Єдиний унікальний номер: 378/500/25
Провадження № 2/378/247/25
18 червня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Скороход Т. Н.
за участю секретаря: Соколової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал"" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ "ФК "Віва Капітал"" з посиланням на те, що 23 червня 2024 року між ТОВ "ФК "Віва Капітал"" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту "Кредитної лінії старт" № 1417531717991, відповідно до якого відповідач отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 5500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 528,36% до 540,20% (0,888% в день перші 20 днів, 1,48% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Кредит надано строком на 120 днів з 23.06.2024 по 21.10.2024. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, у зв'язку з чим станом на 03.04.2025 має заборгованість по кредиту за вказаним договором у розмірі 26268 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 5500 грн., заборгованості за відсотками - 9768 грн. та штраф - 11000 грн..
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК "Віва Капітал"" суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 26268 грн. та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028 грн. та на оплату правової допомоги в розмірі 10600 грн.
Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 9 травня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 45).
Представник позивача в судове засідання не прибув, ТОВ "ФК "Віва Капітал"" про розгляд справи повідомлене належним чином (а.с. 49-52), в позовній заяві зазначив, що просить справу розглядати без участі представника позивача (а.с. 2-4).
Відповідач в судове засідання вдруге не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки, за зареєстрованим місцем проживання (а. с. 47,56), проте, вказані поштові відправлення повернулись з довідками відділення ПАТ «Укрпошта» з відмітками щодо отримання поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 53,59), тому суд вважає, що відповідачка відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про розгляд справи повідомлена належним чином. Крім того, відповідачка про розгляд справи повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України (а. с. 57), відзив на позовну заяву не надала.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Судом встановлено, що 23 червня 2024 року між ТОВ "ФК "Віва Капітал"" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту "Кредитної лінії старт" № 1417531717991 (а.с. 5-12).
Відповідно до п.п. 1.1.-1.3 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту складає 5500 грн.; строк кредитування: 120 днів з 23.06.2024 по 21.10.2024; позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 21.10.2024 або достроково. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у графіку платежів (додаток № 1), протягом дії кредиту.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що тип процентної ставки - фіксована.
Дисконтна процентна ставка становить 0,888% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно (п. 1.4.1 договору).
Базова процентна ставка складає 1,48 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту (п. 1.4.2 договору).
Сторони погодили, що загальні витрати за кредитом становлять 9189,88 грн..
Орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладення договору становить 7481,83% (п. 1.7 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору становить 14689,88 грн.
Денна процентна ставка становить 1, 39241% (п. 1.9 договору).
Усі істотні умови договору, порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення договору (п. 1.11 договору).
Порядок надання кредиту встановлений розділом 2 договору.
Відповідно до п. 2.1 договору з метою отримання кредиту клієнт самостійно ознайомлюється з діючими правилами надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" ТОВ "ФК "Віва Капітал"", розміщеними на офіційному сайті кредитодавця, створює особистий кабінет, заповнює заявку, вказуючи дані, визначені в заявці як обов'язкові.
Клієнт у особистому кабінеті на сайті «dodam.com.ua» зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Клієнт також зобов'язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.
З урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних, під час заповнення особистого кабінету, проставляючи відповідну відмітку у спеціальному полі, клієнт підтверджує, що ознайомлений з повідомленням про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права клієнта, визначені законодавством про захист персональних даних, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються персональні дані враховуючи також інформацію про транскордонну передачу персональних даних, про спосіб обробки персональних даних, а також про те, що кредитодавець має право передавати персональні дані клієнта, повністю або частково, третім особам без повідомлення про це клієнта з метою належного виконання своїх обов'язків відповідно до норм чинного законодавства України.
За результатами заповнення особистого кабінету здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки клієнта відповідно до стандартів відповідних платіжних систем.
На підставі даних, зазначених у особистому кабінеті, інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснює ідентифікацію клієнта.
Кредитодавець має право також окремо запропонувати клієнту, в тому числі засобами інформаційно-комунікаційної системи, надати додаткову інформацію, документи та/або відомості необхідні для підтвердження повноти, точності та достовірності інформації, зазначеної в особистому кабінеті.
Кредитодавець в якості суб'єкта первинного фінансового моніторингу до укладення Електронного договору та встановлення ділових відносин здійснює всі необхідні дії, спрямовані на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, в тому числі здійснює заходи належної перевірки клієнта, в тому числі клієнту може бути запропоновано здійснити верифікацію засобами, що використовуються кредитодавцем. Відмова клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з клієнтом та відмову від надання йому кредиту.
Після заповнення особистого кабінету клієнт заповнює заявку на отримання кредиту вказуючи при цьому суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення електронного договору.
Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається кредитодавцем на підставі обробки персональних даних клієнта, зазначених в особистому кабінеті, та будь-якої додаткової інформації, наданої клієнтом, чи отриманої кредитодавцем з інших джерел.
У випадку наявності факту попереднього отримання клієнтом кредиту від кредитодавця та належного його погашення, заявка на новий кредит розглядається кредитодавцем за скороченою процедурою, без необхідності введення тих даних, які не зазнали змін після отримання та виконання умов першого кредиту, з дотриманням вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Кредитодавець у строк від однієї хвилини до трьох днів з дати отримання заявки приймає рішення про надання чи ненадання кредиту.
Сума кредиту визначається кредитодавцем на основі оцінки фінансового стану та кредитоспроможності клієнта за діючою на момент оцінки внутрішньою методикою прийняття кредитного рішення.
Обробка Інформаційно-комунікаційною системою кредитодавця заявки не є укладенням електронного договору і не має наслідком обов'язок кредитодавця надати кредит клієнту, а також не обмежує права кредитодавця зменшити розмір чи термін надання кредиту, вказані в заявці.
Кредитодавець інформує клієнта про прийняте рішення щодо видачі кредиту за допомогою рухомого (мобільного) зв'язку, а також відповідним повідомленням в особистому кабінеті.
У випадку схвалення заявки на отримання кредиту, інформаційно-комунікаційна система кредитодавця генерує індивідуальну частину електронного договору, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує клієнта в особистому кабінеті.
Клієнт, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надає згоду шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови Електронного договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується кредитодавцем в інформаційно-комунікаційній системі та надсилається клієнтам в СМС - повідомленні.
Після підпису електронного повідомлення клієнтом у спосіб, передбачений договором, зазначене повідомлення надходить в інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця та свідчить/повідомляє кредитодавця про те, що клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) кредитодавця щодо укладання електронного договору з клієнтом. Після зазначених дій електронний договір (договір) між кредитодавцем та клієнтом (позичальником) вважається укладеним і кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного електронного договору щодо надання кредиту.
Вчинення клієнтом вказаних вище дій по зміні даних в ІТС кредитодавця та введення одноразового ідентифікатора є проставленням електронного підпису одноразовим ідентифікатором в електронному договорі його сторонами, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Після успішного акцепту клієнтом, кредитодавець накладає електронну цифрову печатку на договір з позначкою часу і відправляє клієнту на електронну пошту, вказану в особистому кабінеті.
Кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця в сумі 5500 грн. на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яка зазначається в форматі хххххх****хххх, емітовану банком України, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення Електронного договору (п. 2.23 договору). Сторони підтвердили, що Електронний договір та всі додатки до нього мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі (2.24).
Позичальник підтвердила, що їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" від 14.12.2021, ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" та ознайомлена з Правилами надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" ТОВ "ФК "Віва капітал"", повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті товариства. Підписуючи даний договір, позичальник дає дозвіл на передачу кредитодавцю своїх персональних даних, а також дає згоду на те, що кредитодавець має право направляти SMS-повідомлення/листи - повідомлення на електронну пошту/повідомлення, відправлені іншими засобами, комерційні пропозиції кредитодавця та рекламні матеріали (п. 7.3 договору).
Відповідач звернулася із анкетою-заявою на отримання кредиту 23.06.2024 та 23.06.2024 о 11:50 нею був підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті ОТР паролю "Q5H1R8" (а.с.5).
Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" здійснює ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" відповідно до договору № М1805/1 від 18.05.2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів. Інформаційна взаємодія між компаніями здійснюється за захищеними протоколами НТТРS (НТТР over TLS), за посередництвом процесингового центру ВПС та/або оператора послуг платіжної інфраструктури ВПС. Відомості про факт перерахунку коштів передаються шляхом електронного обміну даними (а.с. 19-23).
ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» було надано довідку від 12.03.2025 вих. № 7/8194 про успішність операції згідно транзакції №1428730863 від 23.06.2024 року в сумі 5500 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с. 17).
Одночасно, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» було сформовано довідку про ідентифікацію, як підтвердження переказу кредитних коштів за транзакцією №1363646523 від 11.02.2024 (а.с. 18).
