законом, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, з Дотриманням принципу рівності, пропорційно та протягом розумного строку.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/2103/20.
19.02.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/2103/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 адміністративна справа розподілена судді Луніній О.С. для розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року, прийнято матеріали справи №640/2103/20 та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
25 березня 2025 року до суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов відзив на позовну заяву, який є аналогічним за своїм змістом відзиву на позовну заяву, що було подано відповідачем 03.03.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18 липня 2019 року через офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з письмовим повідомленням (вхідний № ЗП-2495/19 від 19.07.2019) стосовно можливих фактів порушення суддею Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Так, у повідомленні було зазначено, що 12.10.2017 т.в.о. голови Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 (далі - суддя Посунько Г.А.) відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів безпеки, яка була подана з мотивів вчинення злочинів, а при ухвалені відповідної постанови суддя- Посунько В.А. не повідомила про існування реального конфлікту інтересів у зв'язку з особистою зацікавленістю. Водночас у повідомленні Позивача вказано, що ОСОБА_3 телефонував більше десяти разів до ОСОБА_4 , дочці судді Посунького Г.А., а в подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб. Окрім того, у повідомленні зазначено, що суддя Посунко Г.А. заявила відвід (самовідвід) вказуючи формальні підстави, без призначення справи №655/631/18 до розгляду та передала розгляд подання про самовідвід до апеляційного суду у якому, не повідомила про основну підставу для відводу, а саме перебування у реальному конфлікті інтересів.
Листом Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції №34-02/59540/19 від 25.07.2019 року було повідомлено ОСОБА_1 , що з огляду положення Закону України «Про запобігання корупції» ключовими ознаками конфлікту інтересів є наявність у особи приватного інтересу, службових (представницьких) повноважень та суперечності між ними, що може вплинути або впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття рішення, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Однак інформація, викладена у Вашому повідомленні, не містить фактичних даних, які б підтверджували, що на момент винесення т.в.о. голови Горностаївського районного суду Херсонської області Посунько Г.А. постанови про відмову у задоволенні Вашої заяви про застосування заходів безпеки від 12.10.2017, у неї були будь-які відносини з ОСОБА_3 , які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 приватного інтересу, як обов'язкової складової конфлікту інтересів, під час винесення вказаної постанови. З огляду на викладене для вжиття заходів реагування з боку Національного агентства як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції немає підтав.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в ухиленні від вжиття заходів реагування у вигляді попередньої перевірки на здійснене ним письмове повідомлення про відоме йому можливе порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку таким доводам сторін, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції".
За змістом визначень, що містяться в статті 1 Закону України "Про запобігання корупції"
- корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
- корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей;
Суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема: судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді); (пп. ґ, п. 1. ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції")
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
За змістом статті 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства, серед іншого, належать: проведення аналізу: стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції; координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупційних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм; координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції; отримання та розгляд повідомлень, здійснення співпраці з викривачами, забезпечення їх правового та іншого захисту, перевірка дотримання законодавства з питань захисту викривачів, внесення приписів з вимогою про усунення порушень трудових (звільнення, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) та інших прав викривачів і притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їхніх прав, у зв'язку з такими повідомленнями;
Відповідно до пунктів 1, 6, 9 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права:
- одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
- отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону;
- отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частинами 1-3 статті 53-2 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, а саме: внутрішні, регулярні або зовнішні канали.
Повідомлення має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.
Повідомлення про вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону через регулярні або внутрішні канали повідомлення такої інформації підлягає попередній перевірці у строк не більш як десяти робочих днів.
За результатами попередньої перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень: призначити проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування інформації у разі підтвердження фактів, викладених у повідомленні, або необхідності подальшого з'ясування їх достовірності; передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України; закрити провадження у разі непідтвердження фактів, викладених у повідомленні.
Викривачу надається детальна письмова інформація про результати попередньої перевірки за його повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону у триденний строк з дня завершення відповідної перевірки.
У разі якщо отримана інформація про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) вона надійшла, викривач повідомляється про це у триденний строк без проведення попередньої перевірки із роз'ясненням щодо компетенції органів або юридичних осіб, уповноважених на проведення перевірки або розслідування відповідної інформації.
У разі якщо отримана інформація стосується дій або бездіяльності керівника відповідного органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшла інформація, така інформація без проведення попередньої перевірки у триденний строк надсилається до Національного агентства, що визначає порядок подальшого розгляду такої інформації.
Внутрішня (службова) перевірка або розслідування за повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попередньої перевірки. Якщо у зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, керівник відповідного органу або юридичної особи чи його заступник подовжують строк перевірки або розслідування інформації до 45 днів, про що повідомляється викривач.
Проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування не може бути доручене особі, якої або близьких осіб якої стосується повідомлена інформація.
За результатами внутрішньої (службової) перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень: передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення; у межах компетенції про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства, інформацію стосовно яких повідомлено, про усунення виявлених порушень, причин та умов вчинення правопорушення, спричинених ними наслідків, а також про здійснення заходів щодо відновлення прав і законних інтересів осіб та відшкодування збитків, шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок допущених порушень.
