м. Вінниця
17 червня 2025 р. Справа № 120/391/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області №104750003710 від 30.10.2024 року про відмову у перерахунку пенсії.
Ухвалою від 20.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачами було подано відзиви на позовну заяву, в якому представники пенсійного органу заперечили щодо задоволення заявлених вимог, з підстав їх необґрунтованості. Зокрема, відзиви аргументовані тим, що відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Так, на переконання представників відповідачів, право на перерахунок грошової допомоги в даному випадку відсутнє, оскільки відповідна виплата має одноразовий характер, в той же час, грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій вже становлено.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 13.05.2021 року отримувала пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року.
Не заперечується сторонами, що при виході на пенсію в 2021 році позивачу виплачено десять місячних пенсій на день її призначення, з урахуванням пенсії в розмірі 6820,86 грн.
В подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі №320/16107/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати її призначення з урахуванням стажу роботи на посаді лікаря-інтерна Київської обласної психіатричої лікарні №1 з 01.08.1985 по 22.08.1986, лікаря-нарколога КП "Комунального некомерційного підприємства Тетіївська центральна районна лікарня" Тетіївської районної ради з 22.08.1986 по 12.01.1996 та з 09.12.2000 по 01.01.2004 у подвійному розмірі з урахуванням вже отриманих сум.
Окрім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року по справі №320/701/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з дати її призначення, з урахуванням стажу роботи на посаді лікаря-нарколога Комунального підприємства "Комунального некомерційного підприємство Тетіївська центральна районна лікарня" Тетіївської районної ради з 01.01.2004 по 19.04.2021, та лікаря-нарколога Комунального некомерційного підприємства "Тетіївська центральна лікарня" Тетіївської міської ради з 19.04.2021 по дату призначення пенсії у подвійному розмірі з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
За результатом перерахунку пенсії позивача на виконання вищевказаних судових рішень, розмір відповідної пенсії склав 13095,02 грн, що також не заперечується відповідачами.
Позивач вважає, що неврахування пенсійним органом певних періодів її роботи призвело до призначення їй пенсії в заниженому розмірі, що в свою чергу, призвело до отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в заниженому розмірі.
23.10.2024 року позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо здійснення перерахунку виплаченої їй грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідну заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке рішенням №104750003710 від 30.10.2024 року відмовило у її задоволенні, у зв'язку з відсутності підстав для такого перерахунку, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області вже встановлено відповідну грошову допомогу.
Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191.
Відповідно до п.1 Порядку цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років";
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм права вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 по справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні пенсії за віком позивачеві було нараховано та виплачено грошову допомогу з урахуванням розміру пенсії станом на день її призначення. Водночас, з урахуванням подвійного обчислення визначених вище судом періодів роботи (справи №320/16107/21 та №320/701/23), розмір пенсії позивача змінився, відповідно підлягає перерахунку одноразова грошова допомога.
При цьому, суд враховує доводи відповідачів, що перерахунок та виплата одноразової грошової допомоги після перерахунку призначеної пенсії, яка вже виплачується, діючим законодавством не передбачені.
В той же час, відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10 липня 2003 року у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45 та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002 II).
Разом з тим, суд звертає увагу, що не зарахування пенсійним органом при призначенні пенсійного забезпечення позивача з дати її призначення до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи на посаді лікаря-нарколога Комунального підприємства "Комунального некомерційного підприємство Тетіївська центральна районна лікарня" Тетіївської районної ради з 01.01.2004 по 19.04.2021, та лікаря-нарколога Комунального некомерційного підприємства "Тетіївська центральна лікарня" Тетіївської міської ради, призвело до виплати пенсії у меншому розмірі, що в свою чергу має наслідком виплати одноразової грошової допомоги також у меншому розмірі.
На переконання суду, оскільки пенсійним законодавством порядок відновлення порушеного права на належне пенсійне забезпечення в частині отримання належної одноразової грошової допомоги не визначено, в даному випадку єдиний спосіб відновлення порушеного права позивача на отримання належної суми одноразової грошової допомоги - це її перерахунок з конкретної дати та виплата на підставі рішення суду.
Суд уважає за необхідне зазначити, що пенсійним органом фактично було одночасно порушено права позивача як на призначення пенсії з урахуванням стажу роботи у подвійному розмірі, так і на перерахунок одноразової грошової допомоги, розмір якої визначається виходячи з місячного розміру пенсії позивачки.
На підставі викладеного рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області №104750003710 від 30.10.2024 року про відмову у перерахунку пенсії, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи встановлену судом протиправність вказаного рішення та відмови в перерахунку спірної грошової допомоги, суд вважає за можливе зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, з урахуванням перерахованої пенсії на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року по справі №320/701/23, враховуючи вже виплачені суми грошової допомоги.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 23.10.2024 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку.
Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Таким чином, відповідачі входять в єдину систему територіальних органів Пенсійного фонду України.
При цьому, пенсійна справа, після прийняття рішення передається засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
З огляду на викладене, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, враховуючи зміст позовних вимог, суд вважає за необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, а тому на її користь слід стягнути відповідну суму.
При цьому, враховуючи, що саме рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, вважаю за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань даного відповідача відповідну суму судового збору.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №104750003710 від 30.10.2024 року про відмову у перерахунку ОСОБА_1 грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, з урахуванням перерахованої пенсії на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року по справі №320/701/23, враховуючи вже виплачені суми грошової допомоги.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ: 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ: 22933548)
Суддя Чернюк Алла Юріївна