16 червня 2025 рокуСправа №160/9225/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо прндмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 045550026904 від 27.02.2025 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з ст. 86 «Про прокуратуру» стаж державної служби у період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.07.2001 по 16.11.2001 - 4 місяці та 16 днів, з 20.12.2001 по 18.06.2012 -10 років 6 місяців та 28 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 «Про прокуратуру» з 20.02.2025, зарахувавши до вислуги років стаж державної служби у період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.07.2001 по 16.11.2001 - 4 місяці та 16 днів, з 20.12.2001 по 18.06.2012 - 10 років 6 місяців та 28 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що відповідно до наданих нею документів для призначення пенсії за вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Позивачка уважає, що до стажу для пенсії за вислугу років підлягає зарахуванню стаж її роботи на посадах державних службовців, а саме період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.07.2001 по 16.11.2001 - 4 місяці та 16 днів, з 20.12.2001 по 18.06.2012 - 10 років 6 місяців та 28 днів. Однак, на заяву позивачки від 20.02.2025, відповідач протиправно, оскаржуваним рішенням за № 045550026904 від 27.02.2025, відмовив в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Вважає таке рішення протиправним, у зв'язку з чим звернулася до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов копію Пенсійної справи ОСОБА_1 .
17 лютого 2025 року до суду надійшло пояснення від третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у якому вказує, що підстави для задоволення позову відсутні. Зазначає, що згідно з поданими документами вислуга років Позивача, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII, на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років згідно вказаного Закону № 1697-VII, а тому у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не порушило права ОСОБА_1 на пенсію.
21 квітня 2025 року від відповідача судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки. Відповідач вказує, що за результатами розгляду заяви позивачки встановлено, що права на пенсію за вислугу років у позивачки немає, через відсутність, визначеного законодавством спеціального стажу роботи (25 років). Наголошує на тому, що у ст. 86 Закону № 1697-VII що до вислуги років що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховуються час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою. Мова йде про зарахування періоду роботи до вислуги років, а не до стажу державної служби. Звертає увага на те, що належним способом захисту права позивачки є зобов'язання Головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , а не вимога, щодо зобов'язання Головне управління призначити пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 «Про прокуратуру». Окрім цього, відповідач вказує, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Головне управління не ухвалювало рішення щодо призначення пенсії, заявленого в позовних вимогах, а тому, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені у майбутньому.
25 квітня 2025 року на адресу суду від позивачки надійшов відзив на пояснення, в яких позивачка зазначає, що позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не відповідає фактичним обставинам справи.
13 травня 2025 року від позивачки судом отримано пояснення на відзив, де зазначає, що посилання відповідача на норми ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу», ст. 26 абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку нарахування та одержання пенсії державних службовців, оскільки станом на 20.02.2025 набула право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та не зверталась до органів Пенсійного Фонду України з приводу призначення пенсії державного службовця. Звертає увагу суду, що позиція відповідача про те, що права позивачки не порушено, а тому суд не може їх захисти є хибними, оскільки оскаржуваним рішенням про відмову у призначенні пенсії, державний орган порушив право позивачки, визначене Конституцією та позбавив її соціальних виплат, гарантованих державою.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
20 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 27.02.2025 № 045550026904 відмовило позивачці у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного стажу (вислуги років).
Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно за наданими документами страховий стаж становить 26 років 6 місяців 12 днів, стаж за вислугу років становить 15 років 13 днів. Відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ відповідно до частин 1, 2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше - з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 6 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах:
- прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
- слідчими, суддями;
- на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
- у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
- на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;
- на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
- військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Позивач у позовній заяві просить зарахувати до стажу роботи який дає право для призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" період в органах місцевого самоврядування з 01.07.2001 по 16.11.2001, та з 20.12.2001р.по 18.06.2012р.
Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 від 29.06.2001 року ОСОБА_1 , у 2001 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юрист (а.с. 63 зворот.)
Згідно з записів трудової книжки НОМЕР_2 , яка видана 08.06.20201 року ОСОБА_1 працювала на різних посадах державної служби, зокрема:
з 06.06.2001 по 16.11.2001 на посаді юриста, спеціаліста І категорії при керівництві виконавчого комітету Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська з присвоєнням 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної 7 категорії;
з 20.12.2001 на посаді спеціаліста І категорії юридичного управління виконкому Дніпропетровської міської ради з присвоєнням 12 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної 6 категорії;
з 20.12.2001 на посаді спеціаліста І категорії юридичного управління виконкому Дніпропетровської міської ради з присвоєнням 12 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної 6 категорії;
з 01.03.2005 переведена на посаду головного спеціаліста юридичного управління виконкому Дніпропетровської міської ради з присвоєнням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної 6 категорії;
з 01.01.2009 переведена на посаду головного спеціаліста юридичного відділу Департаменту забезпечення діяльності міської рада - апарату Дніпропетровської міської ради з збереженням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної 6 категорії;
з 01.10.2010 переміщена на посаду головного спеціаліста сектора з правового забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, діяльності громадських організацій та з питань, пов'язаних з виборами юридичного управління Департаменту забезпечення діяльності міської рада - апарату Дніпропетровської міської ради з збереженням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної 6 категорії;
з 02.02.2011 звільнена за переведенням до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради;
з 03.02.2011 прийнята по переводу з юридичного управління Департаменту забезпечення діяльності міської рада - апарату Дніпропетровської міської ради на посаду головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради з збереженням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної 6 категорії;
з 18.06.2012 звільнена з посади за угодою сторін за п.1 ст. 36 КЗоТ.
З 19.06.2012 по 31.01.2025 року працювала в органах прокуратури, що відповідачем не заперечувалось.
Суд зауважує, що спірним у цій справі є зарахування періоду роботи позивачки на посадах державної служби після здобуття позивачкою вищої юридичної освіти до стажу за вислугою років, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до вимог частин 6-8 ст.86 «Про прокуратуру», до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Отже, що відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується серед іншого час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.
Вказані обставини свідчать про те, що в період роботи з 01.07.2001 по 16.11.2001, та з 20.12.2001 по 18.06.2012 позивач працювала на різних посадах державної служби, маючи повну вищу юридичну освіту, а отже вказаний період повинен враховуватися та надавати право на пенсію за вислугою років відповідно до пункту 6 статті 86 Закону України № 1697-VІІ.
Враховуючи встановлене, суд зазначає, що висновки відповідача щодо незарахування ОСОБА_1 до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугою уроків відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014, період роботи з 01.07.2001 по 16.11.2001, та з 20.12.2001 по 18.06.2012 (включно) на посадах державної служби є необґрунтованими, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 045550026904 від 27.02.2025 протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до норм Закону України "Про прокуратуру", оскільки відповідачем в ході розгляду заяв позивача про призначення пенсії не виконані всі умови для прийняття відповідного рішення, а саме належно не досліджена та достовірно не встановлена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії, із зарахуванням спірних періодів, яким судом надана оцінка.
В той же час здійснення розрахунку страхового стажу входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Оскільки в спірних правовідносинах права позивачки порушені протиправним рішенням відповідача, яке суд скасував, і відповідачем в даному випадку не було належно обраховано стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, а суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд уважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію відповідно до ст. 86 «Про прокуратуру» стаж державної служби у період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.07.2001 по 16.11.2001 та з 20.12.2001 по 18.06.2012 та повторно розглянути заяву позивачки від 20.02.2025 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується квитанцією від 28.03.2025 року.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладені норми, часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1816,80 грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262, 292 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 045550026904 від 27.02.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088) щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з ст. 86 «Про прокуратуру» стаж державної служби у період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.07.2001р. по 16.11.2001р. та з 20.12.2001р. по 18.06.2012р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1816, 80 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев