Справа № 372/6303/24
Провадження № 2-428/25
11 червня 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Рабчуна Р.О.,
за участю секретаря судових засідань Редька Н.Н.,
за участю сторін:
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
В листопаді 2024 року Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», через систему «Електронний суд» звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. Мотивуючи свій позов тим, що між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_2 , 22.06.2020 укладено кредитний договір № 2001618455501, за яким позичальнику видано кредит у сумі 27 000 грн.; 21.10.2020 укладено кредитний договір №1001713855001, за яким позичальнику видано кредит у сумі 10000 грн. та 18.01.2021 укладено кредитний договір №1010018265, за яким позичальнику видано кредит у сумі 7 000 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк.
Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2024 склала:
- по кредитному договору від 22.06.2020 №2001618455501 - усього 48114 грн. 03 коп., з яких: 26828 грн. 58 коп. - заборгованість за кредитом; 21285 грн. 45 коп. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;
- по кредитному договору від 21.10.2020 № 1001713855001- усього 6387 грн. 34 коп., з яких: 3194 грн. 84 коп. - заборгованість за кредитом; 0,5 грн. - заборгованість процентами; 3192 грн. - заборгованість за комісією;
- по кредитному договору від 18.01.2021 №1010018265 - усього 5312 грн. 45 коп., з яких: 3021 грн. 40 коп. - заборгованість за кредитом; 0.48 грн. - заборгованість процентами; 2290 грн. 57 коп. - заборгованість за комісією.
За твердженням позивача, загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами станом на 09.09.2024 склала 59813 грн. 83 коп., в зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 59 813 грн. 83 коп., а також суму сплаченого судового збору.
Ухвалою судді від 10.12.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ТОВ «ФК «ПУМБ» у судове засідання не з'явився, проте у своєму клопотанні до суду позивач просив справу розглянути без участі його представника, та задовольнити позовні вимоги.
09.05.2025 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому вона щодо позовних вимог заперечила в повному обсязі та просила суд відмовити в їх задоволенні. Відзив мотивувала тим, що вважає позовні вимоги необґрунтованими. Вважає, що в позовній заяві відсутні належні докази укладення кредитного договору в письмовій формі згідно з вимогами законодавства, подані позивачем виписки не засвідчені відповідно до вимог документообігу та не є належними доказами наявності й розміру заборгованості (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік»). Банк не довів правомірність стягнення комісій та інших платежів, не надав графіку платежів і переліку додаткових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та постанови НБУ № 16. Умови договору, щодо сплати комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, про що свідчать правові позиції Верховного Суду (справи №496/3134/19, №202/5330/19, №204/224/21). Тому банк не довів факту отримання відповідачем письмової вимоги про погашення боргу, у зв'язку з цим, вважає позовні вимоги не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Представник відповідача Школяр А.І., у судовому засіданні, щодо вимог викладених в позовній заяві заперечила в повному обсязі та просила суд відмовити в їх задоволенні.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.06.2020 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_2 , була підписана заява № 2001618455501 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої ОСОБА_2 , просила відкрити на її ім'я поточний рахунок та надати кредитну картку, встановити на поточний рахунок кредитний ліміт в розмірі 17 000 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.
Підписанням цієї заяви ОСОБА_2 , беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладання Договору страхування на зазначених умовах.
Також, 22.06.2020 року відповідачка ОСОБА_2 , підписала Паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви № 2001618455501 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
В пункті 4 Паспорту споживчого кредиту, зазначена процентна ставка, відсотків річних 47,88 %, тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка 47,88 %.
21.10.2020 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_2 , була підписана заява № 1001713855001 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої ОСОБА_2 , просила відкрити на її ім'я поточний рахунок та надати кредитну картку, встановити на поточний рахунок кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн.
Також, 21.10.2020 року відповідачка ОСОБА_2 , підписала Паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви № 1001713855001 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
В пункті 4 Паспорту споживчого кредиту, зазначена процентна ставка, відсотків річних 0,1 %, тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка 107.1138%.
18.01.2021 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_2 була підписана заява № 1010018265 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої ОСОБА_2 , просила відкрити на її ім'я поточний рахунок та надати кредитну картку, встановити на поточний рахунок кредитний ліміт в розмірі 7 000 грн.
Також, 18.01.2021 року відповідачка ОСОБА_2 , підписала Паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви № 1010018265 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
В пункті 4 Паспорту споживчого кредиту, зазначена процентна ставка, відсотків річних 0,01 %, тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка 77.243 %.
Перерахування відповідачу зазначених кредитних коштів підтверджується платіжними інструкціями та виписками по рахункам, в яких вказані ПІБ позичальниці та рахунок, зазначений нею у заяві.
З наданих АТ «ПУМБ» розрахунків заборгованості вбачається, що станом на 09.09.2024 склала: по кредитному договору від 22.06.2020 №2001618455501 - 48114 грн. 03 коп., з яких: 26828 грн. 58 коп. - заборгованість за кредитом; 21285 грн. 45 коп. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією; по кредитному договору від 21.10.2020 №1001713855001- 6387 грн. 34 коп., з яких: 3194 грн. 84 коп. - заборгованість за кредитом; 0.5 грн. - заборгованість процентами; 3192 грн. - заборгованість за комісією; та по кредитному договору від 18.01.2021 №1010018265 5312 грн. 45 коп., з яких: 3021 грн. 40 коп. - заборгованість за кредитом; 0.48 грн. - заборгованість процентами; 2290 грн. 57 коп. - заборгованість за комісією.
09.09.2024 року банком направлено ОСОБА_2 , письмову вимогу (повідомлення) щодо погашення заборгованості за вказаними вище договорами.
Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина перша, друга статті 640 ЦК України).
У відповідності до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно положень статті 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , 22.06.2020 року окрім заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001613455501, підписала особисто і паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено усі умови отримання кредитних коштів. Зокрема: кредитний ліміт - 17 000 грн., строк кредитування - 12 місяців процентна ставка 47,88 % річних. 21.10.2020 року ОСОБА_2 , підписала особисто заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001713855001 та паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено усі умови отримання кредитних коштів. Зокрема: кредитний ліміт - 10000 грн., строк кредитування - 24 місяців, процентна ставка 0.01 % річних та 18.01.2021 року ОСОБА_2 , підписала особисто заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010018265 та паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено усі умови отримання кредитних коштів. Зокрема: кредитний ліміт - 7000 грн., строк кредитування - 24 місяців процентна ставка 0,01 % річних.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договорів споживчого кредиту №2001613455501 від 22.06.2020, №1001713855001 від 21.10.2020 року та №1010018265 від 18.01.2021 року, зазначені договори недійсними не визнано.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Із виписки з особового рахунку ОСОБА_2 наданої АТ «ПУМБ» вбачається, що остання систематично використовувала грошові кошти з кредитного рахунку на оплату товарів та послуг та здійснювала часткове погашення кредиту. Вказані факти не заперечувалися і самою відповідачкою.
Суд вважає, що підстав для стягнення з відповідачки комісії за вказаними договорами, немає виходячи з наступного.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов'язків.
Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу /набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.
Такі висновки зроблені в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №359/12165/14-ц.
Зі змісту заяв на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що позивачем встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
Оскільки позичальниці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитних договорів щодо обов'язку позичальниці щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 752/4008/20, провадження № 61-11866св21 за позовом особи до ПАТ «ПУМБ» про визнання договору недійсним.
Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованим. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що стягненню з ОСОБА_2 підлягає заборгованість за кредитним договором від 22.06.2020 року № 2001618455501 у розмірі 48114,03 грн., з яких - 26828,58 грн. за тілом кредиту, та 21285,45 грн. - заборгованість за відсотками., за кредитним договором від 21.10.2020 року № 1001713855001 у розмірі 3195,34 грн., з яких - 3194,84 грн. за тілом кредиту, та 0,50 грн. - заборгованість за відсотками та за кредитним договором 18.01.2021 року № 1010018265 у розмірі 3021,88 грн., з яких - 3021,40 грн. за тілом кредиту, та 0,48 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов судом задоволено у розмірі 54 331 грн. 25 коп., що становить 90,83% від заявленого 59 813 грн. 82 коп.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти у повернення сплаченого збору у розмірі 2200 грн. 27 коп. (90,83 % від 2422,40 грн.).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 128, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором від 22.06.2020 року № 2001618455501 у розмірі 48114,03 грн., з яких - 26828,58 грн. за тілом кредиту, та 21285,45 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором від 21.10.2020 року № 1001713855001 у розмірі 3195,34 грн., з яких - 3194,84 грн. за тілом кредиту, та 0,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором від 18.01.2021 року № 1010018265 у розмірі 3021,88 грн., з яких - 3021,40 грн. за тілом кредиту, та 0,48 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 2200,27 грн. сплаченого судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.06.2025 року.
Суддя Р.О. Рабчун