"18" червня 2025 р. Справа № 363/4758/20
18 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участю секретаря Галай О.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності,-
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності.
17 червня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неявка сторін у підготовче судове засідання не перешкоджає розгляду заяви позивача щодо залишення позову без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 257 ч. 1 п. 5 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Враховуючи те, що позивач подала до суду заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. 142, 257, 260, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А. Свєтушкіна