Справа № 564/1053/25
18 червня 2025 року м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Стара Вижівка, Старовижівського району Волинської області, українця, громадянина України, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, який на час вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді солдата резерву взводу резерву резервної роти військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 19.05.2016 за ч.2 ст.121 КК України до покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі (звільненого 18.04.2023 у зв'язку з відбуттям строку покарання), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що він 08 лютого 2025 року близько 20 год. 00 хв., перебуваючи у наметі №5/4 військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокується у АДРЕСА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, не пов'язаних із проходження військової служби, завдав один удар ножем в область грудної клітки військовослужбовця ОСОБА_5 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа з наскрізним пошкодженням верхньої долі та сліпим пошкодженням середньої долі правої легені, що ускладнилися пневмо-гемотораксом, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисного тілесному ушкодженні, небезпечне для життя в момент заподіяння, ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини нанесення потерпілому тілесного ушкодження, щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення за скоєне, дуже жалкує про те, що сталося.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, підтримує покази, надані ним на досудовому розслідуванні.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України доведена повністю та кваліфікація його дії за ч.1 ст.121 КК України правильна, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання призначення ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання та обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також беручи до уваги щире каяття обвинуваченого у вчиненому, його відношення до скоєного злочину, думку потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів, йому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Враховуючи особу винного ОСОБА_3 , який щиро розкаявся у вчиненому та запевнив суд, що він усвідомив свою провину та в подальшому вчиняти подібного не буде, його особисте ставлення до вчиненого, характер та ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття, є учасником бойових дій, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення його волі, прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України, що буде достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки у відповідності до пп.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Судом також встановлено, що ухвалами слідчого судді Костопільського районного суду від 10.02.2025 у справі 564/576/25 накладено арешт на речові докази.
Враховуючи приписи ст.174 КПК України, оскільки у застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, його належить скасувати.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 373-375, ч.3 ст.349 КПК України, ст.ст.50, 65, 66, 67, 75, 76, ч.1 ст.121 КК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до пп.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 10.02.2025 у справі №564/576/25 - скасувати.
Після набрання вироком суду законної сили речові докази:
-штани камуфляжні військові зі слідами речовини бурого кольору, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
- камуфляжну військову куртку зі слідами речовини бурого кольору, яка перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
-кросівки чорно-білого кольору з надписом «CAMPUS» зі слідами речовини бурого кольору, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
-чоловічу чорну сумку (барсетку) зі слідами речовини бурого кольору, яка перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
-військові черевики жовтого кольору зі шкарпетками, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
-штани камуфляжні, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
-покривало синього кольору, яке перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
-кофту флісову зеленого кольору, яка перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
-термо-білизну чорного кольору, яка перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути власнику;
-кофту червоного кольору потерпілого ОСОБА_5 із слідами речовини бурого кольору, яка перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
-тканинний чохол для ножа чорного кольору з надписом червоного кольору «Grand WAY», який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - знищити;
-ніж з дерев'яним руків'ям чорно-коричневого кольору, з надписом на лезі «Grand WAY» та слідами речовини бурого кольору, який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - знищити;
-змив речовини бурого кольору з матрацу ліжка, який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - знищити;
-контроль до змиву речовини бурого кольору з матрацу ліжка, який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - знищити;
-клаптик тканини сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяОСОБА_1