18.06.2025 Провадження по справі № 3/940/349/25 Справа № 940/893/25
Іменем України
18 червня 2025 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ № 000608 від 22.04.2025 вбачається, що 22.04.2025 о 23 годині 55 хвилин на р. Роська в с. Кашперівка Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 грубо порушив Правила любительського рибальства, а саме ловив рибу забороненими знаряддями лову, а саме сітками під час нерестової заборони, чим порушив п.п. 1 п. 1 р. ІV Правила любительського рибальства, ст. ст. 27, 63 Закону України «Про тваринний світ», за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 наніс рибному господарству України збитки на суму 67983 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненому правопорушенні визнав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 4 статті 85 КУпАП передбачає відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
Так, до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025116300000044 від 23.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, за фактом незаконного вилову риби ОСОБА_1 , який мав місце за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Натомість, у матеріалах справи відсутнє повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, в межах кримінального провадження № 12025116300000044 від 23.04.2025.
Відповідальність за кримінальне правопорушення проти довкілля, передбачене ст.249 КК, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пунктом 6 ч. 2 ст. 242 КПК визначена обов'язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 у справі №708/392/18.
Оскільки у матеріалах цієї справи відсутні докази заподіяння ОСОБА_1 істотної шкоди, суд не вбачає підстав для направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення до органів досудового розслідування та закриття провадження у справі.
За таких обставин, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 85 КУпАП, оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень,без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
При цьому, суд вважає за можливе не конфісковувати незаконно добуті водні живі ресурси, а саме карась у кількості 43 екземплярів, оскільки до матеріалів справи не надано відомостей, де знаходиться вилучена риба.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Виходячи із такси, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області здійснений та долучений до матеріалів справи розрахунок матеріальної шкоди, згідно з яким, загальна сума, заподіяної ОСОБА_1 матеріальної шкоди становить 67983,00 гривень (такса 1581 х 43 шт. карася сріблястого), яку необхідно стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.
Разом з тим, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 40, 40-1, 85 ч. 4, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять)гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду на користь держави в сумі 67983 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 00 копійок за наступними реквізитами: номер рахунку: UA188999980313191205000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.
Суддя С.В.МАНДЗЮК