Матеріали попередньої та внутрішньої (службової) перевірок або розслідувань повідомленої інформації про вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону зберігаються відповідним органом або юридичною особою протягом трьох років з дня отримання такої інформації.
Інформація про кримінальне правопорушення, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Інформація про адміністративне правопорушення, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення, розглядається в порядку, визначеному законом.
Розгляд анонімних повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції".
Згідно роз'яснень НАЗК від 14.07.2020 №7 «Щодо особливостей перевірки повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» розділом ІІІ особливості розгляду окремих повідомлень викривача визначено, що внутрішня (службова) перевірка або розслідування проводяться в порядку, дія якого поширюється на орган або юридичну особу, до якого (якої) надійшло повідомлення і, зокрема визначається: Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України Про запобігання корупції прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV тощо. Враховуючи викладене можна дійти висновку, що внутрішня перевірки (розслідування) проводяться спеціально уповноваженими суб'єктами відносно власних працівників.
В той же час згідно вказаних роз'яснень інформація про кримінальне правопорушення, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному ст. 214 КПК України; інформація про адміністративне правопорушення, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення (Національним агентством - в частині адміністративних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, перелік яких визначено у примітці до ст. 50 Закону, або Національною поліцією щодо адміністративних правопорушень, вчинених іншими особами), розглядається в порядку, визначеному розділами ІІІІV Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи встановлено, що 18 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з письмовим повідомленням (вхідний № ЗП-2495/19 від 19.07.2019) стосовно можливих фактів порушення суддею Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
За результатом розгляду вказаного повідомлення листом №34-02/59540/19 від 25.07.2019 року позивачу надано відповідь.
Зокрема у відповіді зазначено, що повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені.
Також позивачу роз'яснено, що з огляду положення Закону України «Про запобігання корупції» ключовими ознаками конфлікту інтересів є наявність у особи приватного інтересу, службових (представницьких) повноважень та суперечності між ними, що може вплинути або впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття рішення, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Однак інформація, викладена у Вашому повідомленні, не містить фактичних даних, які б підтверджували, що на момент винесення т.в.о. голови Горностаївського районного суду Херсонської області Посунько Г.А. постанови про відмову у задоволенні Вашої заяви про застосування заходів безпеки від 12.10.2017, у неї були будь-які відносини з ОСОБА_3 , які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 приватного інтересу, як обов'язкової складової конфлікту інтересів, під час винесення вказаної постанови. З огляду на викладене для вжиття заходів реагування з боку Національного агентства як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції немає підтав.
При цьому, пунктом 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
За змістом визначень, що містяться в статті 1 Закону України "Про запобігання корупції"
- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
Відповідно до абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 53-3 Закону права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
Суд зазначає, що фізична особа є викривачем з моменту повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, за умов, визначених в абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону.
Повідомлені особою фактичні дані мають складатися з інформації про конкретні факти порушення встановлених Законом вимог, заборон та обмежень, яке вчинено особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону. Одним із способів отримання інформації для реалізації цілей та завдань Закону є повідомлення викривача про можливі факти корупційних правопорушень, якщо така інформація: містить фактичні дані, зокрема про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення; є достовірною, на переконання викривача; стала відома викривачу у зв'язку з його трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
За результатом розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 18.07.2019 було встановлено, що воно не містить фактичних даних, які б підтверджували, що на момент винесення т.в.о. голови Горностаївського районного суду Херсонської області Посунько Г.А. постанови про відмову у задоволенні його заяви про застосування заходів безпеки від 12.10.2017, у неї були будь-які відносини з ОСОБА_3 , які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 приватного інтересу, як обов'язкової складової конфлікту інтересів, під час винесення вказаної постанови. З огляду на викладене для вжиття заходів реагування з боку Національного агентства як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції немає підтав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Національним агентством та його посадовими особами було вчинено всіх передбачених Законом дій щодо реєстрації та розгляду повідомлення позивача та його в свою чергу було проінформовано про його результати належним чином.
Крім того, на підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду докази, зокрема, копії листа №34-02/59540/19 від 25.07.2019 року, якими ОСОБА_1 було повідомлено про результати розгляду його звернення.
Суд звертає увагу, що відповідь Національного агентства на звернення позивача спростовують його твердження про бездіяльність відповідача та недотримання ними вимог Закону.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов'язковою умовою визнання дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача цими діями. Відсутність підтвердженого судовим розглядом факту існування порушеного суб'єктивного права зумовлює і відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача, то вимоги позивача про зобов'язання останнього здійснити попередню перевірку щодо здійсненого 18 липня 2019 року через офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції www.nazk.gov.ua ОСОБА_1 письмового повідомлення про відоме йому можливе порушення суддею Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та надати у триденний строк з дня завершення попередньої перевірки ОСОБА_1 детальну письмову інформацію про її результати - також не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд прийщов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд висновує, що адміністративний позов позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.
Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна