29 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3061/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
за участю секретаря судового засідання Бульбенюк Т.Р.,
представника відповідача Сахарчука А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОДЕГШ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОДЕГШ ТРЕЙД» (далі - ТзОВ «КОДЕГШ ТРЕЙД») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 08.10.2024 № 0276381304, від 05.11.2024 № 0305441304.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.10.2024 та 05.11.2024 ГУ ДПС у Волинській області проведено перевірку стану збереження майна платника податків ТзОВ «КОДЕГШ ТРЕЙД» (попереднє найменування - ТзОВ «Ю-АВТО»), яке перебуває у податковій заставі, за результатами перевірки складені акти про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 07.10.2024 № 53, від 05.11.2024 № 60.
На підставі вказаних актів ГУ ДПС у Волинській області винесені ППР:
- від 08.10.2024 № 0276381304, яким на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України (далі - ПК України) застосовано штраф у розмірі вартості відчуженого майна, що перебуває у податковій заставі у сумі 1622489,29 грн;
- від 05.11.2024 № 0305441304, яким на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України застосовано штраф у розмірі вартості відчуженого майна, що перебуває у податковій заставі у сумі 417624,90 грн.
Позивач вважає вказані ППР протиправними з огляду на те, що ГУ ДПС у Волинській області застосувало штрафні санкції на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, який не передбачає відповідальності за відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.
Крім того, в порушення пункту 7 розділу ІІ Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 584, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 858/30726 (далі - Положення № 584), податковий орган, зробивши висновок про факт реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, не здійснив перевірку відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку щодо наявності такого майна, його руху та стану збереження, на момент проведення перевірки. Фактично висновки податкового органу в актах про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, ґрунтуються на припущеннях щодо відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі.
Пунктом 1 розділу ІІІ Положення № 584 передбачено, що про проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий попередньо повідомляє платника податків. Проте, податковий керуючий не повідомляв позивача завчасно про перевірку стану збереження заставного майна.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати ППР ГУ ДПС у Волинській області від 08.10.2024 № 0276381304, від 05.11.2024 № 0305441304.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання (а. с. 20).
В поданому до суду 22.04.2025 відзиві на позовну заяву (а. с. 25-28) представник відповідача Сахарчук А.А. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних ППР. Вказує також, що в оскаржуваних ППР допущена технічна помилка, штрафні санкції застосовані фактично на підставі статті 116 ПК України.
В додаткових поясненнях від 09.05.2025 (а. с. 85-87) позивач додатково вказав, що не отримував акт опису майна № 45 від 20.12.2023, відповідно не знав про наявність податкової застави транспортних засобів. Акти про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 07.10.2024 № 53, від 05.11.2024 № 60 не містять жодних відомостей, що позивач діяв умисно.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 11:30 29.05.2025 (а. с. 92).
В судове засідання представник позивача не прибув, проте позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності (а. с. 87), у зв'язку із чим справу розглянуто за відсутності представника позивача.
Представник відповідача Сахарчук А.А. в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 07.11.2023 ГУ ДПС у Волинській області сформувало та надіслало ТзОВ «Ю-АВТО» (в подальшому - перейменоване в ТзОВ «КОДЕГШ ТРЕЙД») податкову вимогу за № 0003309-1304-0320 (а. с. 33).
09.11.2023 начальник управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Волинській області прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, за яким відповідно до статті 89 ПК України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТзОВ «Ю-АВТО» (а. с. 34).
20.12.2023 податковий керуючий, призначений наказом ГУ ДПС у Волинській області від 11.12.2023 № 431, на підставі рішення від 09.11.2023 про опис майна в податкову заставу, склала акт опису майна № 45, відповідно до якого проведено опис 7-ми транспортних засобів на загальну суму 2383584,43 грн (а. с. 39 зворот - 40).
20.12.2023 за № 31058592 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження - податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20.12.2023 № 8800829 (а. с. 40 зворот - 41).
03.10.2024 ГУ ДПС у Волинській області скерувало на адресу ТзОВ «Ю-АВТО» повідомлення про проведення 07.10.2024 перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а. с. 45 зворот), яке було вручене 07.10.2024 особі на прізвище «Іванків», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 46).
07.10.2024 податковий керуючий ГУ ДПС у Волинській області склала акт № 449 відсутності ТзОВ «Ю-АВТО» за місцезнаходженням (а. с. 47) та акт № 53 проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у якому зазначила перелік майна, що було відчужено (5 транспортних засобів на суму 1622489,29 грн) (а. с. 47 зворот - 48 зворот).
08.10.2024, на підставі акту від 07.10.2024, ГУ ДПС у Волинській області прийняло ППР за формою «З» № 0276381304, яким на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України застосувало до ТзОВ «Ю-АВТО» штраф в розмірі 1622489,29 грн (а. с. 49-50).
В подальшому, 31.10.2024 ГУ ДПС у Волинській області скерувало на адресу ТзОВ «Ю-АВТО» повідомлення про проведення 05.11.2024 перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а. с. 54 зворот), яке було вручене 04.11.2024 особі на прізвище «Іванків», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 55).
05.11.2024 податковий керуючий ГУ ДПС у Волинській області склала акт № 530 відсутності ТзОВ «Ю-АВТО» за місцезнаходженням (а. с. 56) та акт № 60 проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у якому зазначила перелік майна, що було відчужено (1 транспортний засіб на суму 417624,90 грн) (а. с. 56 зворот - 57).
Того ж дня, 05.11.2024, на підставі акту від 05.11.2024, ГУ ДПС у Волинській області прийняло ППР за формою «З» № 0305441304, яким на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України застосувало до ТзОВ «Ю-АВТО» штраф в розмірі 417624,90 грн (а. с. 57 зворот - 58 зворот).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За приписами пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до пункту 90.1 статті 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
Згідно із пунктами 91.1, 91.2 статті 91 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 91.3 статті 91 ПК України визначено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
Відповідно до абзацу другого пункту 92.1 статті 92 ПК України платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (пункт 92.3 статті 92 ПК України).
Згідно із пунктом 116.1 статті 116 ПК України відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
За приписами пунктів 1 - 3 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727 (далі - Порядок № 586), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3). Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Понятими не можуть бути працівники податкових органів або правоохоронних та інших державних органів виконавчої влади, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України «Про виконавче провадження».
Правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі, відповідно до статті 91 ПК України, визначені Положенням № 584.
Пунктом 1 розділу І Положення № 584 визначено, що метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.
За приписами пунктів 5 - 8 розділу ІІ Положення № 584 для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - повідомлення ) (додаток 1). Підставою для оформлення повідомлення є погоджене керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) подання податкового керуючого, в якому обґрунтовується необхідність проведення перевірки стану збереження заставного майна. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись безпосередньо у платника податків (за його місцезнаходженням, за місцезнаходженням майна, що перебуває у податковій заставі, в інших місцях зберігання такого майна) або у відповідному контролюючому органі. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись шляхом візуального контролю наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом перевірки відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації щодо наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною перевіркою відповідно до вимог Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Положення № 584 про проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий попередньо повідомляє платника податків. Безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий пред'являє платнику податків такі документи: службове посвідчення працівника контролюючого органу; копію наказу контролюючого органу про призначення податковим керуючим такого платника податків; повідомлення, підписане керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та зареєстроване в такому контролюючому органі. Зазначені документи є достатніми для проведення перевірки стану збереження заставного майна й оформлення додаткових документів не є необхідним.
Згідно із пунктами 5 - 6 розділу ІІІ Положення № 584 за результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - акт перевірки) (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід'ємною частиною акта перевірки. У разі недотримання податковим керуючим вимог, передбачених цим Положенням, платник податків може повідомити про цей факт керівника відповідного контролюючого органу (його заступника або уповноважену особу) або оскаржити дії податкового керуючого відповідно до чинного законодавства.
Правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим визначені Порядком призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2017 № 529, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2017 за № 786/30654 (далі - Порядок № 529).
Розділом ІІІ Порядку № 529 визначені основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави, до яких належать: здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі (пункт 10); отримання від платника податків інформації та документів про операції з майном, яке перебуває у податковій заставі (пункт 15); вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами Кодексу) (пункт 16); підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу (пункт 17).
З оскаржуваних ППР ГУ ДПС у Волинській області від 08.10.2024 № 0276381304, від 05.11.2024 № 0305441304 видно, що штраф за відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу відповідач формально застосував на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, хоча фактично на позивача накладено штраф відповідно до пункту 116.1 статті 116 ПК України.
Загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі № 820/2300/18, від 30.04.2020 у справі № 810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, але не виключно, в яких Верховний Суд звертає увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 815/3358/15).
З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами відповідача про те, що допущена у тексті оскаржуваних ППР описка щодо номера статті ПК України («124» замість «116»), на підставі якої до позивача застосовані штрафні санкції, не є істотним недоліком цих рішень, та відхиляє доводи позивача про те, що зазначення у вказаних ППР статті ПК України, яка не передбачає відповідальності за відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, є підставою для задоволення позовних вимог.
Водночас, за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про допущення контролюючим органом істотних порушень вимог ПК України, Положення № 584 та Порядків № 529, № 586, що є підставами для визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР.
Так, акт опису майна від 20.12.2023 № 45 (а. с. 39 зворот - 40) не підписаний платником податків, в акті відсутні відомості про відмову платника податків від підписання акта опису майна, та здійснення опису майна у присутності не менш як двох понятих, що свідчить про недотримання вимог пункту 89.3 статті 89 ПК України, пункту 3 розділу ІІ Порядку № 586.
Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Положення № 584 чітко передбачено обов'язки податкового керуючого: про проведення перевірки стану збереження заставного майна попередньо повідомити платника податків; безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна пред'явити платнику податків відповідні документи (службове посвідчення працівника контролюючого органу; копію наказу контролюючого органу про призначення податковим керуючим такого платника податків; повідомлення, підписане керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженою особою та зареєстроване в такому контролюючому органі).
Водночас, матеріали справи свідчать про те, що на момент складення актів від 07.10.2024 № 53 та від 05.11.2024 № 60 проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі у податкового керуючого були відсутні докази належного повідомлення платника податків про проведення цієї перевірки.
Зокрема, повідомлення про проведення 07.10.2024 перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а. с. 45 зворот) та повідомлення про проведення 05.11.2024 перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а. с. 54 зворот) були вручені особі на прізвище « ОСОБА_1 ». При цьому, повідомлення про проведення 07.10.2024 перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі було вручене 07.10.2024 згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 46), що не вказує на те, що податковий керуючий своєчасно попередньо повідомив платника податків про проведення перевірки.
Згідно із наданим відповідачем листом (а. с. 65) ОСОБА_2 11.11.2024 повідомила контролюючий орган про неможливість вручення ТзОВ «Ю-АВТО» отриманого 04.11.2024 листа та просила повторно надіслати їх адресату. Тобто, відповідач не довів дотримання вимог пункту 1 розділу ІІІ Положення № 584 в частині попереднього повідомлення податковим керуючим про проведення 05.11.2024 перевірки стану збереження заставного майна.
Акти від 07.10.2024 № 53 та від 05.11.2024 № 60 проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі не підписані платником податків. Вказане свідчить, що вимоги пункту 2 розділу ІІІ Положення № 584 стосовно пред'явлення податковим керуючим платнику податків безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна відповідних документів не були дотримані.
Крім того, податковий керуючий не вимагав від платника податків пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, як це передбачено пунктом 16 Порядку № 529, та не забезпечив права платника податків, у випадку його незгоди з фактами, зазначеними в акті перевірки, на висловлення своїх зауважень, які є невід'ємною частиною акта перевірки, чим не дотримано приписів пункту 5 розділу ІІІ Положення № 584.
Суд також враховує, що жодної перевірки документів бухгалтерського та податкового обліку щодо наявності заставного майна, його руху та стану збереження, на момент проведення перевірок, оформленими актами від 07.10.2024 № 53 та від 05.11.2024 № 60, як того вимагає пункт 7 розділу II Положення № 584, податковий орган не проводив (на обов'язковості дотримання цих вимог наголошено у постанові Верховного Суду від 25.11.2022 у справі № 380/13712/21).
Зі змісту актів від 07.10.2024 № 53 та від 05.11.2024 № 60 видно, що за юридичною адресою (м. Луцьк, вул. Коперника, 8А/13) податковий керуючий не виявив описаного майна, що перебуває у податковій заставі, та дійшов висновку про його відчуження. Водночас, зазначені акти не містять відомостей, коли саме та на користь кого було відчужене заставне майно (транспортні засоби), що унеможливлює перевірити як факт відчуження майна, так і ту обставину, що майно було відчужено після його опису в податкову заставу.
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Згідно із підпунктом 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
За приписами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Підпунктом 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (зі змінами), визначено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: згідно з податковим, митним та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Згідно із пунктом 2 розділу ІІ цього ж Порядку у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «З» - за самостійне відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого обов'язково потрібна попередня згода контролюючого органу на таке відчуження (додатки 8, 9). При цьому, затверджена додатком 9 до цього Порядку форма податкового повідомлення-рішення «З» передбачає обов'язкове покликання на акт перевірки.
Відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що передбачені підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України права платника податків є базовими та контролюючий орган повинен забезпечити реалізацію цих прав під час проведення усіх видів перевірок.
З матеріалів справи видно, що оскаржувані ППР від 08.10.2024 № 0276381304 та від 05.11.2024 № 0305441304 були прийняті за формою «З» та на підставі актів від 07.10.2024 № 53 та від 05.11.2024 № 60, складених за результатами проведених перевірок стану збереження заставного майна, оформлених відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Положення № 584.
На думку суду, незважаючи на проведення контролюючим органом перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі відповідно до Положення № 584, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України в частині забезпечення прав платника податків (бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок; подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки; на участь у розгляді матеріалів перевірки).
Водночас, як встановлено судом, ППР від 08.10.2024 № 0276381304 було прийняте на наступний день після складення акту від 07.10.2024 № 53, а ППР від 05.11.2024 № 0305441304 - у той самий день, коли було складено акт від 05.11.2024 № 60. Вказані обставини прийняття оскаржуваних ППР відразу після проведення перевірок свідчать про те, що право позивача як платника податків на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень контролюючим органом забезпечено не було, а оскаржувані ППР прийняті без дотримання строку, визначеного пунктом 86.8 статті 86 ПК України (за загальним правилом податкове повідомлення-рішення приймається протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані ППР ГУ ДПС у Волинській області від 08.10.2024 № 0276381304, від 05.11.2024 № 0305441304 прийняті з суттєвими порушеннями приписів підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України в частині забезпечення контролюючим органом прав платника податків під час та за наслідками проведення перевірок та в частині строків їх прийняття, також з істотними порушеннями вимог Положення № 584 та Порядків № 529, № 586, не відповідають усім критеріям правомірності рішень, визначеним статтею 2 КАС України, у зв'язку із чим з наведених вище підстав, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 30280,00 грн, сплачений квитанцією від 26.02.2025 № 34 (а. с. 5а).
Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08 жовтня 2024 року № 0276381304, від 05 листопада 2024 року № 0305441304.
Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, ідентифікаційний код ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОДЕГШ ТРЕЙД» (61103, Харківська обл., м. Харків, пр-т Науки, 64, ідентифікаційний код 43608627) судовий збір в розмірі 30280 гривень 00 копійок (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх
Повний текст рішення складений 17 червня 2025 року
(з урахуванням перебування судді у відпустці)