Справа № 699/672/25
Номер провадження № 3/699/348/25
18.06.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовий квиток НОМЕР_1 від 28.03.2025, інші дані суду не відомі,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 19.04.2025 серії ЕПР1 № 304884 (далі - протокол).
З протоколу вбачається, що 18.04.2025 о 21 год 30 хв в с. Яблунівка по вул. Чіковані, 7 пішохід ОСОБА_1 раптово вийшов на проїжджу частину, не впевнився у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, не переконався у відсутності транспортного засобу, який наближався, що стало причиною наїзду на останнього автомобілем КІА SORENTO д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження лакофарбового покриття, травмовах немає. Зазначено, що ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 4.14 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Потерпілі та свідки правопорушення у протоколі не зазначені.
Адміністративний матеріал крім протоколу містить копію рапорту Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18.04.2025 щодо події ЄО № 10833; схему місця ДТП; письмові пояснення водія та пасажира авто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; копію військового квитка ОСОБА_1 ; копію посвідчення водія ОСОБА_2 та свідоцтва про реєстрацію його транспортного засобу; роздруківки фото із зображення автомобіля та проїжджої частини; роздруківки протоколі досліджень щодо ОСОБА_1 ; результати оглядів учасників події на стан сп'яніння: результат ОСОБА_2 0,00 проміле, у ОСОБА_1 лікарем установлено наявність ознак алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього не надходило.
Таким чином, ужиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 (див. у т.ч. постанову ВС від 15.05.2019 по справі № 0870/8014/12).
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Водій ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов такого.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Положеннями п. 4.14 Правил дорожнього руху передбачено, що 4.14. Пішоходам забороняється:
а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;
в) допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;
г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;
ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
д) рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З огляду на викладене при кваліфікації дій особи за ст. 124 КУпАП доведенню полягають обставини, які свідчать про допущення учасниками дорожнього руху порушення конкретного правила дорожнього руху, а також про пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раптово вийшов на проїжджу частину, не впевнився у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, не переконався у відсутності транспортного засобу.
При цьому згідно із письмовими поясненнями водія авто ОСОБА_2 , що його засліпило світло фар зустрічних транспортних засобів, після чого він помітив на дорозі силует людини та натиснув на гальма і викрутив кермо у праву сторону, проте зачепив пішохода.
Указане не свідчить про раптовий вихід ОСОБА_1 на дорогу.
Однак покази самого ОСОБА_1 до матеріалів справи не додано. За змістом рапорту Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18.04.2025 щодо події ЄО № 10833 ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, але указаного запису до справи не додано.
Проте, відповідно до положень КУпАП України, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати ані фактичні обставини, ані кваліфікацію, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національною судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний матеріал не містить відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а отже з цих підстав провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід закрити на підставі ст. 247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 124, 247, 268, 283-284 КУпАП, суддя
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення від 19.04.2025 серії ЕПР1 № 304884 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовий квиток НОМЕР_1 від 28.03.2025, інші дані суду не відомі - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя Літвінова Г.М.