іменем України
(заочне)
Справа №377/168/25
Провадження №2/377/207/25
17 червня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Федорчук Г.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
04 березня 2025 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 15-16, 20, 205, 207, 509, 512-514, 516, 525-526, 530, 549, 599, 610-612, 625-626, 628, 639, 641, 644 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за кредитним договором № 103202842 в розмірі 29 819,74 гривень, з яких: 15 461,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 358,74 гривень - сума заборгованості за процентами, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 05 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103202842. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний додаток чи інші засоби. Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з пунктом 1.1. кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у пункті 1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у пункті 2.1. кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилась із наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилась із всіма його умовами. 16 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 16 липня 2024 року до договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі заборгованості 29 819,74 гривень, з яких: 15 461,00 гривня - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 358,74 гривень - сума заборгованості за процентами, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-5).
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 22 квітня 2025 року (а. с. 40-41).
Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів, долучено до матеріалів справи: копію договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року; копію акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року; копію Реєстру боржників до договору 16072024 від 16 липня 2024 року; копію платіжної інструкції № 366 від 19 липня 2024 року, а також оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20 травня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 198 ЦПК України (а. с. 70-73).
Ухвалою суду від 20 травня 2025 року приєднано до матеріалів справи інформацію № БТ/Е-3494 від 06.05.2025 та виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , за період з 05.01.2022 по 10.01.2022, що надійшли 06 травня 2025 року на електронну адресу суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 22 квітня 2025 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 червня 2025 року (а. с. 89-91).
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року відкладено судовий розгляд справи на 17 червня 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 101-103).
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач повторно в призначене судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якій адресовано судову повістку разом із іншими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала, причини неявки суд не повідомила.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 17 червня 2025 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит № 103202842, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором V37023 (далі - кредитний договір № 103202842) (а. с. 6-10).
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору № 103202842, кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, у встановлений п. 1.4. договору термін, та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
В пункті 1.2. кредитного договору № 103202842 зазначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000.00 гривень у валюті: українські гривні.
З пунктів 1.3.-1.4. кредитного договору № 103202842 вбачається, що кредит надається загальним строком на 15 днів з 05.01.2022 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 20.01.2022.
Як вбачається з пунктів 1.5.2., 1.6.-1.7. кредитного договору № 103202842, проценти за користування кредитом: 30,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору № 103202842 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно з пунктом 2.2.1. кредитного договору № 103202842 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4. договору. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3. договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2. договору, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6. договору, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3. договору.
Пунктом 2.2.2. кредитного договору № 103202842 передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.
З пункту 2.2.3. кредитного договору № 103202842 вбачається, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п. 1.3. договору, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п. 2.3.1.2. договору продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах. Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п. 1.6. договору, та процентною ставкою, визначеною п. 1.5.2. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Відповідно до пункту 2.3.1.1. кредитного договору № 103202842 позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua за посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту: строк продовження - 3 дні, максимальний розмір комісії - 4.00 %; строк продовження - 7 днів, максимальний розмір комісії - 6.00 %; строк продовження - 15 днів, максимальний розмір комісії - 10.00 %. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2. договору.
Згідно з пунктом 2.3.1.2. кредитного договору, позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
В пункті 2.4.1. кредитного договору № 103202842 визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредиту не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.
Пунктом 3.2.6. кредитного договору № 103202842 визначено, що кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав, відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Відповідно до пункту 3.3.2. кредитного договору № 103202842 позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п. п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.
Як вбачається з Графіку розрахунків, що є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 103202842 від 05.01.2022, дата видачі кредиту - 05.01.2022; дата платежу по кредиту - 20.01.2022; загальна вартість кредиту - 20 030,00 гривень, яка складається з: суми кредиту за договором - 20 000 гривень; процентів за користування кредитом - 30,00 гривень (зв. ст. а. .с. 10).
05 січня 2022 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту № 103202842, який є Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 103202842 від 05.01.2022, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором (а. с. 11).
З платіжного доручення № 37655583 від 05.01.2022 видно, що 05.01.2022 ТОВ «МІЛОАН» було перераховано на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 20 000,00 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору 103202842 (а. с. 18).
Як зазначено у інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-3494 від 06.05.2025, яка надійшла на електронну адресу суду 06 травня 2025 року на виконання ухвали суду від 22 квітня 2025 року, станом на 05.01.2022 банком були відкриті карткові рахунки на ім'я ОСОБА_1 та на її ім'я було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Фінансовий номер телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 05.01.2022 по 10.01.2022 - НОМЕР_3 . Згідно відомостей про рух коштів по картці № НОМЕР_1 за період з 05.01.2022 по 10.01.2022 наявні надходження грошових коштів: 05.01.2022 о 17:18:56 в сумі 20 000,00 гривень (а. с. 80-86).
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 103202842 від 05.01.2022, що долучений до матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором № 103202842 від 05.01.2022 станом на 16.07.2024 становить 29 819,74 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15 461,00 гривня, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 06.01.2022 по 24.02.2022 у розмірі 14 358,74 гривень, (а. с. 16).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 103202842 від 05.01.2022 вбачається, що 21.01.2022 відповідачем ОСОБА_1 було сплачено комісію у розмірі 800,00 гривень, тіло кредиту у розмірі 600,00 гривень та проценти по кредиту у розмірі 600,00 гривень, у зв'язку з чим у відповідності до пункту 2.3.1.1. кредитного договору № 103202842 від 05.01.2022 відбулася пролонгація строку кредитування на 3 дні, тобто до 24.01.2022; 24.01.2022 відповідачем ОСОБА_1 було сплачено комісію у розмірі 800,00 гривень, тіло кредиту у розмірі 600,00 гривень та проценти по кредиту у розмірі 435,82 гривень, у зв'язку з чим у відповідності до пункту 2.3.1.1. кредитного договору № 103202842 від 05.01.2022 відбулася пролонгація строку кредитування на 3 дні, тобто до 27.01.2022; 27.01.2022 відповідачем ОСОБА_1 було сплачено комісію у розмірі 800,00 гривень, тіло кредиту у розмірі 600,00 гривень та проценти по кредиту у розмірі 5,64 гривень, у зв'язку з чим у відповідності до пункту 2.3.1.1. кредитного договору № 103202842 від 05.01.2022 відбулася пролонгація строку кредитування на 3 дні, тобто до 30.01.2022; в період з 30.01.2022 по 06.02.2022 проценти за користування кредитом нараховувались у відповідності до пунктів 1.6., 2.3.1.2. кредитного договору; 07.02.2022 відповідачем ОСОБА_1 було сплачено комісію у розмірі 800,00 гривень, тіло кредиту у розмірі 600,00 гривень та проценти по кредиту у розмірі 600,00 гривень, у зв'язку з чим у відповідності до пункту 2.3.1.1. кредитного договору № 103202842 від 05.01.2022 відбулася пролонгація строку кредитування на 3 дні, тобто до 10.02.2022; в період з 11.02.2022 по 24.02.2022 проценти за користування кредитом нараховувались у відповідності до пунктів 1.6., 2.3.1.2. кредитного договору.
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
16 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 16072024, відповідно до пункту 1.1. якого, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту і проценти за користування кредитом), неустойкою (штраф, пеня) та/або процентами за порушення грошового зобов'язання та іншими платежами згідно кредитних договорів, за наявності, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а. с.12-13, 54-58).
Як вбачається з пункту 1.2. договору факторингу № 16072024, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 3.3. договору факторингу № 16072024 ціна продажу за договором становить 4 978 783,66 гривень.
Відповідно до пункту 9.2. договору факторингу № 16072024 договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами. Зобов'язання, що виникають з цього договору, припиняються їх належним (повним) виконанням. Договір вважається укладеним, якщо він підписаний від імені сторін їх уповноваженими представниками, а підписи скріплені печатками сторін.
16 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, відповідно до якого на виконання пункту 1.2. договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 34831, після чого з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. 14, 59).
Як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, підписаного генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 103202482 від 05.01.2022 на суму заборгованості 29 819,74 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу -15 461,00 гривня, заборгованості за процентами - 14 358,74 гривень, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (а. с. 15, 60-61).
Згідно із платіжною інструкцією № 366 від 19 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» сплатило ТОВ «МІЛОАН» 4 978 783,66 гривень оплати за відступлення права вимоги згідно факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 (а. с. 62).
Таким чином, вказаний договір набув чинності, за яким згідно з Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, підписаного 16 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», Реєстру боржників, вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 103202482 від 05.01.2022, перейшли до ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, відповідно до якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про споживчий кредит № 103202842 від 05 січня 2022 року було укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина 5 статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору про споживчий кредит № 103202842 від 05 січня 2022 року, підписаний 05.01.2022 о 17:18 позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором V37023.
Зазначені обставини свідчать про належне укладення договору про споживчий кредит № 103202842 від 05 січня 2022 року, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 103202842 від 05.01.2022, що долучений до матеріалів справи, заборгованість за договором про споживчий кредит № 103202842 від 05.01.2022 станом на 16.07.2024 становить 29 819,74 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15 461,00 гривня, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 06.01.2022 по 24.02.2022 у розмірі 14 358,74 гривень, (а. с. 16-17).
Вказаний розмір заборгованості відповідачем не спростований.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору про споживчий кредит № 103202842 від 05.01.2022, договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного договору та його неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає правильним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 103202842 від 05.01.2022 в розмірі 29 819,74 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15 461,00 гривня, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 06.01.2022 по 24.02.2022 у розмірі 14 358,74 гривень.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103202842 від 05 січня 2022 року в сумі 29 819,74 гривень, яка складається із: суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 15 461,00 гривня; суми заборгованості за процентами в сумі 14 358,74 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок № 30.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 17 червня 2025 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька