Справа № 161/10591/25 Провадження №11-сс/802/312/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 62025240030001278),
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором ОСОБА_6 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хорів, Володимирського району, Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «рядовий», має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №62025240030001278.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 травня 2025 року клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 липня 2025 року включно, з визначеним розміром застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Вказує на те, що визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків не відповідають фактичним обставинам, є необґрунтовані, безпідставні та суперечать положенням КПК України. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, підозрюваного та його захисника, які заперечували доводи апеляційної скарги і просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно положень ч.4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приписами ст.177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України;
- наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме: може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів провадження, 29 травня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_8 підозри стверджується: копіями матеріалів кримінального провадження, які додані до клопотання.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Також слідчим суддею враховано і те, що згідно вимог ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Абзацом 8 частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Отже, слідчий суддя наділений правом не визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Однак, слідчий суддя враховуючи обставини та підстави, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, не скористався таким правом та визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Крім того, апеляційний суд вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст.ст.182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, характер та спосіб його вчинення, негативні наслідки для суспільства від кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби, вчинене в період військового стану, наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, і дійшов належного висновку про визначення йому розміру застави, який, у разі його внесення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 як підозрюваного у кримінальному провадженні.
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений розмір застави, передбачений ст.183 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і у свою чергу обґрунтовано визначив розмір застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та ухвалення нової ували з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: