Справа № 761/31265/23
Провадження № 2/369/4648/25
Іменем України
11.06.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Скрипник О.Г.
при секретарі Гребенюк Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1001724747401 від 09.11.2020 у розмірі 139981,07 грн. позов обґрунтовано наступним. 09.11.2020 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачкою було підписано Заяву № 1001724747401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 200 000,00 грн. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в результаті чого утворилась заборгованість. Згідно з розрахунком наданим позивачем станом на 20.06.2023 заборгованість відповідачки становить 139981,07 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 80168,70 грн., заборгованість за процентами за кредитом у розмірі 12,37 грн.,заборгованість за комісією 59800,00 грн, що є предметом позовних вимог.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.січня 2024 року передано справу для розгляду за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
На виконання вимог ст.31 ЦПК України, суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 постановлено ухвалу про передачу справи для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2024 відповідно до ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засіданні не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Зі змісту позовних вимог вбачається, що представник позивача просить розглянути справу без його участі. Проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не сповістила. Правом на відзив не скористалась.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 09.11.2020 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачкою було підписано Заяву № 1001724747401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 200 000,00 грн.
Також відповідачка просила відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривнях, пакет послуг «Кредитний Плюс», надати кредитну картку та встановити кредитний ліміт на суму 200 000,00 грн. з фіксованою процентною ставкою 77,174 % річних, строком на 24 місяці.
Підписанням цієї заяви відповідачка підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані картка і ІПН, а також, що з правилами користування платіжною карткою ознайомлена та зобов'язується їх дотримуватись.
Відповідно до п. 2.1.1 Частини 2 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, договір визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування клієнта, регулює відносини сторін при наданні клієнту послуг Банку з відкриття та обслуговування карткових рахунків, випуску карток, надання споживчого кредиту, овердрафту, кредитної лінії, використання системи інтернет-банкінг, сервісу «SMS-банкінг», послуги залучення коштів у вклад, надання у користування індивідуального банківського сейфу і персонального обслуговування.
Згідно з п.2.2.1 Частини 2 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» договір вважається укладеним, а умови публічної пропозиції акцептованими клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до договору за умови подання клієнтом документів і відомостей, необхідних для з'ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами договору.
Дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання до договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або Заявою на приєднання до Договору (п.2.2.2 Розділу І).
Відповідно до п. 2.2.5 Частини 2 Розділу І, підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до положення статті 55 Закону України «Про Національний банк України», головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.
Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор АТ «ПУМБ» виконав свої зобов'язання за Договором № 1001724747401 від 09.11.2020, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 09.11.2020, копія якої міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України)
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов'язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.
Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним Кредитним договором №1001724747401 від 09.11.2020, та в зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, в позивача як кредитора за спірними зобов'язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту.
Як убачається з матеріалів справи та наданих позивачем розрахунків, відповідачкою ОСОБА_1 порушено умови Кредитного договору № 1001724747401 від 09.11.2020 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, комісії за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 20.06.2023 заборгованість відповідачки перед Банком становить 139981,07 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 80168,70 грн., заборгованість за процентами за кредитом у розмірі 12,37 грн.,заборгованість за комісією 59800 грн, що підтверджено наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості та випискою по особовому рахунку боржника.
Суд бере до уваги наступне:Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника(за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1-2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Подібний за змістом висновок викладений і у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, у якій зазначено, що згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1-2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зроблено висновок про те, що якщо у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (і до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування"), положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1-2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
У справі, що розглядається, в кредитному договорі від 09 листопада 2020 року, тобто укладеному після набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування", зазначено, що відповідачу видається споживчий кредит на споживчі цілі.
При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому АТ "ПУМБ" не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.
За вказаних обставин та наведених положень закону суд приходить до висновку, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (комісія за обслуговування кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин 1-2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" .
Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню з відповідачки заборгованість за договором № 1001724747401 від 09.11.2020 в розмірі 80181,07 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-355 ЦПК України, суд -
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованість за Кредитним договором № 1001724747401 від 09.11.2020 в сумі 80181,07 грн, з яких:80168(вісімдесят тисяч сто шістдесят вісім грн)70 коп. заборгованості за тілом кредиту та 12(дванадцять грн)37 коп. заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4) судовий збір у розмірі 2001,73 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Оксана СКРИПНИК