Ухвала від 14.06.2025 по справі 371/1314/24

Єдиний унікальний № 371/1314/24

Номер провадження № 1-кс/371/214/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миронівка Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024116220000085 від 25.06.2024,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.308, ч.2 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.308, ч.2 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтоване, ти що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.308, ч.2 ст.309, ч.2 ст. 307. Миронівським районним судом Київської області 14.03.2025 ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 242 240 гривень на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області. Термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в подальшому було продовжено до 14.06.2025 включно. 10 червня 2025 до суду подано обвинувальний акт у кримінальному провадженні.

Необхідність продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 обґрунтував тим, що строк дії ухвали суду, якою ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід, закінчується 14.06.2025, а ризики, які були підставою для обрання останньому запобіжного заходу, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Наявність зазначених ризиків обумовлює необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 просив негайного звільнення ОСОБА_5 з під варти, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді від 08.05.2025 було продовжено строк тримання під варти з порушенням вимог КПК України. У разі необхідності, обрати ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід. В задоволенні клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити, у зв'язку з відсутністю ризиків.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 з наведених у ньому підстав. В клопотанні адвоката просив відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відмовити у заявленому клопотанні прокурора. Клопотання адвоката підтримав.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, 13.03.2025 року о 14 годині 40 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

14.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2 ст.ст. 307 КК України.

Постановою керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області від 06.05.2025 продовжено строк досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України до трьох місяців, тобто до 14.06.2025.

Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 08.05.2025, ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.06.2025 включно з визначенням застави у розмірі 242 240 гривень на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області.

10.06.2025 підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується повідомленням від 10.06.2025.

ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 з матеріалами досудового розслідування, додатками, аудіо, відеозаписами та речовим доказами ознайомлені, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 10.06.2025.

10.06.2025 до Миронівського районного суду Київської області направлено для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024116220000085 від 25.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.308, ч.2 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України. Підготовче судове засідання призначено на 04.07.2025 о 12-00 год.

На теперішній час підозрюваний ОСОБА_5 перебуває під вартою.

На день розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підготовче судове засідання за зазначеним кримінальним правопорушенням не проведено.

Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання прокурора слідчим суддею враховується наступне.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.

Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частиною шостою статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.

У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).

В свою чергу, порядок проведення підготовчого судового засідання закріплено у статті 314 КПК України.

Відповідно до частини першої та другої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. (ч. 3 ст. 314 КПК).

Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв'язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.

Оскільки підготовче засідання у даному кримінальному провадженні Миронівським районним судом Київської області призначено на 04.07.2025, а строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано до 14.06.2025, а відтак розгляд і вирішення клопотання прокурора, на даному етапі, віднесено до повноважень слідчого судді за місцем здійснення досудового розслідування.

Проаналізувавши зміст поданого клопотання та доданих до нього документів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Стаття 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачає, що при розгляді справ, суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.177-178, 183 КПК України.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що на даний час стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п.п.1ч.1 ст.194 КПК України, а також передбачених ст.199 КПК України.

Зокрема, слідчий суддя вважає, що на даний час не перестали існувати ризики, а саме:

Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ч. 2 ст. ст. 308, ч. ч. 2 ст. ст. 307 КК України, які відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за які законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 лишня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Тому, слідчий суддя погоджується, що продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя враховує зміст підозри, зокрема обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, раніше судимого 04.08.2023 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у вигляді обмеження волі строком 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строки 2 (два) роки, в період іспитового строку вчинив нові, умисні злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Підозрюваний офіційно не працює, не має джерел доходів, перебуває на обліку у лікаря психіатра в КНП «Миронівська ОБЛ», діагноз: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що обставини та підстави продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а сторона захисту не назвав та не надав переконливих доказів того, що вони на день розгляду цього клопотання, зменшилися чи взагалі перестали існувати, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Тому, продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченій запобіжний захід у вигляді взяття під варту, не відпали, усі докази в судовому засіданні не перевірені й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченому, останній може переховуватись від суду. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, яке інкримінується обвинуваченому та ймовірну можливість продовження ним протиправної поведінки у подальшому.

Посилання захисника підозрюваного на те, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 , який був продовжений ухвалою слідчого судді від 08.05.2025 до 14.06.2025 відбулося з порушенням вимог КПК України, що в свою чергу повинно слугувати підставою для негайного його звільнення з під варти, є безпідставним.

Матеріалами справи встановлено, що ухвала слідчого судді від 08.05.2025 не оскаржувалась в апеляційному порядку обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_4 , набрала законної сили 14.05.2025.

З огляду на зазначене, ухвала є такою, що постановлена відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає доцільним продовжити обраний до обвинуваченого запобіжний захід та вважає, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З огляду на вищевикладені обставини, у задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про застосування більш м'якого запобіжного заходу, слід відмовити.

На підставі встановленого та керуючись ст.177, 182-184, 194, 199, 202, 205 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12024116220000085 від 25.06.2024, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.308, ч.2 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 4 липня 2025 року включно, із раніше визначеним розміром застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, та надати можливість йому або іншій особі внести зазначену суму на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області UA768201720355259001000018661, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119, Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Київській області, та надати документ, що підтверджує сплату слідчому, прокурору, суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати на першу вимогу до прокурора, слідчого та суду;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді діє до 04.07.2025 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 18 червня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
128213678
Наступний документ
128213680
Інформація про рішення:
№ рішення: 128213679
№ справи: 371/1314/24
Дата рішення: 14.06.2025
Дата публікації: 20.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Миронівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (05.08.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 12.06.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
КИРИЛЕНКО МАРИНА ОЛЕКСІЇВНА
суддя-доповідач:
КИРИЛЕНКО МАРИНА ОЛЕКСІЇВНА