Справа № 545/4470/24 Номер провадження 22-ц/814/2118/25Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С.А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
10 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове нерухоме майно, яке складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Руденко Н.Ю. листом від 09 жовтня 2023 року №195/01-16 відмовила позивачу у відкритті спадкової справи за її зверненням через пропуск останньою шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що про смерть батька дізналася лише у серпні 2023 року, оскільки останній вже тривалий час мав постійне місце проживання у Німеччині з яким позивач не підтримувала зв'язки, незадовільний стан здоров'я, ОСОБА_1 пропустила строк на прийняття спадщини.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 прохала суд визначити їй додатковий строк для сприйняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 - два місяці з дня набрання законної сили рішення суду.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що з матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини пов'язаний із тим, що у ОСОБА_1 були наявні об'єктивні складнощі для спілкування із батьком та родичами у Німеччині, а саме відсутність Інтернету, вартість тарифів на телефонні дзвінки та витрат на виїзди за кордон, територіальна віддаленість місця проживання батька, який постійно проживав за межами України, а саме в Німеччині, а також, похилий вік позивача, незадовільний стан її здоров'я та важке матеріальне становище.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року не погодилася Полтавська міська рада та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохала суд оскаржуване рішення місцевого суду скасувати.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване рішення місцевого суду є таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права; задоволення позову відбулося за відсутності належних та достатніх доказів щодо позовних вимог; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідачем наголошено, що позивачем було пропущено визначений законодавством шестимісячний термін для прийняття спадщини більше ніж 3 роки, що є значним проміжком часу.
Крім того, ОСОБА_1 у поданій позовній заяві не навела поважних причин, які об'єктивно, непереборно, істотно перешкоджали їй вчинити дії щодо прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача прохав суд апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року - без змін.
Зауважено, що сукупність наведених позивачем причин неприйняття спадщини у встановлений законодавством термін є такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для останньої, як спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Вказано, що строк пропуску для прийняття спадщини з огляду на його часові межі є оціночним поняттям.
Наголошено, що позивач є спадкоємицею першої черги після смерті батька, інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті її батька - відсутні, при цьому спадкове майно, що залишилося після смерті батька позивача складається виключно з житлового будинку, в якому позивач зареєстрована та який є її єдиним житлом, тому надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Представник Полтавської міської ради - Кущ Я.С. під час судового засідання підтримала вимоги поданої апеляційної скарги та прохала її задовольнити з викладений у ній підстав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Маліченко М.А. заперечував проти задоволення апеляційний вимог відповідача та прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін, наголошуючи на його законності та обґрунтованості.
Інші учасникисправи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 (а.с.11). Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача та свідоцтвом про шлюб (а.с.9 зворотня сторона, 10).
Відповідно до витягу з книги реєстрації смертей від 27 лютого 2003 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Боттроп, Отто-Йошко-Штрасе, 51. Померла особа була одружена з ОСОБА_2 (а.с.79-80).
Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, яке складається з жилого будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вказаного вище об'єкта нерухомості підтверджується договором купівлі-продажу жилого будинку від 18 вересня 2002 року (а.с.12).
Відповідно до довідки Пальчиківського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади від 14 листопада 2023 року №01-16-03.6-05/122 ОСОБА_1 з 16 червня 2017 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Відповідно до витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 06 жовтня 2023 року №74243867 відомості щодо ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутні.
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Руденко Н.Ю. від 09 жовтня 2023 року №195/01-16 строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 закінчився 22 червня 2020 року, видача постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії неможлива, оскільки звернення було про відкриття спадкової справи, що не є нотаріальною дією (а.с.14).
На виконання вимог ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2024 року про надання інформації про відкриття спадкової справи після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Руденко Н.Ю. листом від 26 листопада 2024 року №180/01-16 повідомила, що на усне звернення ОСОБА_1 щодо відкриття спадкової справи після померлого ОСОБА_2 , приватним нотаріусом надане повідомлення від 09 жовтня 2023 року №195/01-16 щодо неможливості відкриття спадкової справи у зв'язку з закінченням строку для прийняття спадщини (а.с.60).
Згідно з довідкою про доходи №5762 8155 5577 7729 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком, яка складає 3701,29 грн щомісяця (а.с.89).
Відповідно до повідомлення Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 проведено виплату щорічної разової грошової допомоги дружинам (чоловікам) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою за 2024 рік в розмірі 4000,00 грн (а.с.88).
Згідно з довідкою КП «Полтавський районний клінічний центр Первинної медичної допомоги» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 05 жовтня 2024 року ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку в Пальчиківській АЗП СМ. Зазначеною довідкою встановлено відповідні діагнози та захворювання (а.с.16 зворотня сторона).
Позивачем 06 липня 2023 року придбаний квиток № НОМЕР_1 на рейс 371в «Харків-Бонн», відправлення з Полтави 05 серпня 2023 року, вартість 5346,00 грн (а.с.16).
Відповідно до талону бронювання, замовлення №1238054742 вбачається, що позивачем заброньовано місце на рейс 372в «Бонн-Харків», відправлення 27 серпня 2023 року, вартість 103,28 євро (а.с.15).
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 09 жовтня 2024 року у справі № 619/2906/23.
Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.
У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».
У справі, яка є предметом апеляційного перегляду, встановлено, що в установлений законом строк спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто не прийняв, крім того, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач посилалася на те, що про смерть батька їй відомо не було, оскільки він тривалий час мав постійне місце проживання у Німеччині та вона не підтримувала з ним спілкування. Крім того, вказано на стан здоров'я позивача, яка має хронічні захворювання.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 зазначено, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносин між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18.
Що ж стосується стану здоров'я позивача, то факт наявності в останньої хронічних захворювань не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки вказаний факт не перешкоджав тривалому зверненню (понад три роки) ОСОБА_1 до нотаріуса з метою подання заяви про прийняття спадщини, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20.
Отже, аналізуючи доводи ОСОБА_1 щодо тривалого її не звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 , колегія суддів вважає, що останньою не було наведено наявність об'єктивних та непереборних труднощів, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
З частини першої статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням вище викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Полтавської міської ради підлягає задоволенню, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити.
Щодо судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки вимоги поданої апеляційної скарги підлягають задоволенню у повному обсязі, то з ОСОБА_1 на користь Полтавської міської ради підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.
Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Полтавської міської ради - задовольнити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 червня 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко