Провадження № 2/557/301/2025
Справа № 557/536/25
18 червня 2025 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Тишкуна П.В.
секретар судових засідань Гуменюк Н.П.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Коханої О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина.
В обгрунтування свої позовних вимог посилається на те, що з відповідачем перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 28.08.2007 року Горбаківською сільською радою Гощанського району Рівненської області, про що зроблено актовий запис №14, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають чотирьох неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначає, що причиною звернення до суду з вищевказаним позовом є те, що їх з відповідачем сім'я фактично не існує. Вони тривалий час разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Причиною розпаду сім'ї стали відсутність взаєморозуміння між ними, різні погляди на сімейні відносини та обов'язки. Вихованням неповнолітніх дітей відповідач не займається. Діти проживають з позивачем і вона забезпечує їх усім необхідним. Позивач вважає, що шлюб існує лише формально, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити її інтересам, примирення між нею та відповідачем неможливе, а тому просить шлюб розірвати. Спір щодо поділу спільного майна та визначення місця проживання неповнолітніх дітей відсутній.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що згідно рішення Гощанського районного суду від 04.03.2024 року у справі №557120/24 з відповідач на її користь стягуються аліменти на утримання трьох неповнолітніх доньок - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у розмірі 1/2 частини всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Після винесення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів, ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_10 , аліментів на утримання якого позивач не отримує, а відповідач добровільно допомоги на його утримання не надає. Відповідач офіційно працює, має постійний достатній дохід. З урахуванням того, що з ОСОБА_2 вже стягуються аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей, вважає, що до стягнення підлягають і аліменти у розмірі 1/5 частини його щомісячного доходу на утримання їх малолітнього сина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з наступного індексацією.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Гощанського районного суду від 31.03.2025 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду на 07.05.2025 у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Протокольною ухвалою від 07.05.2025 судове засідання відкладено за клопотанням відповідача.
Згідно з ч. 1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Відтак, суд 11.06.2025 перейшов до стадії ухвалення рішення.
Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з повідомленням сторін.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю. Зазначила, що не бажає надалі перебувати з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, а тому наполягає на його розірванні. Зазначила, що її рішення є зваженим та остаточним. Щодо стягнення аліментів на утримання малолітнього сина, позивач вважає, що незважаючи на те, що з відповідача вже стягнуто аліменти у розмірі 1/2 частини його щомісячного доходу на утримання трьох неповнолітніх дітей, до стягнення підлягають і аліменти на утримання сина у визначеному нею розмірі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.
Представник відповідача-адвокат Кохана О.О. в судовому засіданні зазначила, що її довіритель позов в частині розірвання шлюбу визнає повністю і не заперечує щодо його задоволення. Що стосується стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/5 частини всіх видів його доходу щомісячно, то вважає дані вимоги безпідставними, оскільки з відповідача вже стягуються аліменти у розмірі 1/2 частини всіх видів його доходів щомісячно на утримання трьох неповнолітніх дітей, що є максимальним розміром згідно законодавства.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, прийшов до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 28.08.2007 року Горбаківською сільською радою Гощанського району Рівненської області, про що зроблено актовий запис №14, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками чотирьох неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 .
З витягів з реєстру територіальної громади (Гощанська територіальна громада) вбачається, що неповнолітні діти сторін зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно штампу у паспорті позивача, вона також зареєстрована за даною адресою.
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 04.03.2024 року, яке набрало законної сили 10.04.2024 року, справа №557/120/24, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 24.01.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно довідки, видана 05.02.2025 року за №ВФ00-000006, ОСОБА_2 працює в ТОВ «ВЕСТ-ФУД» з 01.03.2024, посада формувальник ковбасних виробів і його дохід за період з 01.08.2024 року по 31.01.2025 року склав 118400,00 грн.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України (далі - СК України).
Щодо вимоги про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують і шлюб між ними фактично припинено. Причиною розпаду сім'ї стали відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні відносини та небажання сторін порозумітися. Шлюб носить лише формальний характер. Діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Суд враховує, що за час окремого проживання сторони не робили спроб для примирення, а відтак приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, у зв'язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позовних вимог щодо поділу спільного майна сторін не заявлено.
Частиною 2 ст.114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо вимоги про стягнення аліментів.
За змістом ст.51 Конституції України дитинство являється об'єктом охорони держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Неповнолітні діти сторін у справі проживають разом із матір'ю і знаходиться на її утриманні. Як встановив суд, відповідач не виконує свого обов'язку батька щодо утримання дітей добровільно і за рішенням суду з відповідача стягнуто аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей розмірі 1/2 (одна друга) частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Малолітній син сторін ОСОБА_11 народився після набрання рішенням суду законної сили і матір самостійно несе усі витрати по утриманню сина. Відтак, позивач підставно звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, як той з батьків, з ким дитина проживає.
Позивач просить суд визначити розмір аліментів на утримання сина у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У ч.2 ст.182 СК України закріплене загальне правило: мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Поняття прожиткового мінімуму визначене в Законі України № 2017-Ш «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року. Це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється щороку на дітей згідно Законів України «Про Державний бюджет України».
Суд звертає увагу, що при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі. Зазначені положення відповідають вимогам, передбаченим статтями 183, 184 СК України.
Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у п.17 підкреслено, що за відсутності згаданої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 СК України) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Представник відповідача просила врахувати, що з відповідача вже стягуються аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 всіх видів його доходів (заробітку), а тому при стягненні аліментів ще на одну дитину, буде перевищено максимальних розмір таких визначених законодавством - 1/2 частина доходів (заробітку) на утримання трьох і більше дітей.
Суд зауважує, що ч. 5 ст.183 СК України передбачено право того із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Проте, суд зазначає, що в даному випадку законом встановлено саме мінімальний розмір частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка стягується у безспірному порядку у наказному провадженні.
Також, з згідно з Кодексом законів про працю (КЗпП), існують обмеження на суми, які можуть бути утримані з заробітної плати працівника, в тому числі для виплати аліментів. Загальна сума відрахувань, включаючи аліменти, не може перевищувати 50% заробітку, який належить до виплати. Однак, у випадку стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, це обмеження збільшується до 70%.
З урахуванням наведених положень закону суд вважає, що вимога про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини підлягає до часткового задоволення. При визначенні розміру аліментів у цій справі, суд враховує вік та стан здоров'я дитини, відповідача як платника аліментів, також обов'язок обох батьків утримувати дітей, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання трьох інших неповнолітніх дітей, а тому з урахуванням принципу рівності часток аліментів, вважає, що позов в частині стягнення аліментів на утримання малолітнього сина сторін підлягає до задоволення частково і з відповідача слід стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_11 у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн., сплачений позивачем під час звернення з позовом до суду та 1211,20 грн. в дохід держави за вимогою про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 4,12,15,16, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 28 серпня 2007 року Горбаківською сільською радою Гощанського району Рівненської області, актовий запис №14.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/6 частини від його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати по справі - судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 1211 (одну тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Суддя П.В.Тишкун