"12" червня 2025 р. Справа № 363/3118/25
12 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження №12012100150000055, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
06.06.2025 прокурор звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним вище клопотанням, у якому, посилаючись на положення пункту 3-1 частини першої, пункт 1-1 частини другої статті 284 КПК України та пункт 2 частини першої статті 49 КК України, просить кримінальне провадження №12012100150000055, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України закрити, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, не з'явилася. До суду від прокурора надійшло клопотання про розгляд поданого клопотання без її участі а також просить його задовольнити.
Прокурором суду надано матеріали кримінального провадження №12012100150000055, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Вивчивши клопотання прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, з таких підстав.
Так, з матеріалів кримінального провадження, зокрема клопотання прокурора вбачається, що у провадженні СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12012100150000055, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, по факту заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайських) дій вчинених у великих розмірах.
Прокурор ОСОБА_3 , звертаючись до суду із клопотання про закриття кримінального провадження, вказує, що на даний час у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею ч. 4 ст. 190 КК України, не надалось можливим та останній не вручено відповідно до вимог статті 278 КПК України повідомлення про підозру. Прокурор, вказуючи, що відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України відноситься до тяжких злочинів, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 49 КК України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності у разі вчинення тяжкого злочину становить 10 (десять) років, вважає, що станом на 22.11.2022 закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності невстановленої особи, за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайських) дій вчинених у великих розмірах, а тому просить суд закрити кримінальне провадження з підстав, встановлених пунктом 2 частини першої статті 49 КК України.
Суд, не погоджуючись із позицією прокурора, враховує наступне.
Так, згідно ч. 4 ст. 190 КК України передбачено кримінальну відповідальність за шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, що карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Відповідно до положень статті 12 КК України (у редакції, чинній на момент вчинення злочину) вказане кримінальне правопорушення відносилося до категорії особливо тяжких злочинів.
Частиною першою статті 49 КК України (у редакції, чинній на момент вчинення злочину) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до статті 12 КК України (у чинній редакції), кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до частини першої статті 49 КПК України (тут і далі у чинній редакції), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років (частина друга статті 49 КПК України).
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (частина третя статті 49 КПК України).
З урахуванням зазначеного вище, та враховуючи положення КК України чинного на момент подання клопотання, станом на 22.11.2022 у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка в ході досудового розслідування встановлена не була.
Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до частини четвертої статті 284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Слід зазначити, що для закриття кримінального провадження з підстав, передбачених частиною першою статтею 49 КК України, необхідно встановити конкретну особу, яка вчинила певне кримінальне правопорушення. Тобто закриття кримінального провадження з цих підстав можливе виключно щодо конкретної особи із з'ясуванням її згоди на закриття кримінального провадження з цих підстав.
Отже, з урахуванням положень пункту 3 частини першої статті 49 КК України, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини (три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років).
У випадку, коли особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, застосовуються положення частини другої статті 49 КК України, за якими особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло 15 років.
Аналізуючи викладені обставини, перебіг давності за частиною першою статті 49 КК України, слід вважати зупиненим.
Таким чином, при наявності даних про те, що у кримінальному провадженні №12012100150000055, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не встановлено особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття кримінального провадження за обставин, передбачених пунктом 3-1 частини першої статті 284 КПК України та пункт 2 частини першої статті 49 КК України.
Оскільки, клопотання прокурора не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, у його задоволення слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 284, 371-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження №12012100150000055, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відмовити.
Матеріали вказаного кримінального провадження направити керівнику Вишгородської окружної прокуратури Київської області для організації проведення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1