про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
18 червня 2025 р. Справа № 120/8234/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 60 будинку офіцерів про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 60 будинку офіцерів про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Суд відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позивач у позовній заяві має зазначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додатки до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позову судом встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо виплати йому грошового забезпечення у належному розмірі.
Водночас, матеріали справи не містять а ні дат початку проходження та звільнення з військової служби, а ні відомостей щодо нарахованих сум грошового забезпечення чи не здійснення такого нарахування.
Отже, за результатами аналізу вказаних норм, суд звертає увагу позивача на те, що позивач при зверненні до суду з позовом зобов'язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов'язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.
Іншими словами позивач зобов'язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно.
Відтак, позивачу слід надати докази, що підтверджують обставини справи або мотивоване клопотання про їх витребування.
Більше того, суд зауважує, що докази, що підтверджують дату звільнення позивача з військової служби, впливають, зокрема, і на визначення дотримання позивачем строку звернення до суду із цими позовними вимогами.
Відповідно до відомостей із тексту позовної заяви, позивача звільнено з військової служби 13.05.2023 року.
Відповідно до частини 1, абз. 1 ч. 2, ч. 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній станом на 09.07.2021 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України (в чинній редакції), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Вищезазначені зміни до КЗпП України внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-ІХ від 09.07.2022 року, який набрав чинності 19.07.2022 року.
Відтак, строк звернення до суду за позовні вимоги з періоду з 29.01.2020 року до 19.07.2022 року не розповсюджується.
Натомість з позовними вимогами а період з 19.07.2022 року по 13.05.2023 року позивач мав справу звернутися у тримісячний строк після звільнення, тобто у строк до 14.11.2023 року.
Водночас, позивач звернувся до суду 12.06.2025 року, тобто із пропуском встановленого строку звернення.
Натомість, позовна заява не містить жодних вказівок на підстави пропущення строку звернення до суду із позовними вимогами за вищезазначений період.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19).
Проте оскільки в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які відомості, що підтверджують обставини справи та їх відповідність позовних вимогам, суд позбавлений можливості стверджувати, що позовна заява відповідає усім вимогам, встановленим КАС України.
Таким чином, позивачу слід надати належним чином мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 року по 13.05.2023 року, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску або уточнити позовні вимоги з урахуванням строку звернення до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до 60 будинку офіцерів про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович