Справа № 545/1470/25
Провадження № 3/545/714/25
18 червня 2025 рокум. Полтава
Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 2 Полтавського РУП в Полтавській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
27.03.2025 року близько 11-03 години ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: вул. Робітнича, буд. 36, с. Копили, Полтавський район, Полтавська область, не виконував та чинив злісну непокору законним вимогам працівника поліції, а саме, не виконав неодноразову вимогу вийти з транспортного засобу.
За вказаним фактом 27.03.2025 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 150255.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі.
Згідно положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначає, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
З отриманих судом матеріалів, в тому числі даних протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про факт складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді, проте, останній не вжив жодних заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження.
Крім того, судом були прийняті заходи щодо виклику ОСОБА_1 у судові засідання однак останній не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд зазначає, що з урахуванням принципу судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП.
Таким чином, суд вважає причини неявки в судове засідання ОСОБА_1 необхідно визнати не поважними та можливим справи розглянути у його відсутність за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає у разі вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку (формальний склад).
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.
Статтею 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Як встановлено в абзаці другому пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ № 8 від 26.06.92р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Таке саме тлумачення використав Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання) від 11 жовтня 2011 року № 1-28/2011 року, в якому також розкрито зміст «простої» непокори що означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Таким чином, із аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що обов'язковими ознаками, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених, законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його вина повністю знайшла своє підтвердження до матеріалів справи доказами, у тому числі- відеозаписом (а.с. 23).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його громадське значення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та відношення до скоєного, суд приходить до висновку, що в діях останнього є склад правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та його слід притягнути до адміністративної відповідальності, призначивши стягнення у вигляді штрафу, і це буде справедливе стягнення, достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує характер правопорушення, дані про особу, винну у правопорушенні, її майновий стан.
Обставини, що обтяжують відповідальність особи, відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.
Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3028,00 грн., тобто, розмір судового збору складає 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200,00 (двісті) грн.
Штраф стягнути до держбюджету на розрахунковий рахунок (IBAN): UA988999980313000106000016719, отримувач ГУК Полтавська обл./тгм м. Полтава/21081100, ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Полтавського апеляційного суду.
СуддяТетяна ЗУБ