Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3419/25
Провадження № 2/711/1801/25
09.06.2025 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК», через свого представника за довіреністю - Шкапенка Олександра Віталійовича, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101711914126301 від 31.03.2024 у розмірі 16386 грн. 08 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства та постановлено ухвалу від 25.04.2025, якою позовну заяву залишено без руху. Так, в ухвалі суду зазначалося про необхідність долучення до позовної заяви доказу надсилання іншим учасникам справи (відповідачу ОСОБА_1 ) копії поданих до суду документів у паперовій формі листом з описом вкладення, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, враховуючи ту обставину, що означену позовну заяву подано позивачем до суду в електронній формі через електронний кабінет ЄСІТС, а в іншого учасника справи (відповідача ОСОБА_1 ) відсутній електронний кабінет у ЄСІТС.
Вказана вище ухвала суду доставлена до електронного кабінету позивача 25.04.2025 о 15 год. 39 хв., про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного документу від 25.04.2025. Крім того, цю ухвалу оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 5-7 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Крім того, частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Таким чином, суд виконав обов'язок щодо повідомлення позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» про прийняте у цій справі судове рішення від 25.04.2025 щодо залишення позовної заяви без руху.
Так, враховуючи дату та час отримання вказаної ухвали - 25.04.2025 о 15 год. 39 хв., останнім днем строку, встановленим АТ «АКЦЕНТ-БАНК» для усунення недоліків позовної заяви, є 05.05.2025.
Станом на 05.05.2025 позивач не звертався до суду щодо питань розгляду справи за вказаною позовною заявою, не подавав заяв про продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, як і ним не подані матеріали на виконання ухвали суду від 25.04.2025, враховуючи, що 10-ти денний строк, визначений цією ухвалою суду, уже закінчився.
Водночас, 12.05.2025 позивачем, через систему «Електронний суд», подано заяву про усунення недоліків з додатками. При цьому, позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку для подання такої процесуальної заяви та не наведено поважність причин пропуску строку для її подачі, у зв'язку з пропуском 10-ти денного строку, визначеного судом в ухвалі від 25.04.2025 для усунення недоліків позовної заяви.
Визначаючи наявність підстав для відкриття провадження по справі та надаючи оцінку позиції сторони позивача, слід звернути увагу на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст. 185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Відповідно до норм ст.ст. 175, 177 ЦПК України обов'язком позивача є зазначення в позовній заяві зокрема, учасників справи, визначення їхнього процесуального статусу, інформації про них, обставин щодо змісту позовних вимог (способу/способів) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини тощо. Крім того, є обов'язковим сплата судового збору або надання документів, які підтверджують звільнення позивача від сплати таких судових витрат.
Таким чином, позивач зобов'язаний, відповідно до вимог ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83, ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, виконати вимоги при зверненні до суду з відповідним позовом, але у порядку та визначені строки цього зроблено не було, а тому порушується принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи лише у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Саме позивач, як передбачено ч. 2 ст. 83 ЦПК України, зобов'язаний одночасно із поданням позову подати всі наявні в нього докази, що передбачено ч. 5 ст. 177 ЦПК України, і виправдовується дією принципу змагальності, який передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи позовну заяву без руху, АТ «АКЦЕНТ-БАНК» інформувався про обов'язок виправити недоліки вказаної позовної заяви, а саме надати доказ надсилання іншим учасникам справи (відповідачу ОСОБА_1 ) копії поданих до суду документів у паперовій формі листом з описом вкладення, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Слід зазначити, що вказане рішення відповідає позиції Верховного Суду, що викладене у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 705/5060/18).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи матеріали справи, встановлено, що звернувшись до суду із вказаною позовною заявою, позивач, протягом 10-ти денного строку, визначеного ухвалою суду від 25.04.2025, не подав до суду заяв про продовження (поновлення) строку для усунення недоліків позовної заяви, враховуючи ухвалу суду від 25.04.2025. При цьому, судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення позивача про прийняте рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи недоліки позовної заяви та її невідповідність вимогам ст. 177 ЦПК України, про що зазначено в ухвалі суду від 25.04.2025, позивачем не усунуто у строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню. До того ж, відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України, позивачем до суду не подано заяв про продовження (поновлення) процесуального строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, подання заяв, документів тощо. Крім того, повернення позовної заяви не позбавляє АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у подальшому звернутися до суду із позовом до осіб, які, як він вважає, порушують, не визнають або оспорюють його права та інтереси.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 43, 83, 95, 175-177, 185 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити особам, які звертаються до суду, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 09.06.2025.
Суддя: С. М. Позарецька