Номер провадження: 22-ц/813/3491/25
Справа № 509/5184/24
Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
12.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , про відмову від позову,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року, ухвалене судом у складі судді Кочко В.К., в с-щі Овідіополь Одеської області,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу, в обґрунтування зазначивши, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2021 року по справі № 521/22246/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі, вказана ухвала набрала законної сили. У відповідності до частини другої затвердженої мирової угоди сторони вирішили, що ОСОБА_2 зобов'язується сплатити ОСОБА_1 у строк до 01.09.2021 року кошти в розмірі 1500 доларів США. Ухвалою від 24 вересня 2021 року по справі № 521/22246/20 виправлено описку, допущену в ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 10.08.2021 року.
Позивач посилався, що станом на момент звернення до суду відповідач так і не сплатила грошові кошти в розмірі 1500 доларів США, порушивши тим самим пункт 2 мирової угоди, будь-які усні вимоги та зауваження вона ігнорує.
Відповідач не виконала умов зобов'язання, а тому вважається особою, яка прострочила виконання зобов'язання. Оскільки офіційний курс гривні щодо іноземних валют, а саме 1 долар США дорівнює 41,2508 гривень, відповідно загальний розмір зобов'язань складає 1500 доларів США, що дорівнює 61876,2 гривень.
Позивач вважає, що загальний розмір компенсації простроченого зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, складає за три повних роки 135 доларів США х 41,2508 грн, що дорівнює 5568,858 гривень.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму грошової заборгованості в розмірі 1500 доларів США, що в еквіваленті на момент звернення складає 61876,2 гривень та стягнути суму компенсації за порушення грошового зобов'язання за три повних роки прострочки починаючи з 01.09.2021 року по 01.09.2024 року в розмірі 135 доларів США, що в еквіваленті на момент звернення складає 5568,858 гривень.
Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 19 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, відмовив.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що в жовтні 2024 року позивач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. із заявою про примусове виконання ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 10.08.2021 року по справі № 521/22246/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя про затвердження мирової угоди, 25.10.2024 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. прийняв повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в якому зазначив, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: у виконавчому документі не визначено боржника та стягувача, на зазначено місце проживання. Також резолютивна частина рішення не передбачає заходи примусового виконання рішень. Також судом встановлено, що позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про виправлення описки, в якій просить суд привести мирову угоду у відповідності до вимог "Про виконавче провадження". Отже, на думку суду першої інстанції, вищенаведені дії відповідача свідчать про те, що він намагається одночасно виконати ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 24.09.2024 року про затвердження мирової угоди щодо стягнення 1500 доларів США у примусовому порядку та стягнути цю ж саму суму у позовному проваджені, що неприпустимо, оскільки в силу ч.3 ст. 208 ЦПК України, у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди, ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Крім того, суд, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 02 березня 2016 року по справі №6-2491цс15, дійшов висновку, що позивач обрав спосіб захисту своїх прав не передбачений законом, а тому вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись із указаним судовим рішенням, просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року по справі № 509/5184/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму грошової заборгованості в розмірі 1500 доларів США, що в еквіваленті на момент звернення складає 61876,2 гривень та стягнути суму компенсації за порушення грошового зобов'язання за три повних роки прострочки починаючи з 01.09.2021 року по 01.09.2024 року в розмірі 135 доларів США, що в еквіваленті на момент звернення складає 5568,858 гривень, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 28.01.2025 року відкрив апеляційне провадження, роз'яснив ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу та ухвалою від 07.02.2025 року призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час та місце судового засідання.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою в довідковому листі про час та місце судового засідання.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшла заява про закриття провадження у справі.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про відмову позивача від позову та закриття провадження у справі.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.06.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи документи надані до заяви ОСОБА_2 про закриття провадження: копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 34 від 04.06.2025 року про сплату ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 62458 грн, довідку Укрсиббанку вих. №63-2-16/33/51 від 04.06.2025 р. стосовно курсу НБУ гривні к долару США та документи додані до заяви ОСОБА_1 про відмову від позову: копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 04.06.2025 року про сплату ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 62458 грн, повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 06.05.2025 року,
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримав заяву про відмову позивача від позову та закриття провадження у справі.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не наполягав на задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та не заперечував проти задоволення заяви позивача про відмову від позову та закриття провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про відмову від позову, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Подана позивачем заява обґрунтована погашенням стороною відповідача суми боргу в повному обсязі.
Відповідно до пункту першого частини другої ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Положеннями ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Заява про відмову від позову подана представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Гречко І.О.
Відповідно до частини першої та другої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана представником ОСОБА_1 - Гречко І.О.
На підтвердження своїх повноважень діяти від імені позивача в Одеському апеляційному суді представником Гречко І.О. надано копію ордеру на надання правової допомоги серії ВН № 1350045 від 06 травня 2025 року, відповідно до якого повноваження адвоката не обмежуються.
Отже представник позивача має право на представництво інтересів ОСОБА_1 в Одеському апеляційному суді, з правом відмови від позовної заяви.
Враховуючи, що заява про відмову від позовної заяви, підписана належним представником позивача, повноваження якого на подання заяви про відмову від позову не обмежені, подана до закінчення апеляційного провадження, обставини, які б перешкоджали прийняттю такої відмови суду невідомі, відмова від позову відповідає принципу диспозитивності, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 , подана представником Гречко І.О. про відмову від позовної заяви підлягає задоволенню, провадження у справі закриттю.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що позивачем ОСОБА_1 сплачено за подання позовної заяви 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.3851779588.1 від 29 серпня 2024 року та за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1816,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.4145678520.1 від 20 січня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Тому, колегія суддів вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, 206, 373, п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , про відмову від позовної заяви задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу та трьох відсотків річних.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу та трьох відсотків річних, закрити.
Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору у сумі 1513,60 грн, згідно з платіжною інструкцією № 0.0.3851779588.1 від 29 серпня 2024 року на рахунок UA078999980313181206000015704, отримувач: ГУК в Од.обл./ смт Овідіополь /22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101 та згідно з платіжною інструкцією № 0.0.4145678520.1 від 20 січня 2025 року на рахунок UA428999980313161206080015757, отримувач: ГУК в Од.обл./Малиновськ.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Каташов
Ю.П. Лозко