Справа № 686/15772/25
Провадження № 1-кс/686/5707/25
04 червня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький клопотання Слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Ходоровці, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, українець, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, військовослужбовець, солдат, військової частини НОМЕР_1 яка перебуває в безпосередньому підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у кримінальному провадженні № 62024240010001007,
Слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, яке погоджено з процесуальним прокурором у кримінальному провадженню ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо задоволення вказаного клопотання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 серпня 2024 року ОСОБА_6 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 та 20.08.2024 прибув до військової частини НОМЕР_1 для проходження підготовки.
В подальшому у відповідності до наказу командувача Сил підтримки Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.10.2024 № 86-РС ОСОБА_6 призначено на посаду оператора відділення мінних загороджувачів взводу інженерних загороджень роти загородження військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває в безпосередньому підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_3 на посаду солдат.
Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу ОСОБА_6 до відділення мінних загороджувачів взводу інженерних загороджень роти загородження військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває в безпосередньому підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_3 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватися правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, відтак в Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан, тому солдат ОСОБА_6 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.
Разом із тим, солдат ОСОБА_6 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов'язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування відділення мінних загороджувачів взводу інженерних загороджень роти загородження військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває в безпосередньому підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , 16.11.2024 самовільно залишив військову частину за місцем її дислокації: АДРЕСА_3 і перебував поза межами військової частини по теперішній час, проводячи час на власний розсуд та не виконуючи обов'язки військової служби, тим самим припинив виконувати свій Конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України по теперішній час.
Своїми умисними діями, які виразилися у самовільному залишенні місця служби, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби), ОСОБА_6 , вчинив кримінальне вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 20 серпня 2024 року ОСОБА_6 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 та 20.08.2024 прибув до військової частини НОМЕР_1 для проходження підготовки. В подальшому у відповідності до наказу командувача Сил підтримки Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.10.2024 № 86-РС ОСОБА_6 призначено на посаду оператора відділення мінних загороджувачів взводу інженерних загороджень роти загородження військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває в безпосередньому підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_3 на посаду солдат.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту мобілізації для проходження військової служби у військовій частині солдат ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Натомість, військовослужбовець ОСОБА_6 в порушення зазначених вище нормативно-правових актів, після призову на військову службу, почав вчиняти кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.
Так, ОСОБА_6 , з метою власної наживи, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме вимоги ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними» та ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, включених до таблиці І списку № 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», на території України без передбаченого Законом дозволу забороняється, достовірно знаючи, що PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено та маючи корисливий мотив, направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовиної PVP, усвідомлюючи протиправність та суспільну-небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, незаконно придбав, зберігав та незаконно збував особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Так, ОСОБА_6 при невстановлених досудовим слідством обставинах (дата, місце, час, спосіб), але не пізніше березня 2025 року, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту в невстановленої слідством особи, кристалічну речовину білого кольору, загальною масою 0,442 г, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3784 г, яку незаконно зберігав за адресою свого проживання АДРЕСА_2 , з метою подальшого незаконного збуту до 11 години 25 хвилин, 06.03.2025.
В подальшому, 06.03.2025, близько 11 години 28 хвилин, ОСОБА_6 з метою подальшого незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовиною, обіг якої заборонено - PVP, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи поруч місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , на сходинковій площадці восьмого поверху, поруч квартири АДРЕСА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, за грошову винагороду у сумі 300 гривень, шляхом особистої передачі з рук у руки, незаконно збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 кристалічну речовину білого кольору, загальною масою 0,442 г, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3784 г, яка знаходилась в згортку фольги, досягнувши при цьому раніше поставленої мети, а саме незаконного збуту психотропних речовин.
Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця І Список № 2) віднесено до особливо небезпечної психотропної речовин, обіг яких заборонено.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, предметом чого були особливо небезпечні психотропні речовини, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 при невстановлених досудовим слідством обставинах (дата, місце, час, спосіб), але не пізніше березня 2025 року, повторно, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту в невстановленої слідством особи, кристалічну речовину білого кольору, загальною масою 0,486 г, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3600045 г, яку незаконно зберігав за адресою свого проживання АДРЕСА_2 , з метою подальшого незаконного збуту до 21 години 05 хвилин, 12.03.2025.
В подальшому, 12.03.2025, близько 21 години 207 хвилин, ОСОБА_6 з метою подальшого незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовиною, обіг якої заборонено - PVP, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи поруч місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , на сходинковій площадці восьмого поверху, поруч квартири АДРЕСА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, за грошову винагороду у сумі 300 гривень, шляхом особистої передачі з рук у руки, повторно незаконно збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 кристалічну речовину білого кольору, загальною масою 0,486 г, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3600045 г, яка знаходилась в згортку фольги, досягнувши при цьому раніше поставленої мети, а саме незаконного збуту психотропних речовин.
Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця І Список № 2) віднесено до особливо небезпечної психотропної речовин, обіг яких заборонено.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, предметом чого були особливо небезпечні психотропні речовини, вчинене повторно, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
02.06.2025 року о 12 год. 25 хв. ОСОБА_6 затримано в за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.5 ст. 407 КК України.
02.06. 2025 року відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України.
Солдат ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, а саме нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція статті передбачає покарання на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними доказами, а саме: Протокол за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії візуального спостереження за особою від 21.01.2025; - Протокол за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 13.03.2025; - Протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 07.03.2025; - Протокол за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 07.03.2025; - Висновком експерта № СЕ-19/123-25/3810- НЗПРАП від 13.03.2025; - Протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 13.03.2025; - 6. Протокол за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 13.03.2025; - Висновком експерта № СЕ-19/123-25/4277- НЗПРАП від 27.03.2025; - Протоколом затримання ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; - Протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та вилученням речових доказів; - повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваному ОСОБА_6 ; - іншими зібраними документами у матеріалах кримінального провадження.
Так, під час досудового розслідування встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України, за якими останньому пред'явлено обґрунтовану підозру.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме запобігання спробам: Переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Вказаний ризик підтверджується тим, що під час проведення досудового розслідування встановлено, що хоча зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , вказана квартира на даний час належить на праві власності колишній дружині, що свідчить що ОСОБА_6 у будь- який час може покинути вказану адресу з метою подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду та уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, це також підтверджується наказом командира військової частини де зазначено, що ОСОБА_6 самовільно покинув частину, що підтверджує те, що останній з метою уникнення від кримінальної відповідальності може покинути як адреси свого проживання чи реєстрації так і населений пункт де він проживає.
Крім того, під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 не має постійних соціальних зв'язків, серед друзів, із батьками нормальних відносин не підтримує, дружини та дітей не має, що дає йому можливість з метою приховування безперешкодно покинути м. Кам'янець - Подільський та Хмельницьку область. Крім того встановлено, що ОСОБА_6 на даний час ніде не працює та відповідно не має постійного джерела надходження грошових коштів для особистого забезпечення.
Також, на даний час встановлено, що ОСОБА_6 перебуваючи за адресою проживання неодноразово здійснював збут психотропної речовини у приміщенні будинку чи поруч нього за що отримував грошові кошти.
Окрім цього, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків.
Так, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може негативно впливати на свідків вчинення вказаного кримінального провадження, з метою зміни їх показів на досудовому та судовому розгляді. Також, на даний час не встановлено всіх осіб, які причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та не встановлено осіб, які здійснили продаж (збут) вказаної психотропної речовини ОСОБА_6 крім того не встановлено всіх учасників із якими ОСОБА_6 здійснював збут психотропних речовин, в кого він придбав чи отримав ваги, поліетиленове упакування, та інші підручні засоби та навики для фасування наркотичної речовини та подальшого її збуту. Крім того досудове розслідування на даний час перебуває на початковій стадії, та не встановлено усіх свідків очевидців та інших осіб, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та перебуваючи на волі останній може попередити вказаних осіб, для подальшого уникнення їх від кримінальної відповідальності.
Є підстави вважати, що ОСОБА_6 співпрацював із іншими особами, які діяли з єдиним умислом щодо збуту психотропної речовини, отримуючи за свої дії грошову винагороду.
Так, відповідно до вимог п. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилаючись на них, тому протоколи допиту свідків, які були допитані під час досудового розслідування судом не будуть не досліджуватися.
Враховуючи даний ризик слід зазначити, що показання свідків є суттєвими і їх зміна під час досудового розслідування та судового розгляду може впливати на прийняття судового рішення за результатами розгляду справи по суті.
Встановлено наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 не маючи доходу на проживання, оскільки останній не працевлаштований, може вчиняти ряд нових аналогічних злочинів, з метою отримання грошової винагороди. Оскільки встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 на протязі тривалого часу систематично вчиняв тяжкі злочини пов'язані із збутом психотропних речовин (на протязі одного місяця) із метою отримання грошової винагороди, маючи повністю увесь день вільний та не підконтрольний, збував шляхом зарук в руки психотропну речовину за що отримував грошові кошти, що свідчить проте, що у разі перебування підозрюваного ОСОБА_6 на більш м'якому запобіжному засобі, останній скористається відсутністю належного контролю та продовжить вчиняти аналогічні злочини пов'язані із збутом психотропних речовин для отримання грошових коштів. Крім того встановлено, що після затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України останній вніс заставу у сумі 242 000 грн., однак в подальшому у останнього знову було виявлено психотропну речовину при собі, що свідчить, проте, що ОСОБА_6 і надалі вчиняє злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Санкцією ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_6 , та виняткової суспільної небезпеки діяння, яке йому інкримінується, можна зробити висновок, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Окрім того, у даному клопотанні беззаперечно та поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та активно перешкоджати кримінальному провадженню.
12 вересня 2022 року набрав чинності прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану» від 16 серпня 2022 року №2531-ІХ, спрямований на унеможливлення застосування будь-яких інших запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, до військовослужбовців, які вчинили окремі військові злочини під час дії воєнного стану.
Варто звернути увагу, що військовий злочин, вчинений військовослужбовцем під час дії правового режиму воєнного стану свідчить про максимальний ступінь суспільної небезпеки, як самого діяння, так і особи, що його вчинила, а отже до такого військовослужбовця повинно бути застосовано тримання під вартою.
Відповідно до частини сьомої статті 176 КПК України, під час дії воєнного стану застосування виключно запобіжного заходу, визначеного пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою), можливе до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються тільки у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану, є підстави не визначати йому розмір застави у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності (тяжкість кримінального правопорушення та конкретні обставини його вчинення за яких повідомлено ОСОБА_6 підозру - останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення), вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного та міцність соціальних зв'язків вважаю, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, за вставлених у справі обставин та наявних ризиків, на переконання слідчого судді, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України вважаю за можливе не визначити розмір застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 31 липня 2025 року включно.
Ухвала діє по 31 липня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1