Справа № 697/1111/25
№ пров. 3/697/568/2025
17 червня 2025 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адреесою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого,
за ч.1 ст.130, ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 25.04.2025 близько 00:22 год в м. Канів по вул. Енергетиків, 254 керував скутером Вайпер Гранд Прікс н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота та від проходження огляду на алкотестері Драгер та огляд лікаря відмовився під відеозапис нагрудної бодікамери БК DSJ 21100180, чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 25.04.2025 близько 00:22 год в м. Канів по вул. Енергетиків, 254 керував т.з. Viper Grand Prix н.з. НОМЕР_2 , відносно якого встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП №57682925 від 05.04.2019, чим порушив вимоги ч.10 ст.15 ЗУ'Про дорожній рух, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 126 КУпАП
В судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, не з'явився.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 126 КУпАП до таких не відноситься. ОСОБА_1 було відомо про судове засідання, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи без його участі. Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи обізнаним про складення протоколів про адміністративні правопорушення щодо нього та повідомленим про розгляд справи в Канівському міськрайонному суді, він не з'явився, не повідомив причини своєї неявки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Необхідно зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
В ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Перешкоди у розгляді справи без участі ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про розгляд справи, відсутні.
Оскільки справи одночасно розглядаються одним і тим же органом суддя дійшов висновку про об'єднання справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі єдиний номер №697/1111/25, провадження №3/697/568/2025.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.3 ст. 126 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 311036 від 25.04.2025;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 311042 від 25.04.2025;
- направлення на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увіагу та швидкість реакції від 25.04.2025;
-відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 № 311036 від 25.04.2025;
- копією постанови ВП № 57682925 від 05.04.2019 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строк притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
У відповідності до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи обставини правопорушення, особу порушника, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП на правопорушника ОСОБА_1 необхідно покласти сплату судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст.279, 283, 284 КУпАП, суддя
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення №697/1111/25 та 697/1112/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 126 КУпАП, в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі єдиний номер №697/1111/25, провадження №3/697/569/2025.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 126 КУпАП та призначити стягнення:
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
- за ч.3 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
На підставі статті 36 КУпАП шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Розрахункові рахунки для сплати штрафу (по справах про адмінправопорушення): ЄДРПОУ: 37930566, одержувач: ГУК у Черкаській області/тг м.Канів/21081100, розрахунковий рахунок: UA778999980314030542000023717, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.
На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя Канівського
міськрайонного суду Л. О. Колісник