Справа № 372/2680/25
Провадження № 2-1532/25
18 червня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханського О.Б.,
за участю секретаря судових засідань Клименко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на дітей, в якій зазначає, що між сторонами був зареєстрований шлюб 27 квітня 2007 року. Під час проживання в шлюбі у них народились діти - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач. Подружні стосунки не склалися, на даний час ОСОБА_2 не проживає з сім'єю, діти проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні. Так як відповідач кошти на утримання дітей не надає, тому вона просить в судовому порядку стягнути з відповідача аліменти в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про поважність неявки суду не повідомила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, та справу розглядати без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 квітня 2007 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 30 квітня 2025 року серії НОМЕР_1 (а.с.7)
Як встановлено в судовому засіданні в позивачки та відповідача від сумісного проживання народилось двоє дітей:донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на даний час проживають з позивачкою, що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади (а.с. 10,11).
Відповідно ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою ВРУ № 789-ХП від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
При цьому, частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Правилами статті 192 СК України, встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов'язує їх виключно зі способом присудження. З огляду на відсутність імперативної заборони, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми права належить виключно суду.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про визначення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітей повноліття, що відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Визнаючи розмір аліментних зобов'язань, суд враховує вимоги ст.182 СК України та вважає, що визначений позивачем розмір аліментів в сумі 2 500 грн. на кожну дитину є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Суд наголошує, що обов'язок по утриманню дітей, піклування про їх фізичний і духовний розвиток, створення умов для отримання належної освіти, не може бути покладений виключно на одного із батьків.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дитини, враховуючи потребу позивача у фінансовій допомозі з боку відповідача, зміст позовних вимог, які визнані відповідачем, та у відповідності до ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне положення дітей, стан здоров'я та матеріальне положення відповідача, який в силу свого віку є працездатним, суд приходить до переконання, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі 5 000 грн. на утримання доньок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що не є меншим за 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Це відповідатиме, як інтересам дітей, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості.
Закон рівною мірою покладає обов'язок щодо утримання дітей на обох батьків, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позов був пред'явлений до суду 15.05.2025 року. Позовні вимоги підлягають задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 15.05.2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-79, 81, 259, 279, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 2 500 ( дві тисячі п'ятсот) гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 15 травня 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 судовий збір на користь держави в розмірі 1211 грн. 20 коп..
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Б. Тиханський