18 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3189/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо ненадання довідки про вартість речового майна, що належало до видачі, станом на 28.05.2024; зобов'язання відповідача видати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 28.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у відповідача та наказом від 28.05.2024 № 159 його виключено зі списків особового складу та усіх видів грошового забезпечення з 28.05.2024. 04.09.2024 представник позивача звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати позивачу довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, а також виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно протягом проходження військової служби в повному обсязі. У зв'язку з ненаданням відповіді на вказану заяву, 14.11.2024 та 20.01.2025 надіслано відповідачу адвокатські запити про надання інформації про стан розгляду заяви від 03.09.2024. Листом від 30.01.2025 № 15/795 було надано відповідь, в якій зазначено, що станом на 27.01.2025 рапорт ОСОБА_1 щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходив, тому довідка щодо вартості речового майна, яке належить до видачі не відпрацьовувалась.
Однак позивач зазначає, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви за місцем військової служби. Позивач наголошує, що в його інтересах направлялася заява про надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, проте відповідач таку довідку не надав, чим допустив протиправну бездіяльність.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження - 02.04.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 33), відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 у період з 06.03.2024 по 28.05.2024 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 (а.с.9 зворот-10).
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 28.05.2024 № 159 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.05.2024 №36-РС звільненого з військової служби в запас за підпунктом «б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 28.05.2024 виключено зі списків особового складу та усіх видів грошового забезпечення (а.с. 10 зворот).
09.09.2024 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 представник позивача - адвокат Отрох А. В направила заяву від 04.09.2024, в якій просила, зокрема, надати довідку ОСОБА_1 про вартість речового майна, що належить до видачі, з зазначенням всіх предметів речового майна за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на рік його звільнення, а також виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане речове майно протягом проходження служби в повному обсязі (а.с. 11, 37).
У зв'язку з ненаданням відповіді на таку заяву, 14.11.2024 та 20.01.2025 представником позивача надіслано відповідачу адвокатські запити про надання інформації про стан розгляду заяви від 04.09.2024, поданої в інтересах ОСОБА_1 (а.с.12, 13, 37 зворот, 38).
Листом від 30.01.2025 № 15/795 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив представника позивача, що оскільки станом на 27.01.2025 рапорт ОСОБА_1 щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходив, тому довідка щодо вартості речового майна, яке належить до видачі не відпрацьовувалась (а.с. 5).
Вважаючи бездіяльність відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненадання довідки про вартість речового майна, що належало до видачі, протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 40 Закону № 2232-ХІІ передбачено гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законами.
Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 1-2 Закону №2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).
За приписами пункту 2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Пункт 3 Порядку №178 передбачає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
звільнення з військової служби;
загибелі (смерті) військовослужбовця;
переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку №178 визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 №768/28898, затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція №232).
Пунктом 4 розділу І Інструкції №232 передбачено, що речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.
Майно особистого користування - це предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців.
Інвентарне майно - це предмети військової форми одягу, взуття, спорядження, технічні засоби речової служби, обладнання, намети, брезенти, контейнери та інше устаткування, яке є власністю Міністерства оборони України та яким забезпечуються військовослужбовці за потреби у мирний час та особливий період.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції №232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Отже, з аналізу наведених норм, судом зроблено висновок про те, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, у нього виникає право на грошову компенсацію за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а відповідно, на командира військової частини покладено обов'язок на підставі Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оформленої речовою службою, скласти відповідний наказ про виплату такої грошової компенсації.
Судом встановлено, що при звільненні з військової служби позивачу не виплачувалася грошова компенсація вартості за неотримане речове майно, про що свідчить наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 28.05.2024 № 159, довідка від 29.01.2025 №1012/355 про нараховане та виплачене грошове забезпечення та інших додаткових виплат ОСОБА_1 при звільненні (а.с. 10 зворот, 14).
09.09.2024 представник позивача направила ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву від 04.09.2024, подану в інтересах ОСОБА_1 , в якій просила, зокрема, надати довідку ОСОБА_1 про вартість речового майна, що належить до видачі, з зазначенням всіх предметів речового майна за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на рік його звільнення, а також виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане речове майно протягом проходження служби в повному обсязі (а.с. 11, 37).
Однак відповіді на таку заяву відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав, як і не надав позивачу довідки про вартість речового майна, що належить до видачі. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Щодо посилань ІНФОРМАЦІЯ_3 у листі від 30.01.2025 №15/795 на те, що рапорт ОСОБА_1 щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно не надходив, тому довідка щодо вартості речового майна, яке належить до видачі не відпрацьовувалась, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 у справі №803/756/17, від 30.04.2020 у справі №813/4138/17 зазначив, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Тобто, навіть після звільнення з військової служби у запас зберігається право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у тому випадку, якщо така компенсація не була виплачена при звільненні.
Суд наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджено, що в інтересах позивача ОСОБА_1 була подана ІНФОРМАЦІЯ_4 , де позивач проходив військову службу, заява від 04.09.2024 про видачу довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, та про виплату грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно протягом проходження служби, однак така заява відповідачем була проігнорована.
Суд зазначає, що видача довідки про вартість належного до видачі речового майна є частиною процедури проведення виплати грошової компенсації вказаного речового майна, яка ініціюється на підставі рапорту військовослужбовця або його заяви після звільнення з військової служби.
Видача вказаної довідки має на меті визначення розміру компенсації, яка зазначається у наказі командира, а її оригінал підлягає долученню до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Підсумовуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , звільнений з військової служби у запас, має право на отримання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, станом на 28.05.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя О. О. Андрусенко