Справа № 761/18509/25
Провадження № 2-р/761/14/25
03 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Фролової І.В. розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті.
У своїй заяві, ОСОБА_1 просить суд роз'яснити рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті в частині того:
1) Роз?яснити рішення суду у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті в частині: «Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті».
2) Роз?яснити рішення суду в частині застосування Постанови Верховного Суду від 15.08.2024 у справі N? 643/8133/23, де Верховний Суд «погодився з рішенням судів про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту смерті на території іноземної держави, виснувавши, що станом на день розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій свідоцтво про смерть, видане на території російської федерації, не потребує будь-якої легалізації. Установивши, що свідоцтво про смерть видане на підставі законодавства іноземної держави, на території якої померла мати заявника, підстав для встановлення факту смерті немає», у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про смерть мого батька , яке видане на території республіки білорусь, серія НОМЕР_1 від 23.10.2024, видане Відділом РАЦС Полоцького райвиконкому Вітебської області, та відсутності можливості отримати оригінал свідоцтва про смерть.
Свою заяву обґрунтовує тим, що 12 травня 2025 року суддею Шевченківського районного суду м. Києва Фроловою I.В. була розглянута справа N? 761/18509/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті.
Суд постановив рішення про залишення без задоволення Заяву про встановлення факту смерті по справі N? 761/18509/25. В рішенні йдеться про те, що свідоцтво про смерть, яке видано на території республіки білорусі є дійсним на території України.
Так, суд посилався на п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року N? 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Судом було визначено, що Верховний Суд у постанові від 15.08.2024 у справі N? 643/8133/23 «погодився з рішенням судів про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту смерті на території іноземної держави, виснувавши, що станом на день розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій свідоцтво про смерть, видане на території російської федерації, не потребує будь-якої легалізації. Установивши, що свідоцтво про смерть видане на підставі законодавства іноземної держави, на території якої померла мати заявника, підстав для встановлення факту смерті немає».
Як вказує заявник, зазначене в рішення суду є не зовсім зрозумілим в частині того, що оригінал свідоцтва про смерть батька серія НОМЕР_2 від 23.10.2024, видане Відділом РАЦС Полоцького райвиконкому Вітебської області відсутній, а тому не має розуміння, як можливо використати фотокопією вищезазначеного свідоцтва про смерть батька у вирішенні спадкової справи.
У зв'язку з чим, звернувся до суду з вказаною заявою.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 травня 2025 року матеріали заяви було передано на розгляд судді Фроловій І.В.
Суд, вивчивши заяву та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява про роз'яснення рішення не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Виходячи з даної норми закону та змісту заяви, підстави для виклику в судове засідання учасників справи відсутні, а тому сторони в судове засідання не викликалися.
З аналізу ст. 271 ЦПК України випливає, що роз'ясненню підлягають рішення, які мають виконуватися як у добровільному порядку, так і примусово.
Головною підставою для подання заяви про роз'яснення рішення суду є його незрозумілість , що ускладнює його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим закон не містить, а тому їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного.
Суд враховує в якості консультаційних роз'яснення, викладені в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», де зазначено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим, рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 просила встановити факт смерті її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 72 роки ІНФОРМАЦІЯ_2 на території республіки Білорусь, у Вітебській області, м. Полоцьк.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території республіки Білорусь, у Вітебській області, м. Полоцьк., заявником долучено копію свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 23.10.2024, видане Відділом РАЦС Полоцького райвиконкому Вітебської області.
Рішенням суду від 12 травня 2025 року вимоги заяви було залишено без задоволення, оскільки відповідно до письмових матеріалів справи, факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на території республіки Білорусь, у Вітебській області, м. Полоцьк, зафіксовано відповідним державним органом іноземної держави.
Таким чином, суд приходить до висновку, що свідоцтво про смерть видане на території республіки Білорусь, у Вітебській області, м. Полоцьк є таким, що видане на підставі законодавства іноземної держави, на території якої помер батько заявника, а відтак відсутні підстави для встановлення факту смерті.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Заслуговує на увагу те, що Верховний Суд у постанові у справі №359/10023/16-ц дійшов висновку, що під час вирішення питання про призначення суми середнього заробітку за період вимушеного прогулу суд вказує суму без відрахування з неї податків і зборів.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 22.07.2022 у справі №320/650/21 та постанові від 21.10.2021 у справі №826/2778/14. Окрім цього, такі самі висновки містяться й у постанові від 02.11.2021 у справі №808/8156/14.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 271, 353-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: