Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6917/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/404/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
12 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі судове провадження №295/6917/25 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня 2025 року, якою задоволено клопотання ст. слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Пряжів Житомирського району Житомирської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 06.03.2024 року Богунським районним судом м. Житомира за ч.5 ст. 407 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 04.06.2024 умовно-достроково на 2 роки 23 дня для проходження військової служби за контрактом,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.07.2025 року включно, без визначення розміру застави,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді змінити та визначити розмір застави. Вказує, що слідчім суддею не враховано, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є інвалідом 3 групи та має поранення, оскільки проходив військову службу з березня 2022 року.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий звернувся з клопотанням про застосовування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обгрунтування клопотання слідчий вказав, що 24.02.2022 строком на 30 діб по всій території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан, дія якого безперервно продовжувалась, зокрема Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженого Законом України №4356-ІХ від 16.04.2025, дію правового режиму воєнного стану було продовжено строком на 90 діб, а саме до 07.08.2025, тобто станом на 07.11.2024 його дію не було припинено або скасовано.
Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, солдата запасу ОСОБА_7 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.06.2024 направлено до військової частини НОМЕР_1 , де з ним був укладений контракт та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2024 № 134-РС його було призначено на посаду стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону та в цей же день солдата ОСОБА_7 зараховано до списків особового складу цієї військової частини та поставлено на всі види забезпечення.
У подальшому, відповідно до наказу командира цієї військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2024 №233 солдата ОСОБА_7 призначено на посаду командира 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти цієї військової частини.
Отже, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 58, 59, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано 'служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу), розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Згідно вимог статей 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи згідно наказу командира цієї військової частини від 08.10.2024 № 288 у додатковій відпустці до 06.11.2024, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 40, 49, 58, 59, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 07.11.2024, 08 год 00 хв, після додаткової відпустки не з'явився вчасно до місця несення служби, а саме до пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , який знаходилась за адресою: АДРЕСА_3 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 22.05.2025, коли був затриманий працівниками ВП №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області. За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 у період з 07.11.2024 до 22.05.2025 солдат ОСОБА_7 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про нез'явлення ним вчасно на службу та його причини не повідомляв, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи це із виконання службових обов'язків.
23.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме : можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваним, а тому слідчій просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливость запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчій суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, у відповідності до ст.208 КГІК України від 22.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування в/чА0281; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; рапортом о/у СКП ОСОБА_12 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Також, слідчим суддею враховано особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше судимий за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, негативно характеризується за місцем служби, а також доведеність прокурором високого ступеню ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про те, що жодний більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Так, ризик можливого переховування обґрунтований тим, що під тяжкістю можливого покарання підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення аналогічного кримінального правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 даних про особу останнього, який 04.06.2024 був звільнений умовно-достроково для проходження військової сліжби та доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не здатен забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Отже, доводи апелянта про те, що слідчій суддею не враховано дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає безпідставними.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, стороною захисту не оспорюється.
Доводи апелянта про те, що при визначенні запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчім суддею безпідставно не визначено розмір застави, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Отже, слідчій суддя належним чином мотивував своє рішення щодо відсутності підстав для визначення розміру застави, з чим погоджується і колегія суддів, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше судимий за ч.5 ст.407 КК України вироком Богунського районного суду м.Житомира від 06.03.2024 до 5 років позбавлення волі та звільнений умовно-достроково 04.06.2024 для проходження військової служби за контрактом і знову обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення, яке є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.07.2025 року включно, без визначення розміру застави - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :