16 червня 2025 рокуСправа №160/10473/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
10 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, яка полягає у неправомірному призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Самарським РВД МУ УМВС України в Дніпропетровській області 26.12.2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13 559,41 грн., починаючи з 22.04.2024 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Самарським РВД МУ УМВС України в Дніпропетровській області 26.12.2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески 2021-2023 роки в розмірі 13 559,41 грн., починаючи з 22.04.2024 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 22 квітня 2019 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У зв'язку з досягненням 60-річного віку та на підставі особистої заяви, з 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії обчислено з застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.
13 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок (обчислення) пенсії за віком з застосуванням середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №62416-45571/Л-01/8-0400/25 від 12 грудня 2024 року позивачеві повідомлено, що для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки для обчислення пенсії, немає законних підстав.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови їй в здійсненні обчислення пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 2023роки, у зв'язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/10473/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
15 квітня 2025 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
16 квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
29 квітня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№22340/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Розмір пенсії було обчислено за матеріалами пенсійної справи, виходячи із загального страхового стажу 42 роки 04 місяці 11 день, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки в розмірі - 3764,40 грн., індивідуальний коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини одного року страхового стажу 1% складає 0,42333.
Страховий стаж зараховано по 31.12.2023 року.
Згідно статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно пункту 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та згідно особистої заяви з 22 квітня 2024 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2023 року за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,70695.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11 , 1,14 та 1,197, 1,0796 складає 21640,63 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн. х 2,70695).
Загальний розмір пенсії станом на 01.11.2024 року складає 9284,96 грн., у тому числі:
9161,13 грн. - основний розмір пенсії;
123,83 грн. - доплата за 7 років понаднормового стажу.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
06 травня 2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№36159/25, в якій позивач вважає, що позиція відповідача не відповідає обставинам справи, з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Таким чином, на думку позивача, при зверненні до територіального органу ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV має місце саме призначення, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 цього Закону.
За таких обставин, позивач вважає, що має право на призначення та виплату пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески 2021-2023 роки в розмірі 13 559,41 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22 квітня 2019 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно особистої заяви від 22.04.2024 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії обчислено з застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.
Розмір пенсії було обчислено за матеріалами пенсійної справи, виходячи із загального страхового стажу 42 роки 04 місяці 11 день, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки в розмірі - 3764,40 грн., індивідуальний коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини одного року страхового стажу 1% складає 0,42333.
Страховий стаж зараховано по 31.12.2023 року.
Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2023 року за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,70695.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11 , 1,14 та 1,197, 1,0796 складає 21640,63 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн. х 2,70695).
Загальний розмір пенсії станом на 01.11.2024 року складає 9284,96 грн., у тому числі:
9161,13 грн. - основний розмір пенсії;
123,83 грн. - доплата за 7 років понаднормового стажу.
13 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок (обчислення) пенсії за віком з застосуванням середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №62416-45571/Л-01/8-0400/25 від 12 грудня 2024 року позивачеві повідомлено, що для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки для обчислення пенсії, немає законних підстав.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови їй в здійсненні обчислення пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 2023роки, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Частиною 2 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Суд зазначає, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" можливе у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених у статтях 9, 10 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі №21-6331а15 сформулював правову позицію, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказана правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17, в якій суд прийшов до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Після призначення пенсії позивач продовжує працювати та сплачувати в встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Тому відповідно до частини 1 статті 44, частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно з 22.04.2024 року мала бути призначена пенсія за віком, а при обчисленні її розміру повинен був застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме за 2021-2023 роки.
Оскільки вказаний розрахунок відповідачем не був здійснений, вказане призвело до зменшення розміру пенсійних виплат належних позивачеві з 22.04.2024 року.
Відтак, відповідач безпідставно застосував у спірних правовідносинах норми частини 3 статті 45, пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не призначив пенсію за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що належним способом захисту є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком, згідно частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021, 2022, 2023 роки, і як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 22.04.2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням виплачених сум.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Укрпошта" від 07 квітня 2025 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком, згідно частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021, 2022, 2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 22.04.2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник