Справа № 674/256/24
Провадження № 1-кп/674/22/25
іменем України
18 червня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
представника цивільного відповідача ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області кримінальне провадження № 12021242000000290 від 11 травня 2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , одруженого, освіта - професійно-технічна, пенсіонера, не працюючого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.119 КК України,
11 травня 2021 року близько 08.00 годин обвинувачений ОСОБА_4 , за попередньою усною домовленістю з ОСОБА_10 , який являється користувачем спеціального вантажного автокрану "10-20 Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", державний номерний знак НОМЕР_2 , прибув на територію ПАТ "Сільгосптехніка", що розташоване по вул.Шевченка,115 в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, для транспортування вищезгаданого автокрану з м.Дунаївці Хмельницької області в м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області.
В той же день ОСОБА_11 , який перебував у трудових відносинах з ТОВ "Ситний Двір 2004", приїхав на вказану територію ПАТ "Сільгосптехніка" на автомобілі "МАZ 543205-226", шасі № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , до якого був прикріплений спеціалізований напівпричіп Н/ПР, платформа - Е, марки "Bartoletti", шасі № НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 .
Близько 15.00 годин ОСОБА_11 домовився з обвинуваченим ОСОБА_4 про навантаження непрацюючого трансформатора за допомогою спеціального вантажного автокрану на напівпричіп автомобіля "МАZ".
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 мав посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій "А1", "А", "В1", "В", "С1", "С" та мав посвідчення кранівника № 64, видане 17 липня 1982 року, яке отримав по закінченню проходження навчання у Кам'янець-Подільському професійно-технічному училищі № 6. В період часу з 1994 року по 2001 рік обвинувачений ОСОБА_4 працював на малому підприємстві "Партнер" на посаді кранівника, де щорічно проходив перевірки знань правил безпечної експлуатації, та востаннє проходив таку перевірку 19 травня 2001 року.
Проте, 11 травня 2021 року близько 15.15 годин обвинувачений ОСОБА_4 , не перебуваючи ні з ким у будь-яких трудових відносинах, а відтак - діючи на власний розсуд та ризик, проявляючи злочинну недбалість, яка виразилась в тому, що він не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті іншої особи, хоча повинен був і міг їх передбачити, враховуючи специфіку виконуваних робіт, в порушення вимог пунктів 1, 2 глави 4 розділу V Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19 січня 2018 року № 62 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696, встановив спеціальний вантажний автокран "10-20 Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ" для роботи поблизу повітряної лінії електропередач ЛЕП - 10 кВ та приступив до виконання робіт без наряду-допуску відповідальної за виконання робіт організації та без цільового інструктажу з охорони праці від відповідальної посадової особи, що полягало у перенесенні за допомогою стріли вказаного автокрана непрацюючого трансформатора на напівпричіп марки "MAZ", який розташовувався поруч, розуміючи при цьому та нехтуючи тим, що ОСОБА_11 в порушення вимог пунктів 3.20, 3.35 Інструкції з охорони праці № 86 для водія автотранспортних засобів, затвердженої наказом ТОВ "Ситний Двір 2004" від 16 червня 2019 року № 9711, перебував на напівпричепі та підтримував трансформатор з метою встановлення його у належному місці, тобто перебував у зоні дії небезпечного виробничого фактора. Під час руху стріли обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за кермом зазначеного спеціального вантажного автокрану, допустив доторкання стропами крану до проводів лінії електропередач, внаслідок чого ОСОБА_11 отримав ураження електричним струмом та помер на місці події.
Тим самим обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.119 КК України - "вбивство, вчинене через необережність".
Кримінальне правопорушення (злочин).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.119 КК України. Надати пояснення щодо обставин кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 не зміг за станом здоров'я. У вчиненому кримінальному правопорушенні щиро кається.
Вина обвинуваченого, крім визнання ним своєї провини, підтверджується поясненнями потерпілої та свідка, а також документами, долученими до матеріалів кримінального провадження, в яких викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів та обставин кримінального провадження.
Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що її чоловік ОСОБА_11 працював в ТОВ "Ситний Двір 2004". Вранці 11 травня 2021 року чоловік поїхав на роботу, щоб відбуксирувати автомобіль знайомого. Близько 12.00 годин чоловік їй зателефонував та сказав, що їде на ПАТ "Сільгосптехніка" в м.Дунаївці Хмельницької області. В той же день близько 16.00 годин з мобільного телефону чоловіка їй зателефонував працівник поліції та повідомив, що ОСОБА_11 загинув від ураження струмом.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що в травні 2021 року він працював кранівником ТОВ "Ситний Двір 2004". 11 травня 2021 року на своєму автокрані він заїхав на територію ПАТ "Сільгосптехніка", що розташоване по вул.Шевченка,115 в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, де на той час вже працював інший автокран під керуванням обвинуваченого ОСОБА_4 , який вантажив бетонні плити та трансформатор. Він залишився чекати у салоні свого автокрану. Приблизно через 20 - 30 хвилин він почув крик, після чого вийшов з свого автокрана та побачив ОСОБА_11 , який лежав на землі. Він відразу зрозумів, що автокран, яким керував обвинувачений ОСОБА_4 , доторкнувся до високовольтної лінії електропередач.
Згідно долучених до матеріалів кримінального провадження документів:
-протокол огляду місця події (т.3 а/с 11 - 23) - на огородженій території ПАТ "Сільгосптехніка", розташованій по вул.Шевченка,115 в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, знаходився вантажний автомобіль "МАZ 543205-226", шасі № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , до якого прикріплений спеціалізований напівпричіп Н/ПР, платформа - Е, марки "Bartoletti", шасі № НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 . На напівпричепі знаходились бетонна плита та трансформатор. До верхньої частини трансформатора були прикріплені троси від металевого крюка, закріпленого до металевої стріли вантажного автокрану "10-20 Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився поруч вказаного вантажного автомобіля. Троси із металевої стріли дотикались до дротів повітряної лінії електропередач. По праву сторону від транспортних засобів на землі знаходився труп ОСОБА_11 ;
-журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві ТОВ "Ситний Двір 2004" (т.3 а/с 45 - 60) - 18 червня 2019 року водій автотранспортного засобу ОСОБА_11 одержав інструкцію з охорони праці;
-договір користування майном від 11 травня 2021 року (т.1 а/с 241, т.3 а/с 97, т.4 а/с 143) - ТОВ "Подільський бройлер" надав ТОВ "Ситний Двір 2004" автомобіль "МАZ", реєстраційний номер НОМЕР_4 , та причіп "Bartoletti" для перевезення трансформаторної;
-журнал перевірки знань з охорони праці для персоналу ТОВ "Ситний Двір 2004" з електробезпеки (т.3 а/с 119 - 137) - 01 червня 2019 року ОСОБА_11 здав залік на знання електробезпеки;
-журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці в ТОВ "Ситний Двір 2004" (т.1 а/с 242, т.3 а/с 138 - 169, т.4 а/с 76 - 78, т.4 а/с 144) - 06 червня 2019 року водій автотранспортного засобу ОСОБА_11 пройшов інструктаж з питань охорони праці;
-журнал щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв ТОВ "Ситний Двір 2004" (т.3 а/с 170 - 177) - 11 травня 2021 року перед початком рейсу ОСОБА_11 за станом здоров'я був придатним до роботи;
-журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці в ТОВ "Ситний Двір 2004" (т.3 а/с 178 - 210, т.4 а/с 68 - 75) - 18 червня 2019 року, 18 вересня 2019 року, 17 лютого 2020 року, 20 серпня 2020 року та 20 листопада 2020 року водій автотранспортного засобу ОСОБА_11 пройшов інструктажі з питань охорони праці на робочому місці;
-наказ ТОВ "Ситний Двір 2004" від 18 квітня 2019 року № 27 (т.1 а/с 226, т.3 а/с 211, т.4 а/с 114) - 19 квітня 2019 року ОСОБА_11 прийнято на роботу в ТОВ "Ситний Двір 2004" на посаду водія автотранспортних засобів;
-інформаційний лист ТОВ "Ситний Двір 2004" (т.4 а/с 57) - 11 травня 2021 року товариство не проводило вантажно-розвантажувальних робіт на території ТОВ "Ситний Двір 2004". Водій автомобіля ОСОБА_11 був відправлений на територію ВАТ "Сільгосптехніка" в м.Дунаївці для отримання вантажу. ТОВ "Ситний Двір 2004" не має будь-якого відношення до ОСОБА_4 та автокрана "10-20Т-С", реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
-журнал обліку занять з охорони праці ТОВ "Ситний Двір 2004" (т.4 а/с 64 - 67) - 03 серпня 2019 року, 05 серпня 2019 року та 13 серпня 2019 року водій ОСОБА_11 пройшов навчання з охорони праці;
-повідомлення про нещасний випадок (т.1 а/с 203, т.4 а/с 81 - 82) - ТОВ "Ситний Двір 2004" повідомило Державну службу України з питань праці, Національний НДІ з охорони праці, Управління Держпраці у Хмельницькій області про нещасний випадок, а саме: 11 травня 2021 року о 08.00 годин ОСОБА_11 отримав від керівника (завідувача машинного двору ОСОБА_13 ) завдання автомобілем "МАZ", реєстраційний номер НОМЕР_4 , перевезти (транспортувати) демонтований трансформатор з території колишньої Сільгосптехніки на територію ТОВ "Ситний Двір 2004". Завантаження трансформатора мало проводитися вилковим навантажувачем, але було здійснено автомобільним краном. Крановий допустив зіткнення стріли крана з струмоведучими частинами ЛЕП - 10 кВ, внаслідок чого водій ОСОБА_11 отримав ураження електричним струмом та від отриманих травм загинув на місці;
-акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 травня 2021 року о 15.30 годин (форма Н-1/П, т.1 а/с 205 - 208, т.4 а/с 84 - 91) - нещасний випадок із смертельним наслідком з водієм автотранспортних засобів ТОВ "Ситний Двір 2004" ОСОБА_11 вважається пов'язаним з виробництвом. Особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, є ОСОБА_4 , оскільки він самовільно з власної ініціативи встановив кран та почав виконувати вантажно-підіймальні роботи під ЛЕП - 10 кВ, чим порушив вимоги розділу VII "Вимоги безпеки щодо використання обладнання" глави 4 "Виконання робіт вантажно-підіймальними кранами та мобільними підйомниками поблизу ВРУ і в охоронних зонах ПЛ та їх відгалуженнях" Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19 січня 2018 року № 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696;
-протокол огляду місця, де стався нещасний випадок 11 травня 2021 року о 15.30 годин (т.1 а/с 211 - 214, т.4 а/с 95 - 100) - територія колишньої Сільгосптехніки розташована по вулиці Шевченка на виїзді з м.Дунаївці до м.Хмельницького. Територія огороджена парканом висотою 2 метри. Територія в основному покрита асфальтом, але на деяких частинах асфальтне покриття зруйноване. Нещасний випадок стався там, де асфальтне покриття зруйноване, будь-які зелені насадження відсутні. Трансформатор знаходився на відстані 1 - 1,5 метрів від проекції дротів ЛЕП на землю. Автокран "ЗИЛ 133 ГЯ, 10-20Т-С" знаходився на відстані 10 - 12 метрів перпендикулярно до дротів ЛЕП (РКТП-584 ОП-165 Л-9) задньою частиною. На опорі, яка тримала дроти, знаходиться ручний роз'єднувач електромережі. Автомобіль "MAZ" з напівпричепом був розташований так, що напівпричіп знаходився під проводами ЛЕП і ділився проекцією проводів ЛЕП майже навпіл;
-протокол № 19/20 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 13 серпня 2020 року (т.1 а/с 240, т.4 а/с 141 - 142, т.4 а/с 163 - 164) - 13 січня 2020 року водій автотранспортних засобів ОСОБА_11 здав залік з перевірки знань щодо надання першої медичної допомоги, електробезпеки, інструкції з охорони праці № 1/1, 1/2, 7, 16, 17, 19, 24, 32, 39, 63, 86;
-висновок судово-медичної експертизи від 15 червня 2021 року № 115 (т.4 а/с 169-171) - причиною смерті ОСОБА_11 стало ураження електричним струмом. На трупі ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді кратероподібної форми садна з підритими сіро-коричневими потовщеними краями - електромітки на долоневій поверхні основної фаланги 1-го пальця правої кисті . Ці тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дії електричного струму, мають ознаки прижиттєвих та стоять в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Крім того, на трупі ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на передній поверхні верхньої третини правого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли утворитись як від дії тупого твердого предмету, так і при ударі об такий предмет. Всі вищевказані тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_11 могли утворитись за умов та в термін, вказаних в обставинах випадку, тобто 11 травня 2021 року;
-висновок судово-медичної експертизи зразків крові та сечі трупа від 21 травня 2021 року № 999 (т.4 а/с 174) - при судово-медичній експертизі зразків крові та сечі трупа ОСОБА_11 не виявлено етилового алкоголю, а також не виявлено метилового, пропілового, бутилового, амілового спирту та їх ізомерів;
-висновок судової експертизи безпеки життєдіяльності від 16 грудня 2022 року № 20377/22-46 (т.4 а/с 187-194) - причиною нещасного випадку, що стався на території ПАТ "Сільгоспхімія" на вул.Шевченка,115 в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, є перебування загиблого ОСОБА_11 в зоні дії небезпечного виробничого фактора - дія електичного струму. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт в охоронній зоні лінії електропередачі ЛЕП - 10 кВ ОСОБА_11 руками підтримував трансформатор, що був підвішений на тросах вантажопідіймального крану. Під час руху стріли сталося доторкання стропами крану до проводів лінії електропередачі. У причинному зв'язку з настанням події нещасного випадку перебуває невиконання наступних вимог нормативних актів з питань охорони праці: п.3.20 Інструкції з охорони праці № 86 для водія автотранспортних засобів, затвердженої наказом ТОВ "Ситний Двір 2004 " від 16 червня 2019 року № 9711 - загиблий ОСОБА_11 виконував роботу по завантаженню трансформатора на платформу напівпричепа автомобіля "MAZ" в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі, що не дозволяється без наряду - допуску організації, відповідальної за виконання робіт, та проведеного цільового інструктажу з охорони праці; пунктів 1, 2 глави 4 розділу V Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19 січня 2018 року № 62 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696 - машиніст автомобільного крана ОСОБА_4 установив вантажопідіймальний кран для роботи поблизу повітряної лінії електропередачі ЛЕП - 10 кВ та приступив до виконання робіт поблизу повітряної лінії електропередачі ЛЕП - 10 кВ, без наряду - допуску організації, відповідальної за виконання робіт, та без цільового інструктажу з охорони праці. Зазначені дії (бездіяльність) водія автотранспортних засобів ТОВ "Ситний Двір 2004" ОСОБА_11 та кранівника ОСОБА_4 перебувають у причинному зв'язку з настанням події нещасного випадку.
Всі докази, досліджені під час судового розгляду, суд визнає належними та допустимими.
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України, тобто "вбивство, вчинене через необережність".
В судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений повністю визнав свою провину, правильно розуміє та не оспорює зміст фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.
Об'єктивно з'ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.119 КК України, доведена повністю.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 повинен нести покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, суд роз'яснює положення ст.78 КК України щодо правових наслідків звільнення від відбування покарання з випробуванням: після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу (за сукупністю вироків).
Згідно ст.100 КПК України речові докази:
-автомобіль "MAZ 543205-226", шасі № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, до якого прикріплено спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti", шасі № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 1991 року випуску (постанова від 11 травня 2021 року - т.3 а/с 24-25) - повернути ТОВ "Подільський бройлер";
-бетонна плита (постанова від 11 травня 2021 року - т.3 а/с 24-25, постанова від 09 серпня 2021 року - т.4 а/с 35) - повернути ТОВ "Подільський бройлер";
-трансформатор НАЗ1455, ККТП-584, ТРУ 0,4 кВ (постанова від 11 травня 2021 року - т.3 а/с 24-25, постанова від 09 серпня 2021 року - т.4 а/с 35) - повернути ТОВ "Подільський бройлер";
-спеціальний вантажний автокран "10-20Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1981 року випуску (постанова від 11 травня 2021 року - т.3 а/с 24-25) - повернути ОСОБА_14 ;
-с відоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на автомобіль "MAZ 543205-226" (постанова від 11 травня 2021 року - т.3 а/с 24-25) - повернути ТОВ "Подільський бройлер";
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti" (постанова від 11 травня 2021 року - т.3 а/с 24-25) - повернути ТОВ "Подільський бройлер";
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 на автомобіль "ЗИЛ 133 ГЯ" (постанова від 11 травня 2021 року - т.3 а/с 24-25) - повернути ОСОБА_14 .
Ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2021 року (т.4 а/с 19 - 20) накладено арешт на наступне майно: 1) автомобіль "MAZ 543205-226", шасі № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, до якого прикріплено спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti", шасі № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 1991 року випуску; 2) бетонну плиту; 3) трансформатор НАЗ1455, ККТП-584, ТРУ 0,4 кВ; 4) спеціальний вантажний автокран "10-20Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1981 року випуску; 5) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на автомобіль "MAZ 543205-226"; 6) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti"; 7) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 на автомобіль "ЗИЛ 133 ГЯ".
Ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2021 року (т.4 а/с 33 - 34, 39 - 40) скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2021 року, в частині заборони використання автомобіля "MAZ 543205-226", реєстраційний номер НОМЕР_4 , з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti", реєстраційний номер НОМЕР_7 , які належать ТОВ "Подільський бройлер". Транспортні засоби повернуті власнику.
Ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2021 року (т.4 а/с 49 - 50) скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2021 року, в частині заборони використання спеціального вантажного автокрану "10-20Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1981 року випуску, який належить ОСОБА_14 . Транспортний засіб повернуто власнику.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2024 року (т.1 а/с 252 - 253) скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2021 року, в частині заборони використання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на автомобіль "MAZ 543205-226", реєстраційний номер НОМЕР_4 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti", реєстраційний номер НОМЕР_7 . Свідоцтва передано на зберігання власнику ТОВ "Подільський бройлер".
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає можливим скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2021 року, на наступне майно: 1) автомобіль "MAZ 543205-226", шасі № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, до якого прикріплено спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti", шасі № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 1991 року випуску; 2) бетонну плиту; 3) трансформатор НАЗ1455, ККТП-584, ТРУ 0,4 кВ; 4) спеціальний вантажний автокран "10-20Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1981 року випуску; 5) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на автомобіль "MAZ 543205-226"; 6) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti"; 7) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 на автомобіль "ЗИЛ 133 ГЯ".
Суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 16611,76 грн., в тому числі:
-витрати за проведення судової експертизи безпеки життєдіяльності - 1510,16 грн. (акт здачі-приймання повідомлення про неможливість надання висновку від 09 червня 2022 року № 21304/21-46 - т.4 а/с 14),
-витрати за проведення судової експертизи безпеки життєдіяльності - 15101,60 грн. (акт здачі-приймання висновку експерта від 16 грудня 2022 року № 20377/22-46 - т.4 а/с 186).
Цивільний позов.
До початку судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 , діючи від себе особисто, а також від імені та в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , пред'явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 та ТОВ "Ситний Двір 2004", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цивільного позивача - Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в Хмельницькій області, про стягнення солідарно з обвинуваченого ОСОБА_4 та ТОВ "Ситний Двір 2004" на користь цивільних позивачів моральної шкоди в сумі 1800000 грн. (цивільний позов - т.1 а/с 28 - 32, а/с 195 - 196).
Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
В обґрунтування цивільного позову потерпіла ОСОБА_6 посилається на те, що в травні 2021 року на території колишньої ПАТ "Сільгосптехніка"по вул.Шевченка,115 в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області під час вантаження непрацюючого трансформатора водій автокрана ОСОБА_4 допустив доторкання стропами крану до проводів лінії електропередач, внаслідок чого відбулося коротке замикання та вдарило струмом її чоловіка ОСОБА_11 , який працював водієм ТОВ "Ситний Двір 2004". Внаслідок ураження струмом ОСОБА_11 помер на місці події.
Керівництво ТОВ "Ситний Двір 2004" було зобов'язане повідомити Дунаєвецький РЕМ ПАТ "Хмельницькобленерго" про необхідність відключення високовольтної лінії, що проходить над територією колишньої Сільгосптехніки, та пересвідчитись у відсутності подачі електроенергії для дотримання техніки безпеки та охорони праці. Отже, ТОВ "Ситний Двір 2004" не створило безпечних умов праці та не вжило заходів контролю за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого настала смерть працівника.
Відповідно до ст.ст.11, 23, 1167 ЦК України, ст.ст.153, 160, 173, 237-1 КЗпП України, ст.30 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" потерпілий має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов'язок відшкодувати ці збитки. За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Управління Держпраці у Хмельницькій області у своєму Акті соціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком від 04 червня 2021 року (форма Н-1/П) встановило, що нещасний випадок зі смертельним наслідком (відносно смерті водія автотранспортних засобів ТОВ "Ситний двір 2004" ОСОБА_11 ) вважається пов'язаним з виробництвом.
Акт за формою Н-1 складається, якщо в ході розслідування нещасного випадку комісією встановлено, що такий нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Такий акт є доказом вини власника. Наявність акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 свідчить про те, що особою, яка допустила порушення, в тому числі і обов'язку з контролю за додержанням працівником вимог нормативних актів про охорону праці, є власник підприємства. Винні дії потерпілого не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я від нещасного випадку, що стався на виробництві, оскільки такі дії потерпілого підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди.
Потерпілій ОСОБА_6 , її малолітнім дітям ОСОБА_16 та ОСОБА_15 заподіяно непоправну моральну шкоду: втрата чоловіка / батька для дітей стало великим горем, адже ОСОБА_11 був молодого віку, у нього було багато планів на життя, діти та дружина пережили важкий психоемоційний стрес. Біль утрати та тугу вони відчувають до сьогоднішнього дня. Все це призвело до переживання незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасової відірваності від соціального життя. Ці обставини призвели до зниженого та нестійкого настрою, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги, нервозності, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття обурення та невідворотності втрати чоловіка / батька. Наслідки перенесеної психоемоційної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін, швидкої втомлюваності, пасивності, пригніченості та чутливості. Моральну шкоду цивільні позивачі оцінюють в сумі 1800000 грн.
На підставі викладеного потерпіла ОСОБА_6 просить суд стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_4 та ТОВ "Ситний Двір 2004" на свою користь, а також на користь своїх малолітніх дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_16 моральну шкоду в сумі 1800000 грн.
Крім того, потерпіла ОСОБА_6 просить суд стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_4 та ТОВ "Ситний Двір 2004" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.
29 листопада 2024 року від цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004" надійшли письмові пояснення (т.2 а/с 12 - 16), якими останній заперечив проти цивільного позову.
Так, відповідно до ч.1 ст.128 КПК України вимога сплатити компенсацію повинна бути звернена до особи, яка цю шкоду заподіяла, тобто вчинила кримінальне правопорушення, або до особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, спричинену діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
В рамках даного кримінального провадження обвинувачується виключно - ОСОБА_4 , а ТОВ "Ситний Двір 2004" не несе цивільної відповідальності за шкоду, яка була ним завдана, а тому останнє з огляду на приписи ч.1 ст.128 КПК України не може бути цивільним відповідачем в даному кримінальному провадженні. Це також підтверджується тим, що жодні кримінальні провадження щодо вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке пов'язане із смертю ОСОБА_11 , відносно посадових осіб ТОВ "Ситний Двір 2004" не здійснюються. Також відсутні будь-які інші нормативні документи, які є доказами притягнення даних осіб до відповідальності.
Далі, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.
Позивачем на надано суду належних, допустимих доказів того, що їй була завдана моральна шкода, пов'язана з неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю саме ТОВ "Ситний Двір 2004", оскільки відсутній причинний зв'язок між шкодою та протиправними діями роботодавця, а також вини останнього в заподіянні шкоди.
В обвинувальному акті даного кримінального провадження (виключно в рамках якого розглядається цивільний позов) обвинувачення сформульовано так, що саме ОСОБА_4 , не перебуваючи ні з ким у будь-яких трудових відносинах, а відтак діючи на власний розсуд та ризик, проявляючи злочинну недбалість, що виражалась у тому, що він не передбачав можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті іншої особи, хоча повинен був і міг їх передбачити, враховуючи специфіку виконуваних робіт, в порушення вимог пунктів 1, 2 глави 4 розділу V Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціального політики України від 19 січня 2018 року № 62, встановив спеціальних вантажний автокран "10-20 Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ" для роботи поблизу повітряної лінії електропередач ЛЕП - 10 кВ та приступив до виконання робіт без наряду-допуску відповідальної за виконання робіт організації та без цільового інструктажу з охорони праці від відповідальної посадової особи, що полягало у перенесені за допомогою стріли вказаного автокрана непрацюючого трансформатора на напівпричіп "МАЗ", що розташовувався поруч, розуміючи при цьому та нехтуючи тим, що ОСОБА_11 , в порушення вимог пунктів 3.20, 3.35 Інструкції з охорони праці № 86 для водія автотранспортних засобів, затвердженої наказом ТОВ "Ситний Двір 2004", перебував на напівпричепі та підтримував трансформатор з метою встановлення його у належному місці, тобто перебував у зоні дії небезпечного виробничого фактору.
Тобто, стороною обвинувачення встановлено порушення нормативних вимог з охорони праці не тільки в діях особи - ОСОБА_4 , який взагалі не має ніякого відношення до ТОВ "Ситний Двір 2004", оскільки не перебуває з ним у трудових відносинах, так і у діях загиблого - ОСОБА_11 , що виключає наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями роботодавця, а також вину.
Далі, відповідно до Акта соціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком від 04 червня 2021 року (форма Н-1/П) Управління Держпраці у Хмельницькій області встановило, що порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці були допущені ОСОБА_4 , який не є працівником ТОВ "Ситний Двір 2004". При цьому жодних порушень з боку ТОВ "Ситний Двір 2004" не встановлено, що унеможливлює покладення на нього будь-якої відповідальності
11 травня 2021 року о 08.00 годин ОСОБА_11 отримав від завідувача машинного двору ОСОБА_13 завдання автомобілем "МАZ", реєстраційний номер НОМЕР_4 , перевезти (транспортувати) демонтований трансформатор з території колишньої Сільгосптехніки на територію ТОВ "Ситний Двір 2004". Поставлене завдання включало виключно здійснення перевезення та доставку. Жодних вказівок про необхідність здійснення навантаження самостійно надано не було, оскільки воно мало проводитись вилковим навантажувачем, особою, яка має відповідні знання та допуски. На місці мав бути проведений комплекс заходів з метою відключення ЛЕП. ОСОБА_11 , прибувши до місця знаходження трансформатора, за власною ініціативою залучив обвинуваченого ОСОБА_4 , який не є працівником ТОВ "Ситний Двір 2004" для проведення завантаження з використанням автокрану "ЗИЛ", що і стало причиною настання цього трагічного випадку.
Далі, відповідно до ч.6 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім'ї виплачується одноразова допомога у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.
Сторона позивача має право на отримання вищевказаних виплат, що також має бути враховано при прийнятті рішення в даній справі. Проте, жодних відомостей про отримання відшкодування шкоди внаслідок смерті потерпілого, яке був зобов'язаний провести Фонд соціального страхування, не надано.
Далі, відповідно до ст.23 ЦК України заявлений стороною позивача розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, є завищеним. Відповідно до ст.1190 ЦК України вимога щодо солідарного стягнення не може бути задоволена з огляду на відсутність вини ТОВ "Ситний Двір 2004".
На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні цивільного позову, пред'явленого до ТОВ "Ситний Двір 2004".
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 та представник потерпілої ОСОБА_7 підтримали цивільний позов, посилаючи на доводи, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не визнав цивільний позов. Надати пояснення щодо цивільного позову обвинувачений не зміг за станом здоров'я.
В судовому засіданні представник цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004" ОСОБА_8 заперечив проти задоволення цивільного позову, посилаючись на доводи, викладені в письмових поясненнях.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цивільного позивача, Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в Хмельницькій області не з'явився з причин, невідомих суду, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином. Суд вважає можливим розглянути кримінальне провадження за відсутності представника третьої особи.
Cуд, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
З серпня 2012 року ОСОБА_11 та ОСОБА_6 перебували у фактичних шлюбних відносинах, з 04 жовтня 2013 року - у зареєстрованому шлюбі.
Шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області за актовим записом № 1919 від 04 жовтня 2013 року (т.2 а/с 38).
За час шлюбу в подружжя народилось двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
ОСОБА_15 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області складено відповідний актовий запис про народження за № 2761 від 04 жовтня 2013 року (т.2 а/с 40). В актовому записі про народження вказано, що ОСОБА_15 народилась від батька ОСОБА_11 та від матері ОСОБА_6 .
ОСОБА_16 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Дунаєвецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області складено відповідний актовий запис про народження за № 55 від 05 березня 2019 року (т.2 а/с 39). В актовому записі про народження вказано, що ОСОБА_16 народилась від батька ОСОБА_11 та від матері ОСОБА_6 .
З 19 квітня 2019 року ОСОБА_11 працював в ТОВ "Ситний Двір 2004" на посаді водія автотранспортних засобів.
11 травня 2021 року ОСОБА_11 , перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ "Ситний Двір 2004", на автомобілі "МАZ 543205-226", державний номерний знак НОМЕР_4 , до якого був прикріплений спеціалізований напівпричіп Н/ПР, платформа - Е, марки "Bartoletti", державний номерний знак НОМЕР_6 , приїхав на територію ПАТ "Сільгосптехніка", розташовану по вул.Шевченка,115 в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, для виконання службового завдання по перевезенню непрацюючого трансформатора.
Близько 15.00 годин ОСОБА_11 домовився з обвинуваченим ОСОБА_4 , який перебував на вказаній території на спеціальному вантажному автокрані "10-20 Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", державний номерний знак НОМЕР_2 , про навантаження непрацюючого трансформатора на напівпричіп автомобіля "МАZ" за допомогою спеціального вантажного автокрану.
Близько 15.15 годин на території ПАТ "Сільгосптехніка" обвинувачений ОСОБА_4 встановив вантажний автокран поблизу повітряної лінії електропередач ЛЕП - 10 кВ та приступив до виконання робіт по перенесенню непрацюючого трансформатора на напівпричіп автомобіля "МАZ 543205-226". Під час руху стріли обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за кермом зазначеного спеціального вантажного автокрану, допустив доторкання стропами крану до проводів лінії електропередач, внаслідок чого ОСОБА_11 , який перебував на напівпричепі та підтримував трансформатор, отримав ураження електричним струмом та помер на місці події.
Внаслідок смерті ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_6 , а також її малолітнім дітям ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , заподіяно моральну шкоду, яка виражена в тому, що вони пережили психологічне потрясіння та сильні душевні страждання від передчасної раптової смерті чоловіка та батька для дітей. Померлий ОСОБА_11 був молодого віку, у нього було багато планів на життя, діти та дружина пережили важкий психоемоційний стрес. Біль утрати та тугу вони відчувають до сьогоднішнього дня. Все це призвело до переживання незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасової відірваності від соціального життя. Ці обставини призвели до зниженого та нестійкого настрою, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги, нервозності, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття обурення та невідворотності втрати чоловіка / батька. Наслідки перенесеної психоемоційної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін, швидкої втомлюваності, пасивності, пригніченості та чутливості.
Потерпіла ОСОБА_6 оцінює моральну шкоду, заподіяну їй та її малолітнім дітям, в сумі 1800000 грн., яку просить стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_4 та ТОВ "Ситний Двір 2004".
Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.
Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч.2 ст.23 ЦК України м оральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч.3 ст.23 ЦК України я кщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ч.5 ст.23 ЦК України м оральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України м оральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України м оральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено: під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
В пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено: розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 27 липня 2004 року в справі "Ромашов проти України" звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду, будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлена письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, "без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково". Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення. Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства. Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Згідно ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Разом з тим, не будь-яка шкода, яка є результатом поведінки кількох осіб, визнається такою, що завдана ними спільно. За змістом вказаної правової норми спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. При цьому, у заподіянні шкоди спільними діями має місце єдність дій заподіювачів.
З огляду на приведені обставини застосування норм ст.1190 ЦК України до спірних правовідносин є некоректним, оскільки відсутні будь-які докази про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 та цивільним відповідачем ТОВ "Ситний Двір 2004" спільних дій, направлених на завдання потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди, що відповідно виключає її відшкодування в солідарному порядку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_6 та її малолітнім дітям внаслідок смерті ОСОБА_11 , повинно вирішуватись окремо щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та щодо цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004", в межах загального розміру моральної шкоди, визначеного потерпілою ОСОБА_6 , тобто в сумі 1800000 грн.
Про відшкодування моральної шкоди обвинуваченим ОСОБА_4 .
Згідно ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 внаслідок кримінального правопорушення заподіяв потерпілій ОСОБА_6 та її малолітнім дітям моральну шкоду, дії обвинуваченого були неправомірними, між цими діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок, а також є вина обвинуваченого, тому суд вважає, що останній повинен нести тягар відшкодування заподіяної ним моральної шкоди.
При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, їх тривалість та можливість відновлення, істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілої ОСОБА_6 та її малолітніх дітей, ступінь вини померлого ОСОБА_11 та ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_4 , а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди, завданої обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 , а також її малолітнім дітям ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , внаслідок кримінального правопорушення, в сумі 750000 грн., тобто по 250000 грн. кожному.
Про відшкодування моральної шкоди цивільним відповідачем
ТОВ "Ситний Двір 2004".
З 19 квітня 2019 року ОСОБА_11 працював в ТОВ "Ситний Двір 2004" на посаді водія автотранспортних засобів.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 помер внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
З акту спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 травня 2021 року о 15.30 годин (форма Н-1/П, т.1 а/с 205 - 208, т.4 а/с 84 - 91) вбачається, що нещасний випадок із смертельним наслідком з водієм автотранспортних засобів ТОВ "Ситний Двір 2004" ОСОБА_11 вважається пов'язаним з виробництвом.
З висновку судової експертизи безпеки життєдіяльності від 16 грудня 2022 року № 20377/22-46 (т.4 а/с 187-194) вбачається, що причиною нещасного випадку, що стався на території ПАТ "Сільгоспхімія" на вул.Шевченка,115 в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, є перебування загиблого ОСОБА_11 в зоні дії небезпечного виробничого фактора - дія електичного струму. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт в охоронній зоні лінії електропередачі ЛЕП - 10 кВ ОСОБА_11 руками підтримував трансформатор, що був підвішений на тросах вантажопідіймального крану. Під час руху стріли сталося доторкання стропами крану до проводів лінії електропередачі. У причинному зв'язку з настанням події нещасного випадку перебуває невиконання наступних вимог нормативних актів з питань охорони праці: п.3.20 Інструкції з охорони праці № 86 для водія автотранспортних засобів, затвердженої наказом ТОВ "Ситний Двір 2004 " від 16 червня 2019 року № 9711 - загиблий ОСОБА_11 виконував роботу по завантаженню трансформатора на платформу напівпричепа автомобіля "MAZ" в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі, що не дозволяється без наряду - допуску організації, відповідальної за виконання робіт, та проведеного цільового інструктажу з охорони праці; пунктів 1, 2 глави 4 розділу V Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19 січня 2018 року № 62 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696 - машиніст автомобільного крана ОСОБА_4 установив вантажопідіймальний кран для роботи поблизу повітряної лінії електропередачі ЛЕП - 10 кВ та приступив до виконання робіт поблизу повітряної лінії електропередачі ЛЕП - 10 кВ, без наряду - допуску організації, відповідальної за виконання робіт, та без цільового інструктажу з охорони праці. Зазначені дії (бездіяльність) водія автотранспортних засобів ТОВ "Ситний Двір 2004" ОСОБА_11 та кранівника ОСОБА_4 перебувають у причинному зв'язку з настанням події нещасного випадку.
Згідно ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Згідно ч.2 ст.153 КЗпП України з абезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу.
Згідно ч.3 ст.153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Згідно ч.1 ст.173 КЗпП України ш кода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Конституційний Суд України визнав, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року в справі № 20-рп/2008).
Згідно ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ч.2 ст.237-1 КЗпП України порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
В пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено: при застосуванні норм Кодексу законів про працю України щодо порядку розгляду трудових спорів у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, суди повинні виходити з того, що за змістом ст.124 Конституції потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.
В пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено: судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до приписів статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже, підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно з статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Моральна шкода, завдана смертю працівника, відшкодовується колу осіб, визначених цивільним законодавством.
Питання компенсації моральної шкоди особі незалежно від того, в якій сфері життя чи діяльності вони виникають, підпадають під регулювання Цивільного кодексу України, який є основним актом цивільного законодавства України.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про охорону праці" охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про охорону праці" дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про охорону праці" р оботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки смерть ОСОБА_11 настала внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, тому роботодавець ТОВ "Ситний Двір 2004" повинен нести тягар відшкодування моральної шкоди, заподіяної дружині померлого працівника - потерпілій ОСОБА_6 та їхнім малолітнім дітям внаслідок смерті ОСОБА_11 .
При цьому суд враховує, що смерть ОСОБА_11 настала також і у зв'язку з його особистою необережністю, оскільки він не виконав вимоги нормативних актів з питань охорони праці, а саме: п.3.20, п.3.35 Інструкції з охорони праці № 86 для водія автотранспортних засобів, затвердженої наказом ТОВ "Ситний Двір 2004 " від 16 червня 2019 року № 9711.
Проте, вказані обставини не звільняють цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004" від цивільно-правової відповідальності, однак підлягають врахуванню судом при визначенні розміру відшкодування.
При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, їх тривалість та можливість відновлення, істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілої ОСОБА_6 та її малолітніх дітей, ступінь вини померлого ОСОБА_11 та ступінь вини цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004", а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди, завданої цивільним відповідачем ТОВ "Ситний Двір 2004" потерпілій ОСОБА_6 , а також її малолітнім дітям ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , внаслідок смерті ОСОБА_11 , в сумі 750000 грн., тобто по 250000 грн. кожному.
Оподаткування відшкодування моральної шкоди.
Згідно підпункту "а" підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту Податкового кодексу України дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров'ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Оскільки шкода, завдана життю та здоров'ю, може бути як майновою, так і немайновою (моральною), а в підпункті "а" підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України не зазначено, що лише відшкодування майнової шкоди, завданої життю та здоров'ю, не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому немає підстав для ототожнення відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров'ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі № 180/683/13, від 05 червня 2019 року в справі № 227/130/14-ц, від 03 червня 2021 року в справі № 180/407/20, від 07 листопада 2022 року в справі № 161/16011/20 та від 25 січня 2023 року в справі № 598/438/21.
Таким чином, грошові кошти, стягнуті з цивільних відповідачів на користь цивільних позивачів на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із заподіянням шкоди життю та здоров'ю (а саме: завданої смертю фізичної особи), не підлягають оподаткуванню.
Висновок суду щодо відшкодування моральної шкоди.
Суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 250000 грн.
Суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_15 , моральну шкоду в сумі 250000 грн.
Суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_16 , моральну шкоду в сумі 250000 грн.
Суд вважає можливим стягнути з цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004" на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 250000 грн.
Суд вважає можливим стягнути з цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004" на користь потерпілої ОСОБА_6 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_15 , моральну шкоду в сумі 250000 грн.
Суд вважає можливим стягнути з цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004" на користь потерпілої ОСОБА_6 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_16 , моральну шкоду в сумі 250000 грн.
Суд вважає можливим відмовити в задоволенні решти вимог цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 300000 грн., через необґрунтованість.
Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Потерпіла ОСОБА_6 пред'явила вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
01 грудня 2023 року між потерпілою ОСОБА_6 (довірителем) та адвокатом ОСОБА_7 (представником), яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 519 від 15 червня 2011 року, виданого на підставі рішення Хмельницької кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 травня 2011 року № 9, було укладено договір про надання правничої допомоги (т.1 а/с 34, т.2 а/с 35).
28 лютого 2024 року між потерпілою ОСОБА_6 (довірителем) та адвокатом ОСОБА_7 (представником), яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 519 від 15 червня 2011 року, виданого на підставі рішення Хмельницької кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 травня 2011 року № 9, було укладено договір про надання правничої допомоги (надалі - Договір, т.1 а/с 171).
Відповідно до п.1 Договору - в порядку та умовах, визначених цим Договором, довіритель доручає, а представник відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе зобов'язання здійснювати представництво прав і законних інтересів довірителя у правоохоронних органах, прокуратурах, суді у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.2 Договору - відповідно до цього Договору довіритель наділяє представника всіма правами, передбаченими чинним в Україні законодавством, що стосуються: потерпілого, в тому числі з правом подання позову, повної або часткової відмови від позову, зміни предмету позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, пред'явлення виконавчого листа до стягнення, представництво прав потерпілої у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.4 Договору - довіритель зобов'язаний оплатити надання правової допомоги представнику в сумі 20000 грн.
28 лютого 2024 року потерпіла (довіритель) ОСОБА_6 сплатила адвокату (представнику) ОСОБА_7 гонорар в сумі 20000 грн. на підставі Договору про надання правничої допомоги від 28 лютого 2024 року (квитанція - т.1 а/с 172).
Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно ч.2 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до договорів про надання послуг.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.2 ст.901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні ЄСПЛ в справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ в справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 26 червня 2019 року в справі № 200/14113/18-а, від 31 березня 2020 року в справі № 726/549/19, від 21 травня 2020 року в справі № 240/3888/19.
Враховуючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що зазначені потерпілою ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000 грн. є завищеними.
Так, суд враховує Договір про надання правничої допомоги від 28 лютого 2024 року та квитанцію від 28 лютого 2024 року про оплату гонорару. Оскільки адвокатом не зазначено конкретний перелік наданих нею послуг, тому суд бере до уваги докази, наявні в матеріалах кримінального провадження, якими підтверджується те, що адвокат ОСОБА_7 здійснювала підготовку та подання цивільного позову, заяв, клопотань, брала участь в судових засіданнях. Підготовка та написання цивільного позову не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи, правова позиція сторін є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, пропорційність, співмірність та розумність понесених потерпілою ОСОБА_6 судових витрат в даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що справедливим відшкодуванням витрат потерпілої на професійну правничу допомогу є розмір цих витрат в сумі 8000 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн. слід віднести на рахунок потерпілої.
Разом з тим, потерпіла ОСОБА_6 пред'явила цивільний позов, ціна якого становить 1800000 грн.
Суд задовольнив цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_4 в сумі 750000 грн., що становить 41,7 % від позовних вимог.
Суд задовольнив цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004" в сумі 750000 грн., що становить 41,7 % від позовних вимог.
Суд відмовив в задоволенні цивільного позову на суму 300000 грн., що становить 16,6 % від позовних вимог.
На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3336,00 грн., що становить 41,7 % від відповідних витрат (8000,00 грн.), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд вважає можливим стягнути з цивільного відповідача ТОВ "Ситний Двір 2004" на користь потерпілої ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3336,00 грн., що становить 41,7 % від відповідних витрат (8000,00 грн.), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В задоволенні решти вимог потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1328,00 грн., що становить 16,6 % від відповідних витрат (8000,00 грн.), слід відмовити, пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких суд відмовив.
Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.119 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.119 КК України на три роки позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.
Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
-автомобіль "MAZ 543205-226", шасі № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, до якого прикріплено спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti", шасі № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 1991 року випуску - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер";
-бетонну плиту - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер";
-трансформатор НАЗ1455, ККТП-584, ТРУ 0,4 кВ - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер";
-спеціальний вантажний автокран "10-20Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1981 року випуску - повернути ОСОБА_14 ;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на автомобіль "MAZ 543205-226" - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер";
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti" - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер";
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 на автомобіль "ЗИЛ 133 ГЯ" - повернути ОСОБА_14 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2021 року, на наступне майно: 1) автомобіль "MAZ 543205-226", шасі № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, до якого прикріплено спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti", шасі № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 1991 року випуску; 2) бетонну плиту; 3) трансформатор НАЗ1455, ККТП-584, ТРУ 0,4 кВ; 4) спеціальний вантажний автокран "10-20Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1981 року випуску; 5) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на автомобіль "MAZ 543205-226"; 6) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Платформа - Е марки "Bartoletti"; 7) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 на автомобіль "ЗИЛ 133 ГЯ" - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
на користь держави (отримувач коштів - ГУК у Хмельницькій області / Дунаєвецька МТГ / 24060300; код ЄДРПОУ отримувача - 37971775; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA538999980313000115000022655; код класифікації доходів бюджету - 24060300)
витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 16611,76 грн. (Шістнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 76 копійок).
Цивільний позов ОСОБА_6 , поданий в її інтересах, а також в інтересах малолітніх ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Дем'янківці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 ,
моральну шкоду в сумі 250000 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3336 грн., всього - 253336 грн. (Двісті п'ятдесят три тисячі триста тридцять шість гривень).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Дем'янківці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 ,
яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
моральну шкоду в сумі 250000 грн. (Двісті п'ятдесят тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Дем'янківці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 ,
яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,
моральну шкоду в сумі 250000 грн. (Двісті п'ятдесят тисяч гривень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситний Двір 2004", місцезнаходження по вул.Молодіжна,43 в с.Воробіївка Дунаєвецької міської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 40429022,
на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Дем'янківці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 ,
моральну шкоду в сумі 250000 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3336 грн., всього - 253336 грн. (Двісті п'ятдесят три тисячі триста тридцять шість гривень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситний Двір 2004", місцезнаходження по вул.Молодіжна,43 в с.Воробіївка Дунаєвецької міської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 40429022,
на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Дем'янківці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 ,
яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
моральну шкоду в сумі 250000 грн. (Двісті п'ятдесят тисяч гривень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситний Двір 2004", місцезнаходження по вул.Молодіжна,43 в с.Воробіївка Дунаєвецької міської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 40429022,
на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Дем'янківці Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 ,
яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,
моральну шкоду в сумі 250000 грн. (Двісті п'ятдесят тисяч гривень).
В задоволенні решти цивільного позову ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в сумі 300000 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1328 грн. - відмовити.
Витрати потерпілої ОСОБА_6 на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн. віднести на рахунок потерпілої ОСОБА_6 .
Вирок суду може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1