Справа № 761/39739/24
Провадження № 2-др/761/129/25
03 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Притули Н.Г.,
при секретарі: Тихій П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича - адвоката Скрипник Павла Григоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в позові відмовлено.
Разом з тим, 04.04.2025 року представник відповідача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились. Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в його відсутність та просив її задовольнити. Представник позивача та позивач, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви в судове засідання не з'явились, не повідомили про причини неявки в судове засідання, не направили пояснень на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
А тому суд продовжив розгляд заяви у відсутність сторін.
Дослідивши матеріали вищезазначеної справи суддя вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в позові відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жаботинським І.В. у зв'язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію Договору про надання правової допомоги від 06.12.2024 року з Додатком №1, який визначає ціну Договору, форму, строки та порядок розрахунків; акт приймання передачі №1 надання послуг від 09.12.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 06.12.2024 року; додаток до вказаного акту - розрахунок вартості наданих послуг на суму 5 000,00 грн.; копію платіжної інструкції №57333975 від 10.12.2024 року на суму 5 000,00 грн.; виписку по рахунку Скрипник П.Г. про зарахування 10.12.2024 року коштів в сумі 5 000,00 грн.; акт приймання передачі №3 надання послуг від 02.04.2025 року до Договору про надання правової допомоги від 06.12.2024 року; додаток до вказаного акту - розрахунок вартості наданих послуг на суму 6 000,00 грн.; копію платіжної інструкції №57336715 від 04.04.2025 року на суму 6 000,00 грн., виписку по рахунку Скрипник П.Г. про зарахування 04.04.2025 року коштів в сумі 6 000,00 грн.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 року, справа № 922/1964/21.
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).
Отже, враховуючи викладене, відсутність заперечень позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), доведено надання таких послуг та їх обсяг, а тому суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції в сумі 11 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича - адвоката Скрипник Павла Григоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича (адреса: м. Київ, вул. Обсерваторна, буд.8 оф. 13) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г. Притула