Номер провадження: 11-сс/819/57/25
Номер справи місцевого суду: 766/7110/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
17 червня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 травня 2025 року в кримінальному провадженні №62025080200000576 від 18 березня 2025 року стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 травня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області та стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 06 липня 2025 року.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 травня 2025 року скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначив, що наявні поважні причини неявки ОСОБА_8 до військової частини. Так, ОСОБА_8 залишив військову частину по направленню до військового госпіталю, після чого був направлений та проходив лікування у цивільному медичному закладі.
Всі докази проходження ним лікування у цивільному закладі знаходяться у військовій частині.
Крім того, підозрюваний не має на меті переховуватись, оскільки особисто зацікавлений у швидкому досудовому розслідуванні, у зв'язку із чим сприятиме слідству. Таким чином відсутні підстави вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність.
Також, слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_8 має чотирьох неповнолітніх та малолітніх дітей, які потребують батьківської уваги.
Захисник звертає увагу, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений на підставі суворості можливого вироку.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор зазначив, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Підозрюваний ОСОБА_8 належним чином повідомлений про місце, дату та час апеляційного розгляду. Заяв, клопотань про забезпечення його участі в судовому засіданні на адресу суду не надходило. Захисник ОСОБА_7 не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності підозрюваного.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів провадження вбачається, що СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025080200000567 від 18 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
08 травня 2025 року в рамках даного кримінального провадження в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України затримано ОСОБА_8 .
08 травня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 КК України - нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з повідомленням про підозру солдат ОСОБА_8 , проходячи військову службу за контрактом та будучи забезпечений речовим, грошовим, продовольчим та іншими видами забезпечення, вирішив тимчасово ухилитися від військової служби та проходячи лікування у багатопрофільній опорній лікарні м. Житомира (КНР ЖБОЛ НСР), 08.10.2024 вибув із зазначено лікувального закладу та до місця служби без поважних причин вчасно не з'явився, мотивуючи свої дії особистими обставинами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану, в порушення ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 2, 11, 16, 49, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 08.10.2024 вибув із лікувального закладу багатопрофільної опорної лікарні м. Житомира (КНР ЖБОЛ НСР) та до місця служби без поважних причин вчасно не з'явився, мотивуючи свої дії особистими обставинами, не пов'язаними з проходженням військової служби та ухилявся від проходження служби до 08.05.2025.
Таким чином, в період з 08.10.2024 до 08.05.2025 року, солдат ОСОБА_8 , без поважних причин обов'язки військової служби не виконував, до розташування військової частини безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього. При цьому, солдат ОСОБА_8 , документів, підтверджуючих поважність та законність відсутності на військовій службі, до військової частини не надавав.
09 травня 2025 року слідчий звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області із клопотанням в якому просив застосувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За твердженням сторони обвинувачення ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного злочину, що підтверджується долученими до клопотання доказами. Крім того, слідчий послався на існування ризиків того, що ОСОБА_8 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому запобігти вказаним ризикам неможливо, окрім як шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Розглянувши вказане клопотання, слідчий суддя погодився із доводами сторони обвинувачення та встановив існування правових підстав для застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, ризику незаконного впливу на свідків та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Надаючи оцінку вказаним висновками слідчого судді у відповідності із доводами апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що слідчим суддею належним чином виконано вимоги процесуального законодавства та вірно встановлено наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.
Так, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання, а саме:
1. Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від начальника Херсонського загального відділу Військової служби правопорядку ОСОБА_9 від 12.02.2025 про не прибуття військовослужбовця за контрактом ОСОБА_8 з лікувального закладу до місця несення служби з 08.10.2024 до 08.05.2025.
2. ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.05.2024 за якою ОСОБА_8 звільнено умовно-достроково 24.05.2024 з Житомирської виправної колонії №4 за на підставі ст.81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом на строк 03 (три) роки 11 (одинадцять) місяців 09 (дев'ять) днів.
3. Контрактом про проходження громадянином України ОСОБА_8 військової служби у Збройних Силах України військовослужбовцем із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання для проходження військової служби на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, укладеним між Міністерством оборони України та ОСОБА_8 від 25.05.2024 на строк до закінчення особливого періоду - військового стану в України.
4. Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.05.2025.
5. Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.05.2025.
6. Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 02.05.2025.
Оцінюючи питання існування обґрунтованої підозри, суд апеляційної інстанції виходить із поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Згідно вказаного в рішенні ЄСПЛ визначення, обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Апеляційний суд, проаналізувавши зазначені докази, що долучені до клопотання слідчого, вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, адже фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, в клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Посилання захисника на наявність поважних причин нез'явлення підозрюваного до військової частини, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки, будь-яких підтверджуючих документів цього матеріали провадження не містять. Натомість, долучені до клопотання слідчого відомості свідчать про причетність ОСОБА_8 до інкримінованого злочину.
Слід зазначити, що питання наявності чи відсутності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення не є предметом перевірки під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Вказане питання може бути предметом судового розгляду.
Крім того, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про те, що в судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, адже відповідні обставини підтверджуються відомостями, що долучені до клопотання слідчого, зокрема і відомостями про особу підозрюваного.
Слідчий суддя встановив, що підозрюваний одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем військової служби за контрактом.
В той же час ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Крім того, ОСОБА_8 раніше судимий за ч.1 ст.162, ч.2 ст.125, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України. За останньою судимістю звільнений умовно-достроково на підставі ст.81-1 КК України у зв'язку із укладенням контракту для проходження військової служби. За підозрюваним встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців. До проходження військової служби ніде не працював, доходів та стійких соціальних зв'язків не мав.
Так, існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування обумовлено відсутністю у підозрюваного міцних соціальних зв'язків та тяжкістю кримінального правопорушення, що йому інкриміноване. Зокрема підозрюваний хоч і має сім'ю, проте до проходження військової служби відбував покарання за скоєні злочини. При цьому матеріали провадження не мітять відомостей про міцність наявних у ОСОБА_8 соціальних зв'язків. Більш того, ОСОБА_8 підозрюється у тому, що як військовослужбовець не з'явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про існування ризику переховування підозрюваного, оскільки підозрюваний з метою ухилення від можливого суворого покарання може вдатися до дій спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, обґрунтованим є висновок слідчого судді про існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний знайомий з особами, що є свідками в кримінальному провадженні. З огляду на те, що підозрюваний особисто знайомий зі свідками у кримінальному провадженні та обізнаний з місцем їх проживання, перебування, ризик незаконного впливу ОСОБА_8 на вказаних осіб є реальним.
Також слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки матеріали, що долучені до клопотання слідчого містять відомості щодо схильності ОСОБА_8 до протиправної діяльності, оскільки він раніше неодноразово судимий.
Таким чином посилання захисника на те, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України є безпідставними.
Враховуючи обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_8 тяжкого злочину, наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на відомості про особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, саме запобіжний захід пов'язаний з ізоляцією від суспільства та постійним наглядом здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не в змозі забезпечити належний контроль за поведінкою підозрюваного.
Також, апеляційний суд зважає на положення ч.8 ст.176 КПК України , відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленому ризику.
На підставі наведеного, попри доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та обрав підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Такі висновки слідчого судді ґрунтуються не тільки на тяжкості інкримінованого ОСОБА_8 злочину, але і відомостях про особу підозрюваного, а також встановлених ризиках.
Визначений слідчим суддею строк тримання під вартою визначено в межах строку досудового розслідування.
З огляду на положення ч.4 ст.183 КПК України, підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України, слідчий суддя обґрунтовано не визначив підозрюваному розмір застави.
Доводи захисника з приводу того, що слідчий суддя не врахував відомості про наявність у ОСОБА_8 дітей, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що суд надав належну оцінку вказаному питанню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що захисником в апеляційній скарзі не наведено жодних належних доводів, які могли би бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 376 ч.2, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 09 травня 2025 року, якою стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4