Справа № 761/22480/25
Провадження № 1-кс/761/15169/2025
02 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 231 100 000 003 49 від 12.10.2023, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Сквира Сквирського району Київської області, громадянка України, українка, з вищою освітою, юрисконсульт ТОВ «Стик Транс Сервіс», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судима,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 30.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, скоєних за нижченаведених обставин.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 у вересні 2023 року отримала від невстановленої особи інформацію про закінчення терміну відстрочки від мобілізації ОСОБА_7 , тобто тимчасового звільнення військовозобов'язаного від призову на військову службу під час мобілізації, який працює на посаді охоронця відділу охорони Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».
У цей час, за попередньою змовою з невстановленою особою, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на підбурювання ОСОБА_8 , який є рідним братом ОСОБА_7 , до надання неправомірної вигоди службовим особам за вчинення ними дій в інтересах останнього, з використанням службового становища.
З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_4 у вересні 2023 року зателефонувала до ОСОБА_8 та запропонувала йому зустрітися, на що останній погодився.
Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 , діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, повідомила ОСОБА_8 , що за 20 000 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 15.09.2023 становить 731 400 грн.) може допомогти його брату ОСОБА_7 уникнути призову на військову службу під час мобілізації.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення нею дій в інтересах ОСОБА_7 з використанням службового становища, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з невстановленою особою, 26.10.2023 зателефонувала до ОСОБА_8 та запропонувала йому зустрітися з метою обговорення плану уникнення призову на військову службу під час мобілізації його брата та передачі раніше обумовленої суми грошових коштів.
ОСОБА_4 26.10.2023, продовжуючи реалізацію свого умислу, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, зустрілася з ОСОБА_8 у приміщенні ТОВ «СТИК ТРАНС СЕРВІС» за адресою - Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, 104-Б.
Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 , що за допомогу у визнанні його брата ОСОБА_7 непридатним до військової служби за станом здоров'я та уникнення у такий спосіб призову під час мобілізації, він має сплатити грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США, як неправомірну вигоду службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , медичним працівникам закладів охорони здоров'я України та працівникам ВЛК, за вчинення ними в інтересах його брата дій, з використанням службового становища, з яких 8000 доларів США потрібно передати їй як авансовий платіж.
При цьому, ОСОБА_4 своєю поведінкою викликала у ОСОБА_8 впевненість про наявність у неї можливостей для прийняття рішення про визнання його брата ОСОБА_7 непридатним до військової служби за станом здоров'я та уникнення у такий спосіб призову під час мобілізації, оскільки 07.11.2023 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 познайомила його зі службовими особами вказаної установи.
Після чого, 17.11.2023 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , у результаті підбурювання ОСОБА_8 отримала від останнього грошові кошти у сумі 1000 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 17.11.2023 становить 36250 гривень) та 253 200 грн., як нібито першу частину обумовленої суми неправомірної вигоди.
Вказаними діями ОСОБА_4 підбурила ОСОБА_8 до участі у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: наданні неправомірної вигоди службовій особі, виконавши при цьому всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у закінченому замаху на підбурювання до надання службовій особі неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК.
Крім того, ОСОБА_4 за вищевказаних обставин, отримавши шляхом обману грошові кошти ОСОБА_8 , наміру виконувати взятих на себе зобов'язань не мала, та привласнила їх, розпорядившись ними на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК.
На думку слідчого, існують ризики, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрювана та її захисник заперечували щодо задоволення клопотання, вважали його необґрунтованим. Просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, яке статтею ст. 194 КПК України покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні інкримінованого злочину; свідчать про існування ризиків непроцесуальної поведінки такої особи; підтверджують відсутність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування має оцінюватись з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у підозрюваної певних вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що дійсно існують ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваної.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, наявність у підозрюваної утриманців, її репутацію, майновий стан тощо.
Слідчий суддя, враховуючи наявність у ОСОБА_4 постійного місця мешкання, роботи, її пенсійний вік, відсутність судимостей, приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваної зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на неї такі обов'язки:
-не залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби (за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття/бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога»);
-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або роботи (в залежності від стадії кримінального провадження);
-утримуватись від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , іншими свідками у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 30 липня 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1