Справа № 278/1887/23 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 32 Доповідач Коломієць О. С.
17 червня 2025 р. Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.,
суддів: Талько О.Б., Борисюка Р.М.,
вирішуючи відповідно до вимог статті 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 26 травня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору найму (оренди)
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 26 травня 2025 року вимоги експерта КНДІСЕ Оксани Малєй задоволено частково. Надано дозвіл на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу по одному підпису кожної зі сторін - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на оригіналі попереднього договору оренди земельної ділянки від 30.03.2019 року. Щодо надання порівняльних зразків документів - відмовлено. На вирішення експертизи залишено запитання, яке було окреслено в ухвалі від 16.01.2024 року: Чи відповідає давність виконання Попереднього договору оренди земельної ділянки від 30.03.2019 року, вказаній на ньому даті? Зупинено провадження у даній справі до проведення судової технічної експертизи.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою в частині надання дозволу на вирізання фрагментів документу, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної частини клопотання експерта ОСОБА_4 з огляду на недопустимість пошкодження оригіналу доказу.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У статті 353ЦПК України наведено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
З апеляційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує ухвалу в частині задоволення клопотання експерта щодо надання дозволу на вирізання штрихів реквізитів документу та фрагментів паперу у досліджуваному документі, яка не входить до переліку ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, визначених частиною 1 статті 353 ЦПК України.
Апеляційна скарга не містить доводів оскарження в частині зупинення провадження судом у справі.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції в частині задоволення клопотання експерта не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом із рішенням суду, яким спір буде вирішено по суті.
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зробив висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15ц та Верховний Суд у постанові від 29 серпня 2019 року у справі № 610/2972/17.
Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
За змістом пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції у разі, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З огляду на те, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, така скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом і підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 353, п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 26 травня 2025 року - повернути особі, що її подала.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її постановлення.
Головуючий Судді