Отже, ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" свої зобов'язання за даним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, переказ коштів здійснено 23.06.2024, що підтверджується вищевказаними довідкою про переказ коштів ТОВ ФК "Конктрактовий дім" від 12.03.2025, а також довідками про ідентифікацію (а.с. 17, 18).
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Підписання договору про надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" № 1417531717991 від 23.06.2024 (електронним підписом) свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний Договір про надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" № 1417531717991 від 23.06.2024 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).
Отже, встановлено, що вказаний договір про надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" № 1417531717991 від 23.06.2024, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 23.06.2024 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала своїх зобов'язань щодо повернення наданого їй кредиту в строки, передбачені вищевказаним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості (а. с. 24-25) станом на 03.04.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за вищевказаним договором кредиту становить 26268 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 5500 грн.; заборгованість за відсотками 9768 грн.; штраф 11000 грн..
Згідно вказаного розрахунку заборгованості наданого позивачем, відсотки нараховувалися по 21.10.2024, тобто в межах строку кредитування.
Суд враховує, що такий розрахунок не спростовано відповідачем, та нею не надано суду свій контррозрахунок на суму боргу, тому заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в сумі 9768 грн., з огляду на наступне.
Як зазначено вище, про надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" № 1417531717991 від 23.06.2024, укладений між та ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" містить узгоджені ними положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів за базовою процентною ставкою 1,48 відсотків (п.1.4.2 договору).
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).
Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року.
Тобто, з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %.
Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз'яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів.
Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз'яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
На підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.
Враховуючи, що вищевказаний кредитний укладено 23.06.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому за період з 23.06.2024 (день укладення договору та отримання кредиту) по 20 серпня 2024 року проценти повинні були нараховуватись з розрахунку обумовленої сторонами денної відсоткової ставки розміром 1,48 %, що за 59 днів становить 4802,60 грн. (5500 х 1,48% х 59).
Термін дії договору (120 днів) по 21.10.2024.
Лише з 21 серпня по 21 жовтня 2024 року проценти повинні нараховуватись відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" за денною ставкою 1%, що за 62 дні складає 3410 грн. (5500 х 1% х 62).
Тому, зважаючи на заявлений позивачем період, а саме з 23.06.2024 по 21.10.2024, тобто за 120 днів, до стягнення підлягає 8212,60 грн. заборгованості за процентами.
Щодо нарахування штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався й діє на цей час.
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Відповідно до п. 13 вказаного кредитного договору внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Відповідно до копії довідки-розрахунку (а.с. 24-25) відповідач має заборгованість у розмірі 11000 грн. по штрафу.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача штрафу, оскільки він нарахований в період дії в Україні воєнного стану, а тому підлягає списанню.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» слід задовольнити частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 5500 грн. та процентів в розмірі 8212,60 грн..
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с. 1).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10600 грн..
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 1 про надання правової допомоги від 2 січня 2025, укладеного міжТОВ "ФК "Віва Капітал" та АБ "Грушевий Ю.В. (а.с. 28-30), відповідно до якого гонорар складається з плати в розмірі, що визначається сторнами на день складання акту-приймання виконаних робіт відносно конкретної справи, з додатковою сплатою 7 відсотків від суми гонорару (п.3.2.), акту виконаних робіт від 17 березня 2025 року до вказаного договору (а.с. 31), відповідно до якого за надані послуги сторони погодили гонорар у розмірі 10600 грн., копії рахунку № 17/17-03 від 17.03.2025 за підготовку та подання позовних матеріалів відносно ОСОБА_1 на суму 10600 грн. та платіжної інструкції № LK473/9 від 17.03.2025 (а.с. 32, 33)
Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, відсутність заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5533,20 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ ФК "Віва Капітал"" пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1580,62 грн..
Керуючись ст. ст. 525, 526, 551, 638, 1049, 1050 ч. 2, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал"" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал"" заборгованість по договору про надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" № 1417531717991 від 23.06.2024 у розмірі 13712 (тринадцять тисяч сімсот дванадцять) гривень 60 копійок, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1580 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят) гривень 62 копійки та витрати на правничу допомогу в розмірі 5533 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал"" (місцезнаходження: 20600, м. Шпола, вул. Таранця, 20 Черкаської області, код ЄДРПОУ: 40860735);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено 18 червня 2025 року.
Суддя Т. Н. Скороход